100. Розкрийте причини та зміст еволюції кейнсіанської теорії: теорія Дж. М. Кейнса, неокейнсіанство, посткейнсіанство.

Неокейнсіанство.Це — сучасний модифікований варіант кейнсіанства, що повніше відповідає реаліям розвитку економічної системи у період після Другої світової війни, досконаліша модель кейнсіанської теорії, в якій макроекономічній аналіз найважливіших показників здійснюється з урахуванням науково-технічного прогресу, використанням позитивних аспектів монетаристської концепції, в органічному взаємозв'язку процесу виробництва і розподілу (Р. Харрод, Б. Хансен, Е. Домар, А. Лейонхувуд (США), Дж. Робінсон (Великобританія) та ін.). Причини його виникнення закорінені у відсутності у кейнсіанській теорії розробок щодо регулювання економіки в усіх фазах циклу (Дж. Кейнс обґрунтував здебільшого антикризову економічну політику), щодо тривалого економічного зростання та економічної динаміки (теорії Кейнса властивий статичний підхід).

Метоологічною основою неокейнсіанства слугує теза про неспроможність ринкового механізму забезпечити рівновагу економічної системи, макроекономічний підхід до аналізу проблем відтворення (який передбачає функціональний аналіз таких показників, як валовий національний продукт, національний доход, сукупний попит та ін.) в умовах науково-технічного прогресу. З цією метою Р. Харрод обґрунтовує поняття "коефіцієнт капіталу" — відношення всієї величини використовуваного капіталу до національного доходу за відповідний проміжок часу, тобто капіталомісткість одиниці національного доходу як важливий показник ефективності розвитку економіки. Водночас обґрунтовується досконаліша концепція про типи технічного прогресу та нові моделі економічного зростання.

Позитивним у методології неокейнсіанства є врахування динаміки макроекономічних показників (національного доходу та ін.), впливу науково-технічного прогресу на розширене відтворення, визначення важливої ролі грошей і грошової політики в арсеналі державного регулювання, що свідчить про використання окремих елементів системно-структурного аналізу. Одна з методологічних передумов неокейнсіанства — використання недосконалої концепції граничної продуктивності капіталу.

можна вирізнити дві основ¬ні течії у структурі посткейнсіанства:

1)американська течія посткейнсіанства, або монетарне посткейнсіанство — Р. Клауер, А. Лсйонхуфвуд, П. Девідсон, С. Вайптрауб, X. Мінскі;

2)англійська течія посткейнсіанства, або калецькіансько-неорікардіанське посткейнсіанство — Дж. Робінсон, Н. Калдор, П. Сраффа, Л. Пазінетті, Я. Крсгель, Дж. Ітуелл. Отже, у 1970-х рр. посткейнсіанство як нове теоретичне відгалу¬ження кейнсіанського напряму зробило спробу оновлення макроекономічної теорії з урахуванням змін у тогочасній ринковій економіці.

До ідейно-теоретичних ідей посткейнсіанства можна віднести:

1) власне теорію Дж. М. Кейнса, яка лежала в основі обох на¬прямів посткейнсіанства;

2) критичне й творче використання ідей монетаризму та нео¬класичної мікроекономічної теорії американськими посткейнсіанцями;

3)відродження рікардіанства, і передусім методологічних за¬

сад його теорії вартості представниками англійського посткейн¬сіанства (П. Сраффа);

4)використання англійськими посткейнсіанцями здобутків інституціонального напряму економічної теорії, враховуючи у влас¬них дослідженнях існування і взаємодію соціально-економічних та політичних інституцій;

5)використання наукових ідей макроекономічної теорії й тео¬рії розподілу національного доходу, економіко-математичні ме¬тоди дослідження польського економіста Міхала Калецького;

6)визнання деякими представниками англійського посткейнсі¬анства (Дж. В. Робінсон) доцільності використання елементів марк¬систського аналізу, особливо макроекономічних, загальнорівноважних аспектів теорії суспільного відтворення.