Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-29 (1).doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
260.61 Кб
Скачать

28.Основні принципи захисту інформації та інформаційної безпеки.

У процесі роботи в Internet користувач стикається з такими проблемами безпеки передачі даних: перехоплення інформації — цілісність інформації зберігається, але її конфіденційність порушена; модифікація інформації — початкове повідомлення змінюється або повністю підмінюється іншим;

- підміна авторства інформації. Тому, виділяються такі харатеристики, що забезпечують безпеку системи: Аутентифікація — це процес розпізнавання користувача системи і надання йому певних прав та повноважень. Цілісність — стан даних, при якому вони зберігають свій інформаційний зміст та однозначність інтерпретації в умовах різних дій. Наприклад, у разі передачі даних під цілісністю розуміють ідентичність відправленого та прийнятого. Секретність — попередження несанкціонованого доступу до інформації. Для забезпечення секретності інформації застосовується криптографія (шифрування), що дозволяє трансформувати дані у зашифровану форму, з якої вибрати початкову інформацію можна тільки за наявності ключа. Аутентифікація — це один з найважливіших компонентів організації захисту інформації у мережі. Під час отримання запиту на використання ресурсу від імені користувача сервер передає управління серверу аутентифікації. Після отримання позитивної відповіді від сервера аутентифікації, користувачеві надається ресурс, що запитується. Одним із методів аутентифікації є використання стандартних паролів. Недолік цього методу — можливість перехоплення пароля. Тому частіше використовуються одноразові паролі. Для генерації паролів застосовуються як програмні (наприклад, S/KEY), так і апаратні генератори, які являють собою пристрої, що вставляються у слот комп’ютера.

13.Комп’ютерні віруси та методи боротьби з ними Формально комп'ютерним вірусом називається програма, яка може заражати інші програми шляхом включення у них своєї, можливо модифікованої, копії, при цьому остання зберігає здатність до подальшого розмноження. Крім зараження, комп'ютерний вірус може виконувати інші несанкціоновані дії: розмноження; вилучення даних на диску; внесення помилок у дані тощо. Несанкціоновані дії, що виконуються вірусом, можуть бути обумовлені настанням певної дати або поєднанням деяких умов. Виділяють такі основні типи вірусів: файлові, завантажувальні, мережні та макровіруси. Файлові віруси приєднуються до програмних файлів, як правило, вбудовуючи до них свій код. Якщо запустити заражений файл на виконання, вірус потрапляє до оперативної пам'яті і починає заражати інші файли, псувати програми та дані, заважати роботі комп'ютера тощо. Завантажувальні віруси розміщують інформацію для свого запуску в завантажувальних секторах дисків. Вони потрапляють до комп'ютера при завантаженні з зараженого диска чи дискети. Макровіруси вражають документи, створені текстовими та табличними процесорами, такими як М5 \Уогсі та Ехсеї. Коли заражений документ відкривається для перегляду чи редагування, макровіруси вбудовуються до системних файлів цих програм і починають заражати інші документи та псувати файли. Мережеві віруси використовують для свого поширення засоби комп'ютерних мереж і електронної пошти. Існують віруси, які належать одночасно до кількох груп. Так, наприклад, більшість завантажувальних вірусів можуть поширюватись як звичайні файлові віруси. Для боротьби з комп'ютерними вірусами розроблено досить велику кількість спеціальних антивірусних програм, або антивірусів. Найбільш популярними є так звані програми-сканери (інша назва — вірусні детектори). Попередній аналіз відомих вірусів дозволяє виділити послідовності кодів, характерних для кожного з них. Принцип роботи антивірусних сканерів полягає в пошуку цих кодових послідовностей у файлах, завантажувальних секторах і оперативній пам'яті. Якщо сканер знаходить таку послідовність, він повідомляє про зараження. Така перевірка дозволяє виявляти лише відомі віруси і не допомагає проти невідомих. У багатьох випадках антивірусні програми здатні «лікувати» заражені файли, вилучаючи з них вірусний код. Серед найбільш відомих антивірусних сканерів можна назвати DrWeb, AVP, Aidstest, McAfee Virus Scan, Norton Antivirus, IBM Anti-Virus та ін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]