- •1.Поняття та предмет інформатики.
- •2.Поняття та види інформаційних технологій.
- •3.Інформація: поняття, характеристики, властивості, форми представлення (уявлення), вимірювання.
- •4.Архітектура пк
- •5.Подання і кодування інформації у комп’ютерах
- •6.Системи числення, які застосовуються для подання інформації у комп’ютерах. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу. Приклади.
- •28.Основні принципи захисту інформації та інформаційної безпеки.
- •10.Класифікація економічної інформації, ієрархічний та фасетний метод класифікації.
- •11.Кодування економічної інформації.Основні інформаційні процедури.
- •12.Класифікація операційних систем.Особливості використання та принципи роботи операційних систем.
- •14.Локальні комп'ютерні мережі: визначення, топологія, апаратні засоби.
- •15.Глобальні комп'ютерні мережі: визначення, топологія, апаратні засоби.
- •16..Архітектура комп’ютерних мереж. Модель osi. Поняття протоколу.
- •17. Технології комп’ютерних мереж
- •18.Операційні системи комп’ютерних мереж.
- •17.Загальна характеристика мережі internet.
- •20..Структура ір-адреси. Протоколи передавання інформації.
- •21.Глобальна інформаційна служба world wide web (www)
- •22.Пошукові системи Web-сторінок. Принципи пошуку інформації.
- •23.Система передавання файлів ftp. Пошук ftp-серверів.
- •24.Електронна пошта. Призначення, програмні засоби.
- •25.Телеконференції: призначення , класифікація та засоби використання.
- •26.Інтернет-економіка. Електронний бізнес. Електронна комерція. Моделі організації комерційної діяльності.
- •28.Інформаційні технології, які застосовуються в електронній комерції. Типи електронних платежів.
- •29.Технології захисту інформації у комп’ютерних мережах.
25.Телеконференції: призначення , класифікація та засоби використання.
USENET — загальнодоступна мережа користувачів, у межах якої люди зі спільними інтересами можуть поєднуватися в дискусійні групи та обмінюватися знаннями, проблемами тощо. Такий спосіб обміну інформацією називається телеконференцією, в кожної з них є своя тематика, т.з. група новин. В Internet існує більше 20 тисяч різних груп новин, учасники яких обговорюють питання політики, поточні події, програмне забезпечення комп’ютерів тощо.
Телеконференції поділяються на керовані, в яких розміщення статей відбувається спеціальною людиною, та некеровані, в яких розміщення статей виконується автоматично за запитом будь-кого з користувачів.
Для того, щоб отримати доступ до груп новин, необхідна спеціальна програма. Системи INTERNET EXPLORER та NETSCAPE COMMUNICATOR у своєму складі мають такі програми. Наприклад, завантажити INTERNET EXPLORER і в меню Сервис вибрати ПОЧТА И НОВОСТИ/ЧТЕНИЕ НОВОСТЕЙ.
TELNET — протокол, який дозволяє перетворити комп’ютер у віддалений термінал іншого комп’ютера. Всі команди та дані, які вводяться з клавіатури, передаються для використання та обробки віддаленому комп’ютеру, а отримані результати виводяться на екран свого комп’ютера. Нині більшість інформаційних систем, раніше доступних тільки за наявності TELNET, стали доступними за допомогою WWW.
26.Інтернет-економіка. Електронний бізнес. Електронна комерція. Моделі організації комерційної діяльності.
Інтернет-економіка (Internet economy) — розвиток свого бізнесу в інтернеті: відкриття сайту і віртуальних магазинів, використання електронної реклами і маркетингу, електронного документообігу. Містить індустрію створення та використання нових інформаційних технологій та продуктів, телекомунікаційні послуги, електронний бізнес, електронну комерцію, електронні ринки...
Електро́нний бі́знес (е-бізнес), англ. e-business
Перетворення головних бізнес-процесів за допомогою інтернет технологій. Прикладами є електронна комерція або торгівля (е-commerce або e-trade), в тому числі ті, що використовують мобільні засоби комунікації ( m-commerce), електронний консалтинг, електронне видавництво і т. і.
Поняття ширше, ніж електронна торгівля, що включає наявність свого сайту в інтернеті, віртуального магазину, системи управління компанією, використання електронної реклами, маркетингу, моделі “бізнес для бізнесу” або “бізнес для споживача”.
Електронна комерція — це використання технологій глобальних комп’ютерних мереж для організації бізнесу. Електронна комерція дозволяє: отримувати інформацію, замовляти та оплачувати товари та послуги з використанням Internet, укладати контракти з постачальниками продукції.
Для розрахунків використовується система електронних платежів. Існують такі типи електронних засобів платежів:
Комбінація звичайних та електронних платежів: платіж виконується звичайним чином, а підтвердження про отримання висилається електронною поштою і навпаки, платіж надходить електронним способом, а підтвердження про отримання висилається звичайною поштою.
Передача номерів кредитних карток із використанням смарт-карт. Смарт-карта — це пристрій, який може зберігати інформацію про власника, електронні гроші, електронні ключі тощо.
Електронні гроші — це зашифровані серійні номери, що являють собою певну суму грошей. Вони є реальним платіжним засобом і можуть бути обмінені на звичайні гроші.
Моделі електронної комерції:
1. Бізнес - бізнес (business-to-business, B2B) - комерційна взаємодія між бізнесовими компаніями (підприємствами) - виробниками, оптовими посередниками, оптовими клієнтами щодо здійснення оптових закупівель та поставок товарів;
2. Бізнес - адміністрація (business-to-administration, B2A) - ділові зв'язки комерційних структур з державними організаціями (зокрема проведення державних закупівель через мережу Internet);
3. Бізнес - споживач (business-to-consumer, B2C) - електронна роздрібна торгівля. У цьому випадку має місце комерційна взаємодія між електронним магазином та покупцем - безпосереднім споживачем товару;
4. Споживач - споживач (consumer-to-consumer, С2С) - взаємодія споживачів для обміну комерційною інформацією (щодо придбання того чи іншого товару чи про співпрацю з певною фірмою) або роздрібна аукціонна торгівля між фізичними особами;
5. Споживач - адміністрація (consumer-to-administration, С2А) - організація взаємодії між споживачами та державними структурами (особливо в соціальній та податковій сфері).
В матеріалах Європейської комісії в ESPRIT (програма Єв-росггільноти з розвитку і прискорення досліджень з використання інформаційних технологій) визначені 11 моделей електронної комерції.
Так, зокрема для сфери В2С виділяють такі бізнес-моделі як електронний (віртуальний) магазин (e-shop), електронний аукціон (e-auction), віртуальні співтовариства (virtual communities), електронний торговий центр (агрегатор) (emall). У сфері В2В діють електронні постачальники (e-procurements), торговельні платформи (collaboration platforms), інформаційні брокери (e-brokers). Як і в одній так і в іншій сфері можуть працювати електронні дилери (3rd party marketplace).