- •1.Поняття та предмет інформатики.
- •2.Поняття та види інформаційних технологій.
- •3.Інформація: поняття, характеристики, властивості, форми представлення (уявлення), вимірювання.
- •4.Архітектура пк
- •5.Подання і кодування інформації у комп’ютерах
- •6.Системи числення, які застосовуються для подання інформації у комп’ютерах. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу. Приклади.
- •28.Основні принципи захисту інформації та інформаційної безпеки.
- •10.Класифікація економічної інформації, ієрархічний та фасетний метод класифікації.
- •11.Кодування економічної інформації.Основні інформаційні процедури.
- •12.Класифікація операційних систем.Особливості використання та принципи роботи операційних систем.
- •14.Локальні комп'ютерні мережі: визначення, топологія, апаратні засоби.
- •15.Глобальні комп'ютерні мережі: визначення, топологія, апаратні засоби.
- •16..Архітектура комп’ютерних мереж. Модель osi. Поняття протоколу.
- •17. Технології комп’ютерних мереж
- •18.Операційні системи комп’ютерних мереж.
- •17.Загальна характеристика мережі internet.
- •20..Структура ір-адреси. Протоколи передавання інформації.
- •21.Глобальна інформаційна служба world wide web (www)
- •22.Пошукові системи Web-сторінок. Принципи пошуку інформації.
- •23.Система передавання файлів ftp. Пошук ftp-серверів.
- •24.Електронна пошта. Призначення, програмні засоби.
- •25.Телеконференції: призначення , класифікація та засоби використання.
- •26.Інтернет-економіка. Електронний бізнес. Електронна комерція. Моделі організації комерційної діяльності.
- •28.Інформаційні технології, які застосовуються в електронній комерції. Типи електронних платежів.
- •29.Технології захисту інформації у комп’ютерних мережах.
21.Глобальна інформаційна служба world wide web (www)
WWW — це служба для пошуку документів у різних базах даних, яка заснована на гіпертекстовій логіці перегляду документів. Гіпертекст — це багатовимірний текст, що може містити посилання різного напрямку або покажчики (адреси) на інші документи та посилання. За такими принципами, наприклад, побудований HELP Microsoft. Нова організація документів — гіпермедіа, дозволяє з’єднувати не тільки слова, а й рисунки, звуки або файли будь-якого типу даних. Для створення гіпертекстових або гіпермедіа-документів існує спеціальна мова гіпертекстової розмітки HTML.
Гіпермедіа-посилання, що присутні на сторінці WWW, описують місцезнаходження документа (URL), який програма-броузер повинна відобразити на екрані. URL (UNIFORM RESOURS LOCATOR) — уніфіковний покажчик ресурсів, який дозволяє броузеру перейти безпосередньо до файла, що знаходиться на будь-якому сервері мережі. Фактично, URL — це адреса сторінки WWW. Усі URL мають однаковий формат:
<схема доступу>:// <компютер>. <адреса файла у файловій системі компютера>
Сучасні локальні мережі дозволяють створювати WWW — подібні системи всередині окремих корпорацій. Для цього необхідна тільки наявність внутрішньої локальної мережі з TCP/IP протоколом. Така технологія створення Internet — подібних локальних систем — має назву Intranet.
Типи данних:
звук:
*.wau -Файл microsoft Windows із хвильовим образом звуку
*.mid -Звуковий файл формату МIDI
*.snd -Звуковий формат, що використовується в UNIX
*.au
зображення:
*.gif -Графічний файл GIF
*.jpg -Графічний файл JPEG
*.tif -Графічний файл TIFF
відео:
*.mpg -Відеокліп
*.mov -Відеокліп
*.avi -Відеокліп
Для роботи з WWW використовуються спеціальні програми — WEB-броузери, які створюють команду, пересилають її на сервер та отримують відповідь. Обробка даних в http складається з чотирьох етапів: відкриття зв’язку, пересилання повідомлень запиту, пересилання даних відповіді та закриття зв’язку. Найбільш поширені Web-броузери: Microsoft Internet Explorer та Netscape Navigator.
Для завантаження потрібної Web-сторінки необхідно ввести її адресу. За допомогою меню Файл цю сторінку можна зберегти на своєму диску або вивести на принтер.
Гіперте́кст (англ. Hypertext) — текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активізувавши посилання. Найпопулярнішим зразком гіпертексту є World Wide Web, у якому веб-оглядач переміщує користувача з одного документу на інший, щойно той «натисне» на гіперпосилання.
Уніфіко́ваний лока́тор ресу́рсів або адре́са ресу́рсу (англ. Uniform Resource Locator - єдиний вказівник на ресурс, URL) — стандартизована адреса певного ресурсу (такого як документ, чи зображення) в інтернеті (чи деінде). Придуманий Тімом Бернерс-Лі для використання у WWW, сучасні форми описуються в RFC 3986. Включає в себе назву протоколу доступу (HTTP, FTP, telnet, gopher та ін.) і, власне, шлях до ресурсу, формат якого залежить від схеми доступу:
[[<протокол>://<сервер>[:<порт>][/<шлях>][/<файл>[#<розділ>]]
Приклади URL-адрес:
http://www.syhiv.com/pub/files/school.html — адреса файлу school, html, розміщеного в каталозі pub/files на сервері www.syhiv.com. Доступ до сервера здійснюється за протоколом HTTP; http://www.syhiv.com — адреса головної сторінки сервера www. syhiv.com; ftp://ftp.syhiv.com/pub/files/school.txt — адреса файлу school.txt, розміщеного в каталозі pub/files на сервері ftp.syhiv.com. Доступ до сервера здійснюється за протоколом FTP.
Для популярних, добре відомих, протоколів, номер порту може не приводитись, тоді використовується стандартний порт (наприклад, порт номер 80 для HTTP).