- •Інформаційне забезпечення та завдання аналізу руху грошових коштів п-ва.
- •Аналіз руху грошових коштів, його основні цілі, задачі, напрями здійснення.
- •Місце і роль аналізу грошових потоків в управлінні платоспроможністю п-ва.
- •Аналіз синхронності формування та ефективності грошових потоків, їх вплив на ліквідність та платоспроможність п-ва.
- •Сутність прямого методу аналізу руху грошових коштів, способи його здійснення, переваги та недоліки.
- •Сутність непрямого методу аналізу руху грошових коштів, послідовність його здійснення.
- •Оцінка оптимального рівня грошових коштів. Зміст та сфера застосування моделей Баумоля та Міллера-Орра.
- •Аналіз тривалості фінансового та операційного циклу. Вплив оборотності дебіторської заборгованості і виробничих запасів на величину тривалості фінансового циклу.
- •Оцінка вартості грошей у часі. Визначення майбутньої та теперішньої вартості грошей.
- •Ануїтети та дисконтування грошових потоків п-ва.
- •Економічний зміст та напрями оцінювання ділової активності п-ва. Фактори, що впливають на її рівень.
- •Якісний і кількісний рівень оцінювання ділової активності п-ва.
- •Методика здійснення аналізу прибуткоутворюючих факторів. Факторний аналіз зміни обсягів виробництва і собівартості продукції.
- •Аналіз темпів зростання основних результативних показників; оцінка причин їх відхилення від оптимального співвідношення.
- •Класифікація грошових потоків, їх види і значення для п-ва. Фактори, що впливають на здатність генерувати позитивний грошовий потік.
-
Оцінка вартості грошей у часі. Визначення майбутньої та теперішньої вартості грошей.
Фактори, що впливають на зміну вартості грошей у часі:*Інфляція, *Ризик неодержання очікуваної суми також є достатньо очевидною причиною. *Оборот коштів — фактор, який полягає в тому, що кошти, як і будь-який актив, повинні з часом генерувати дохід за ставкою, яка задовольняє власника.
Найпростішим видом фінансової угоди є одноразове надання в борг певної суми PV з умовою, що через деякий час t буде повернена більша сума FV. Абсолютні показники частіше за все не підходять для оцінки у зв’язку з їх незрівнянністю в просторово-часовому аспекті. Тому використовують спеціальний коефіцієнт — ставку.
.
У фінансових розрахунках такий показник має назву «відсоткова ставка», «відсоток», «ставка відсотку», «норма прибутку»;
.
Визначену так відсоткову ставку називають обліковою, або дисконтом.
Процес, в якому задані вихідна сума і відсоткова ставка, у фінансових розрахунках має назву нарощення. Процес, в якому задані очікувана в майбутньому до отримання сума і коефіцієнт дисконтування, називають процесом дисконтування. У першому випадку йдеться про рух грошових потоків від сучасного до майбутнього, у другому — про рух від майбутнього до сучасного
Відомі дві основні схеми нарахування відсотків: проста і складна.
Схема нарахування простих відсотків припускає незмінність бази, з якої відбувається нарахування. Якщо на початку року інвестор розміщує на рахунку в банку суму Р під відсоток r, то через n років вкладник одержить:
.
При нарахуванні складних відсотків черговий річний дохід визначають не з вихідної величини інвестованого капіталу, а із загальної суми, яка включає також раніше нараховані, але неза- требувані інвестором відсотки. У цьому разі відбувається капіталізація відсотків у міру їх нарахування.
Відповідно до ідеології нарахування складних відсотків у кінці першого року розмір інвестованого капіталу дорівнюватиме: ; у кінці другого: ; у кінці n-го року: .
Формула складних відсотків є однією з базових формул у фінансових розрахунках, тому для зручності користування значення множника FM1(r, n), що називається мультиплікатором і забезпечує нарощення вартості, табульовані для різних значень r і n. Тоді формула алгоритму нарощення за схемою складних відсотків матиме такий вигляд:
,
де — мультиплікатор
Економічний зміст множника FM1(r, n) полягає в тому, що він показує, чому буде дорівнювати одна грошова одиниця через n періодів при заданій відсотковій ставці r.
-
Ануїтети та дисконтування грошових потоків п-ва.
Теперішня вартість — грошова вартість майбутніх доходів на теперішній час. Розрахунки теперішньої вартості здійснюють за допомогою дисконтування.
Дисконтування — це зведення економічних показників різних років до порівняльного в часі виду. Дисконтування здійснюють за допомогою формули
де — майбутня вартість; — поточна вартість; — коефіцієнт дисконтування.
Вважають, що надходження, які генеруються в межах одного часового періоду, мають місце або на його початку, або в кінці. У першому випадку потік називають пренумерандо, у другому — постнумерандо.
Крім того, слід знати, що оцінка грошового потоку може виконуватися в межах вирішення двох завдань:
а) прямого, коли проводиться оцінка з позиції майбутнього (реалізується схема нарощення);
б) зворотного, коли проводиться оцінка з позиції сучасного (реалізується схема дисконтування).
Потік, в якому грошові надходження в кожному періоді однакові за величиною, називають ануїтетом. Як і в загальному випадку, виділяють два типи ануїтетів: постнумерандо і пренумерандо.
Прикладом ануїтета постнумерандо можуть слугувати рентні платежі. Ануїтетом пренумерандо може виступати схема періодичних грошових внесків на банківський рахунок на початку кожного місяця з метою накопичення достатньої суми для великої купівлі.
Пряме завдання оцінки ануїтета при заданих величинах регулярного надходження Р і відсотковій ставці r передбачає оцінку майбутньої вартості, і для ануїтета постнумерандо вирішується за допомогою формули:
.
Економічний зміст мультиплікатора
.
полягає в тому, що він показує, чому дорівнюватиме сумарна величина ануїтета в одну грошову одиницю до кінця строку його дії. Передбачається, що здійснюється лише нарахування грошових сум, а їх вилучення може бути зроблено по закінченні строку дії ануїтетів.
Відповідна розрахункова формула для ануїтета пренумерандо має вигляд
.
Загальне ставлення зворотного завдання оцінки ануїтета постнумерандо також достатньо наочне. У цьому разі здійснюється оцінка майбутніх грошових надходжень з позиції поточного моменту, під яким у даному випадку розуміють момент часу, з якого починають відраховуватися однакові часові інтервали, що входять до ануїтета.
Оцінку поточної вартості ануїтета постнумерандо розраховують за формулою:
.
Економічний зміст коефіцієнта дисконтування -
показує, чому дорівнює з позиції поточного моменту величина ануїтета з регулярними грошовими надходженнями в розмірі однієї грошової одиниці, яке продовжується n рівних періодів із заданою відсотковою ставкою r.
Відповідна розрахункова формула для ануїтета пренумерандо така:
.