2. Позитивні і негативні наслідки глобалізації.

Вплив глобалізації на світове співтовариство є суперечливим. Позитивні наслідки сучасної глобалізації в ХХ-ХХІ ст.:

- Ріст кількості товарів на світовому ринку.

- Бурхливий прогрес розвитку інформаційних технологій, у результаті якого зменшується собівартість продукції, і знижуються ціни на значну частину товарів масового попиту (наприклад, поширення використання комп'ютерів і мобільних телефонів).

- Створення нових робочих місць, головним чином у невиробничій сфері завдяки розвитку інформаційних технологій.

- Внаслідок інтенсифікації глобального інформаційного обміну відбулося прискорення й поліпшення взаєморозуміння між представниками, як націй-держав, так і різних культур і цивілізацій.

- Поширення демократичних цінностей (свободи, правової захищеності громадян). Хвиля демократизації, що почалася з 1975 р. і триває донині, ознаменувалася падінням авторитарних режимів у Греції, Португалії, Іспанії. Потім вона охопила Латинську Америку й країни Азії. Тут на шлях демократії стали Домініканська Республіка, Гондурас, Перу, Туреччина, Філіппіни, Південна Корея. В напрямку ліберальної демократії (хоч і не завжди успішно) стали розвиватися країни Південної і Центрально-Східної Європи, республіки Радянського Союзу. Головним у цій хвилі є поява сучасних ознак демократії: парламентаризму, багатопартійних систем, загального виборчого права, розподілу влади і т.д.

Негативні наслідки сучасної глобалізації на рубежі ХХ-ХХІ ст.:

- Світова економіка стала більше взаємозалежної, через що негативні наслідки швидко перетинають границі націй-держав.

- Збільшення соціально-економічного розриву між багатою Північчю і бідним Півднем, між багатими і бідними верствами населення, посилення розриву між технологічно розвиненими й технологічно відсталими державами в умовах швидкого розвитку науки, інформаційних технологій.

За даними А. Арсеєнко, на початок 2011 року, найзаможніші 20% населення світу одержують 83% світової загальної суми доходу, тоді як найбіднішим 20% дістається всього 1,4% світового валового доходу, 1% жителів Землі володіє зараз 43% майном, що перебуває на планеті. Через зменшення реальної з/п до початку 2011 р. істотно скоротився середній клас у розвинених капіталістичних країнах. Також щорічно 11 мільйонів дітей умирає від бідності й хвороб, а 3 мільйони вмирає від СНІДу. Все це значною мірою перекреслює досягнення світового співтовариства на ниві поширення демократії. Тому ліві партії, що сповідають соціалістичну ідеологію, критикують антинародний, антиробочий характер глобалізації, підкреслюючи те, що вона служить інтересам «золотого мільярда» планети.

- Ріст динаміки міграційних потоків, що має негативні наслідки: від росту злочинності до поширення епідемій.

- Посилення економічного, і, що особливо важливо, політичного впливу транснаціональних корпорацій, а також міжнародних (наднаціональних) організацій на уряди націй-держав. У урядів недостатньо влади над діяльністю більших бізнесів-корпорацій (ТНК). Окрема корпорація США, наприклад, може вирішити закрити виробничі заводи у Великобританії й побудувати замість цього нові заводи в Мексиці, щоб зменшити витрати на податки, з/п, охорону навколишнього середовища й тим самим ефективніше конкурувати з іншими корпораціями. В результаті тисячі робітників Великобританії залишаться без роботи. Національні уряди не завжди можуть контролювати процеси, пов'язані зі світовою економікою. ТНК часто шантажують національні еліти висновком інвестицій, закриттям виробництв у випадку, якщо вони будуть підвищувати для них податки, робити тиск через підвищення соціальних й екологічних стандартів у їхній діяльності. Те ж саме можна сказати й про існування транснаціональних банків (ТНБ). Багато держав світу «сидять на кредитній голці», їхній зовнішній борг становить значну частину ВВП. ТНБ мають реальну можливість вимагати скорочення соціальних стандартів, лібералізації (зменшення перешкод) ринків для іноземних товарів для продовження співробітництва. Звідси виникає одна із причин відриву еліти від інтересів і потреб свого народу. Обираючи національні уряди, люди делегують йому право представляти свої інтереси, але елітні групи, що перебувають у владі не можуть адекватно впливати на ситуацію, тому що економіка і політика країни тісно пов'язана з ТНК і міжнародними організаціями, або самі ці елітні групи представляють інтереси великого капіталу.

Такім образом, глобальний рух капіталу, фінансові й інформаційні потоки, виходячи з-під контролю національних держав, впливають на внутрішнє політичне життя країн, обмежуючи державний суверенітет. Національна держава попадає в пастку транснаціональних зв'язків, у яких переважають непідвласні їй міждержавні сили. Процес економічної глобалізації приводить до позбавлення держави її регулятивних функцій, особливо за умов інтенсивної комерціалізації засобів масової інформації й динамізму транснаціональних інформаційних потоків. Правомірно виникають питання: чи не служить глобалізація розпаду або трансформації нації-держави, а разом з нею й ліберальної демократії? Яким чином можна поєднати ефективне демократичне керування із транснаціональним масштабом сучасної економічної організації?

- Погіршення стану навколишнього середовища.

- Надмірна концентрація власності в секторі ЗМІ й панування на ринку інформації декількох великих мультимедійних корпорацій. Розвиток сучасних засобів комунікації дає можливість країнам, які є провідними в цій області, контролювати потік і зміст інформації в усьому світі. Виникають гігантські транснаціональні медіа-корпорації з величезними надприбутками. Їхній власники зосереджують у своїх руках величезну фінансову й політичну владу. Наприклад, Руперт Мердок, очолює концерн «News International» у Великобританії, володіє також пакетами акцій ЗМІ в Австралії і США. У власності його концерну 130 газет у містах США, 22 телестанції, 25 журналів.

- Ріст негативного впливу стандартизованої масової культури, що загрожує культурній розмаїтості. Практично всі жителі планети за винятком мешканців найвіддаленіших куточків Амазонки і Африки відчули вплив «західного світу». Місцеві норми й цінності, звичаї й мораль, релігійні вірування, моделі сімейного життя зникають під натиском сучасних західних інститутів. Наприклад, діячі масової культури (популярні артисти, співаки, що ведуть телепередач), продаючи свою продукцію (компакт-диски, телепередачі, футболки), одночасно із цим продають західні цінності (споживання й марнотратність). ТНК для завоювання зовнішніх ринків через рекламу й ЗМІ продукують цінності споживання (т.зв. ідеологію «консюмерізму», орієнтацію на споживання товарів і послуг, погоню за ними як найвищу цінність людини), що стимулюють потребу в їхніх товарах. Від цього необмеженого споживання страждає екологія.

Дана обставина викликала дві протилежні реакції. Одні соціологи стали говорити про «культурний імперіалізм», що веде до катастрофічних наслідків: знищенню самобутності, втраті культурної автономії залежними суспільствами, культурному збіднінню в цілому. Особливо «дістається» від критиків глобалізму й американського впливу кока-колі, ресторанам швидкого харчування «McDonald's» й американським бойовикам. Все це «підриває традиційний спосіб життя», руйнує «культурну ідентичність», сприяє «культурній уніфікації» і т.д.

При цьому виникають трансконтинентальні соціальні рухи (антиглобалісти), що виступають проти ТНК, Всесвітнього банку, Міжнародного Валютного Фонду, Всесвітньої Торговельної Організації, за списання боргів з найменш розвинених країн. Проголошуючи гасло «Інший світ можливий!» вони виступають за глобалізацію з «людським обличчям» - в інтересах людей праці, збереження розмаїтості культур, намагаються привернути увагу правителів держав і всього людства на руйнівні глобальні екологічні зміни, які становлять загрозу планеті, особливо у зв'язку із глобальним потеплінням внаслідок «парникового ефекту». На думку антиглобалістів, саме поняття «глобалізація» було навмисно «вкинуте» у масову свідомість, щоб сховати своїм семантичним значенням підґрунтя дискримінаційної політики, що проводиться промислово розвиненими країнами стосовно до іншого миру.

Подібна критика глобалізації базується на цілком реальних фактах і зводити сутність культурної глобалізації лише до цього було б спрощенням. Американський вплив зовсім не вичерпується кока-колою, джинсами й голлівудськими фільмами. Щонайменше, цей вплив має місце також і через поширення комп'ютерів, мобільних телефонів й інших важливих і корисних винаходів, що надають людям нові можливості.

Крім цього нерідко поширення західної (або американської) культурної моделі, парадоксальним образом супроводжується «гібридизацією» – пристосуванням до місцевих культурних особливостей. Наприклад, економічний аспект глобалізації - діяльність ТНК, має важливу культурну складову. Перед ТНК часто виникає проблема: як вписатися в нове культурне оточення? Взяти наприклад специфічні труднощі, пов'язані з локальними культурними особливостями, що виникли в компанії McDonald's. Продукція McDonald's створює певні ринкові проблеми в такій країні, як Індія. Ідея шматочка яловичини в булочці виявилася непривабливої для більшості індійців, що сповідають індуїзм, навіть найбільш європеїзованих з них. Компанія McDonald's витратила багато часу й засобів на створення в кожному ресторані подвійної кухні, щоб запобігти змішуванню вегетаріанських і м'ясних продуктів.

Крім того, McDonald's спробував пристосуватися до місцевих умов. Менеджери компанії змінили напис на своїх гамбургерах зі звичайного біг-маку на махараджа-мак - індійський гамбургер з деякими вегетаріанськими компонентами. Меню з гамбургера, картоплі фрі й склянки кока-коли не стали такими популярними в Індії, як в інших частинах світу.

Незважаючи на відому політику «Макдональдсу» - обслуговувати клієнтів так, щоб вони могли якнайшвидше поїсти й покинути ресторан, гонконгські старшокласники перетворили «Макдональдс» у місця «зависання» після уроків. Вони годинами сидять і спілкуються там, роблячи уроки й час від часу, купуючи що-небудь; для них «Макдональдс» став своєрідним молодіжним клубом.

У такий спосіб виникає безліч «синтетичних» культурних форм і зразків, що сполучають у собі глобальне й локальне (так звана «гібридизація»). Крім цього не тільки «Захід» виступає в якості «донора» й «постачальника змістів» для інших культур, але й сам піддається відповідному впливу. Якщо в Індію вторгаються сили культурної глобалізації, то й з Індії виходить безліч моделей культури. Те, що звичайно називають вправами нового покоління (New Age), які містять у собі медитацію, йогу, духовне оздоровлення, масаж і тантризм, сьогодні користується великою популярністю на Заході. Такі гуру (або вчителі життя), як Дипак Чопра й Шри Сатья Саі Баба, мають масу послідовників у Нью-Йорку, Сантьяго й Мюнхені. У Касселі (Німеччина) можна пройти восьмиденний оздоровчий курс аюрведи, що припускає харчування за рецептами аюрведи, трав'яні чаї, масаж й індивідуальне лікування із зануренням у гарячі цілющі джерела.

Елементи індійської культури можна зустріти й придбати в усьому світі: шовкове сарі, індійські коштовності й одяг, татуювання із хни - все це щодня купують європейці і американці.

Джерелом «змісту» для багатьох західних «шукачів істини» стають такі релігії, як буддизм (і його японський варіант - дзен) і даосизм, язичеські культи Африки й Латинської Америки.

Інші ж почали звеличувати цивілізаційну місію Заходу; вони привітали боротьбу з варварством, дикунськими звичаями, руйнування примітивних інститутів. Досягти рівня передових держав світу можна, лише виходячи із західної моделі розвитку. Такої думки завжди дотримувалися представники політичної й економічної еліти в колоніальних країнах, а зараз вона досить популярна й у посткомуністичних країнах (Східної й Центральної Європи).

Не представляється можливим віднести однозначно до позитивних або, навпаки, негативних наслідків глобалізації зростання індивідуалізму як розширення можливості вибору рольових моделей і життєвих стилів. У минулому традиції й звичаї впливали на життя людей. Такі фактори, як приналежність до певного соціального класу, полу, національності, релігійній конфесії повністю визначали життєвий шлях людей.

В умовах глобалізації спостерігається зрушення убік індивідуалізації, що підштовхує до процесу створення свого «Я», і вираженню власної індивідуальності. Влада традицій і цінностей слабшає, у міру того як місцеві співтовариства починають усе більше взаємодіяти з новим світовим порядком. Люди мають можливість вибирати з безлічі професій; жінки не прив'язані до домівки. Глобалізація змушує людей жити більш гнучко, вільно вибирати спосіб життя, ідентифікувати себе з культурами інших країн. Негативним моментом у цьому змісті є те, що відбувається розмивання національно-культурної ідентичності. Громадяни національних держав втрачають багато атрибутів приналежності до своєї культури й своєї держави (одяг, їжа, музика, спосіб життя й т.д.), рідше зв'язують свої інтереси і своє майбутнє з інтересами і майбутнім своєї Батьківщини.