Модуль 2 «Галузеві соціологічні теорії»

РОЗДІЛ 2.1. СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ ЯК СПЕЦІАЛЬНА СОЦІОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ. ПОЛІТИКА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

Зміст

1. Соціологія політика як спеціальна соціологічна теорія.

2. Поняття політичної влади, її механізми й функції.

3. Структура політики.

4. Політичний режим. Типи демократії. Обмеження демократії (теорія демократичного елітизму, теорія плюралістичної демократії, марксистська теорія Ч. Р. Мілза).

5. Політична партія. Функції партій.

6. Політична культура.

Ключові слова: соціологія політики, політика, політичний режим, тоталітаризм, авторитаризм, демократія, політична партія, політична культура.

Цілі та завдання вивчення розділу 2.1.

Успішне вивчення розділу 2.1. дозволяє:

• Познайомитися сутністю політичної влади, її механізмами і функціями.

• Мати уяву про структуру політики, різні типи демократичних режимів, теоретичні уявлення про обмеження демократії, типи політичної культури.

• Знати, що являє собою політична партія, в чому полягає її відмінність від громадської організації.

Володіти ключовими поняттями: соціологія політики, політика, політичний режим, тоталітаризм, авторитаризм, демократія, політична партія, політична культура.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.

При вивченні Розділу 2.1. важливо дати визначення основних понять: соціологія політики, політика, політичний режим, тоталітаризм, авторитаризм, демократія, політична партія, політична культура.

Вивчаючи питання 1, зверніть увагу на особливості предмету соціології політики, відмінність між соціологією політики і політологією.

Вивчаючи питання 2, зверніть увагу на принципові відмінності між ключовими підходами до визначення політики, механізмів її функціонування.

Вивчаючи питання 4, з’ясуйте характер основних обмежень демократії, що описується теоріями демократичного елітизму, плюралістичної теорії демократії, марксистською теорією Ч. Р. Мілза.

Вивчаючи питання 5, зверніть увагу на відмінність політичних партій від громадських організацій.

Вивчаючи питання 6, зверніть увагу на суперечливість політичної свідомості українських громадян.

Для успішного засвоєння навчального матеріалу необхідно уважно прочитати зміст розділу, звернути увагу на ключові слова та визначення основних понять. Треба відповісти на питання для самоконтролю та зробити стислий конспект змісту розділу.

Навчальний матеріал

1. Соціологія політика як спеціальна соціологічна теорія.

Соціологія політики, як галузева соціологічна наука, досліджує соціальні дії людей у сфері державної влади (політичні дії). Багато вчених вважають, що на рівні понять і теорій соціологія політики і політологія майже є тотожними. Дійсно, дані дисципліни дуже пов'язані між собою. Тих же самих вчених (класиків і сучасників) відносять як до соціологів, так і до політологів.

Разом з тим, незважаючи на спорідненість цих дисциплін, між ними є відмінності. На відміну від політології, що вивчає лише одну сферу – політичну, тобто відносини, пов'язані з державно-адміністративною владою, її завоюванням, утриманням, використанням, соціологія політики вивчає політику через її взаємодію з іншими сферами життя – економічної, соціальної, духовної.

Важливим є й те, що соціологія політики проводить аналіз політичних процесів з позицій їх сприйняття й відображення у свідомості і поведінки людей. Якщо політологія вивчає політичні відносини «зверху», з позицій державних і партійних програм, заяв, декларацій політичних діячів, то соціологія підходить до цих процесів «знизу», з боку людини, соціальних груп і верств, які мають власні судження, оцінюють ситуації, своє положення й перспективи (найчастіше не так, як це роблять офіційні структури). Саме проблема владних відносин, їх усвідомлення людьми, соціальними групами, класами, організаціями і становить основу соціології політики. Підхід до політики через призму людину, соціальних груп, їх свідомості і поведінки надає соціології політики якісну визначеність.

Таким чином, об’єкт соціології політики – політика як підсистема суспільного життя. Предмет соціології політики – закономірності взаємодії різних сфер життєдіяльності суспільства з політикою, а також політична свідомість і поведінка людей, їх соціально-політичні потреби, інтереси; діяльність соціальних груп і етносів, їх організацій, рухів, інститутів.

Основна мета соціології політики – виявити закономірності функціонування й розвитку політичної системи, визначити особливості взаємодії політики з іншими сферами життєдіяльності суспільства, досліджувати соціальні аспекти діяльності суб'єктів політики.