Розділ 2.3. Соціологічний аналіз сім’ї Зміст
Соціологія сім’ї як наука.
Сім’я як соціальний інститут та мала група.
Історичний розвиток сім’ї.
Типологія сімей.
Функції сім’ї.
Тенденції розвитку сучасної української сім’ї.
Ключові слова: соціологія сім’ї, сім’я, шлюб, соціальний інститут, мала група, проміскуїтет, кровнородинна сім’я, пуналуальна сім’я, сіндіасмічна сім’я, моногамна сім’я, структура сім’ї, полігамія, ендогамний шлюб, екзогамний шлюб, нуклеарна сім’я, розширена сім’я, патріархальна, матріархальна сім’я, егалітарна сім’я, повна сім’я, неповна сім’я, бездітна сім’я, малодітна сім’я, багатодітна сім’я, функції сім’ї.
Цілі та завдання вивчення розділу.
Успішне вивчення розділу дозволяє:
Усвідомити сутність понять «сім’я» та «шлюб», специфіку соціології сім’ї як галузі соціологічного знання.
Мати уяву про сім’ю як соціальний інститут і малу групу.
Знати історичні фази розвитку сім’ї, типологію сімей, функції сім’ї, а також тенденції розвитку сучасної української сім’ї.
Володіти ключовими поняттями: соціологія сім’ї, сім’я, шлюб, соціальний інститут, мала група, проміскуїтет, кровнородинна сім’я, пуналуальна сім’я, сіндіасмічна сім’я, моногамна сім’я, структура сім’ї, полігамія, ендогамний шлюб, екзогамний шлюб, нуклеарна сім’я, розширена сім’я, патріархальна, матріархальна сім’я, егалітарна сім’я, повна сім’я, неповна сім’я, бездітна сім’я, малодітна сім’я, багатодітна сім’я, функції сім’ї.
Методичні рекомендації до вивчення розділу
Вивчаючи Розділ, важливо узагальнити уявлення про сім’ю як соціальний інститут і малу групу, проаналізувати специфіку соціології сім’ї як галузі соціологічного знання, сформувати уявлення про історичні фази розвитку сім’ї, типологію сімей, функції сім’ї, а також тенденції розвитку сучасної української сім’ї.
Вивчаючи пункт 1, зупинитися на визначеннях об’єкта і предмета соціології сім’ї, зверніть увагу на коло проблем, які досліджує соціологія сім'ї,зверніть увагу на визначення понять «сім’я», «шлюб».
Вивчаючи пункт 2, зверніть увагу на проблематику дослідження сім’ї як соціального інституту і малої групи.
Вивчаючи пункт 3, спробуйте відповісти на питання: «Яку тенденцію можна виділити в історичному розвитку сім’ї?».
Вивчаючи пункт 4, зверніть увагу на велику кількість критеріїв типологізації сім’ї, спробуйте відповісти на питання: «Для чого виділяють різні типи сім’ї?».
Вивчаючи пункт 5, зверніть увагу на суспільний та індивідуальний зміст основних функцій сучасної сім’ї.
Вивчаючи пункт 6, спробуйте відповісти на питання: «Які наслідки викликає сучасний процес перебудови інститутів шлюбу та сім’ї в Україні?».
Для успішного засвоєння навчального матеріалу необхідно уважно прочитати зміст розділу, звернути увагу на ключові слова та визначення основних понять. Треба відповісти на питання для самоконтролю та зробити стислий конспект змісту розділу.
Навчальний матеріал
Соціологія сім’ї як наука.
У всі часи сім'я була і залишається найважливішим соціальним інститутом суспільства. Сім'я забезпечує продовження роду, у ній здійснюється первинна соціалізація та виховання дітей. Усім відомим є вислів "Міцна сім'я – міцна держава". Перебуваючи у тісному взаємозв'язку з суспільством, будучи його невід'ємною частиною, сім'я неминуче реагує на будь-які позитивні й негативні зміни у всій соціальній системі, підпадаючи під її вилив. Водночас вона сама впливає на функціонування і розвиток суспільства. Тому кожне суспільство зацікавлене у морально, духовно, фізично здоровій сім'ї, яка б ефективно виконувала властиві їй функції.
Сім'я є об'єктом дослідження багатьох наук — історії, економіки, права, соціології, психології, педагогіки, демографії, етнографії, етики тощо. Кожна з них, відповідно до свого предмета, вивчає специфічні сторони функціонування і розвитку сім'ї.
Соціологія сім'ї зосереджує увагу на аналізі всієї сукупності важливих проблем, пов'язаних із сім'єю, тобто вона має міждисциплінарний характер. Соціологічний аналіз сім'ї дозволяє виявити основні суперечності, що виникають у відносинах між сім'єю і суспільством, і тим самим знайти шляхи та засоби їх розв'язання. Дослідження сім'ї має важливе практичне значення, оскільки воно є передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються у суспільстві.
Соціологія сім'ї – галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.
Об'єктом галузі є сім'я як соціальний інститут та мала соціальна група, а предметом – закономірності функціонування сімейно-шлюбних стосунків у соціальній системі.
До кола проблем, які досліджує соціологія сім'ї, належать:
типи соціальних відносин, характерні для сім'ї;
фактори, що визначають чисельність і структуру сімейної спільноти;
зв'язок сім'ї з іншими соціальними спільностями та і сферами соціального життя;
соціальні функції сім'ї;
її структура та особливості як соціального інституту і психологічної групи;
мотивація шлюбів і розлучень, а також соціальні та психологічні фактори, які сприяють плануванню сімейного життя, виникненню та подоланню внутрішньосімейних конфліктів;
інтеграція та дезінтеграція сім'ї;
історичні типи та форми шлюбно-сімейних відносин, тенденції та перспективи їх розвитку;
умови життя сім'ї та ін.
Найважливішими об'єктами вивчення соціології сім'ї є шлюб і сім'я.
Шлюб – це історично визначена соціальна форма стосунків між чоловіком і жінкою, через яку суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя, встановлює подружні і батьківські права та обов'язки. У Сімейному кодексі шлюб визначається як сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований в державних органах РАЦС (Ст.21,ч.1)
Сім'я є більш складною системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об'єднує не тільки подружжя, але і їх дітей, а також інших родичів та близьких. Таким чином, сім'єю можемо назвати групу осіб, які спільно проживають, об'єднані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також па інших підставах, не заборонених законом, та таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (Сімейний кодекс України, ст.З, ч.4).
Сім’я як соціальний інститут та мала група.
Сім'я – досить замкнуте об'єднання людей, які захищають свій внутрішній світ, свої таємниці, що протистоять зовнішнім впливам. Якщо сім'ю позбавити її внутрішнього світу, зробити все, що діється в ній, відкритим для суспільства, вона розпадеться. З іншого боку, сім'я – об'єднання людей, відкрите для всього, що відбувається у суспільстві. Для неї характерні усі проблеми, якими живе суспільство.
Якою б герметично замкнутою сім'я не була, вона пов'язана із суспільством. Кожний член сім'ї зберігає певну автономію і завдяки цьому входить у різні інші об'єднання людей, в різні соціальні групи: виробничі, навчальні колективи, дитячі та юнацькі організації, суспільні рухи, політичні партії та об'єднання, вступає у взаємовідносини з державними структурами, місцевою владою, сусідами та іншими спільностями. Відносини у сім'ї складаються не лише за волею її членів, а й під впливом зовнішніх умов, соціального життя суспільства.
Водночас сім'я впливає на відносини у суспільстві, на характер процесів суспільного життя. Вона не тільки задовольняє потреби людей, які вступили у сімейний союз, а й виконує ряд соціальних функцій і є невід'ємним елементом соціальної структури суспільства.
У соціології сім'ї склалося два підходи до вивчення сім'ї:
а) сім'я досліджується як мала соціальна група, тобто певна форма взаємодії людей;
б) сім'я досліджується як соціальний інститут, який регулює відтворення людини за допомогою певної системи ролей, норм і організаційних форм.
Як малу соціальну групу сім'ю розглядаємо у тих випадках, коли дослідженню підлягають відносини між індивідами, які складають сім'ю. Під малою групою розуміється нечисленна за складом група, члени якої об'єднані загальною діяльністю і перебувають у безпосередньому особистому спілкуванні, що є основою для виникнення емоційних відносин, групових норм та інтересів. Сім'я як мала соціальна група є первинною групою, але вона існує і виховує людей не сама собою, а як органічна частина суспільства.
При аналізі сім'ї як малої соціальної групи доцільно дати три основні типи характеристик:
1. Характеристики групи в цілому: цілі та завдання сімейної групи, склад і структура сім'ї, соціально-демографічний склад сім'ї, групова згуртованість, групова діяльність і характер групової взаємодії сімейної групи, структура влади, комунікації в сім'ї тощо.
2. Характеристики зв'язків і відносин сімейної групи з іншими широкими суспільними системами в межах соціальної структури суспільства. Тут насамперед слід виділити функції сім'ї щодо суспільства.
3. Цілі, завдання і функції стосовно індивіда, групова регуляція поведінки та взаємодії індивідів у сім'ї, груповий контроль, групові санкції тощо, сімейні цінності, норми та зразки поведінки, включення індивіда в сім'ю, його задоволеність перебуванням у сім'ї, її функціональними вимогами та ін.
Вивчення сім'ї як соціального інституту зорієнтоване насамперед на зовнішні зв'язки сім'ї. При такому аналізі підлягає з’ясуванню таке питання: якою мірою спосіб життя сім'ї відповідає потребам суспільства. У даному випадку соціолога цікавлять зразки сімейної поведінки, усталені ролі, виконувані її членами, особливості формальних і неформальних норм і санкцій у сфері сімейно-шлюбних відносин. Так, одні норми, обов'язки і права мають юридичний характер і регламентуються законодавством (питання про володіння майном, про матеріальні зобов'язання, про мінімальний вік вступу до шлюбу та ін.). Інші норми шлюбно-сімейних відносин регулюються мораллю, звичаями, традиціями. До них належать дошлюбна поведінка, внутрісімейні санкції, розподіл влади і обов'язків між подружжям, характер сімейного дозвілля тощо. При дослідженні сім'ї як соціального інституту здебільшого використовують такі поняття, як "суспільні потреби у сфері шлюбно-сімейних відносин, соціальні функції сім'ї.
Історичний розвиток сім’ї.
Проблема історичного розвитку сім’ї є предметом багатьох теорій в рамках суспільних наук. Особливий цікавими є результати етнологічних досліджень американського дослідника Льюїса Генрі Моргана (1818-1881), який довгий час жив в одному племені північноамериканських ірокезів. На основі наукових розробок Моргана сучасні вчені виокремлюють наступні фази розвитку сім’ї: проміскуітет, кровнородинна сім’я, пуналуальна сім’я, сіндіасмічна сім’я, моногамна сім’я.
Проміскуітет характерний для нижчого ступеня розвитку людства. Це така форма сумісного життя, коли були відсутні окремі сімейні групи і сімейне життя було тотожне суспільному. Незабаром, на думку Моргана, відбулося обмеження статевого спілкування і починають виокремлюватися групи, між якими таке спілкування було дозволено. Це призвело до виникнення особливої форми сім’ї – кровнородинної.
Кровнородинна сім’я характеризується груповим шлюбом, а статеве спілкування в ній дозволено лише між тими, хто належить до одного покоління. Усі ті, хто належить одному поколінню, тобто брати та сестри, незалежно від міри їхніх родинних зв’язків, утворюють одну сім’ю (ендогамія). Обмеження кола статевих партнерів в межах такої сім’ї відбулося під впливом розвитку суспільства і призвело до виникнення більш розвинутої форми сім’ї – пуналуальної.
В пуналуальній сім’ї з статевого спілкування виключаються спочатку кровна рідня по жіночій лінії, а пізніше ця заборона поширюється і на інших, більш далеких родичів того ж покоління. Для цього типу сім’ї характерний груповий шлюб, він є екзогамним. При такому шлюбі декілька сестер, рідних або більш далеких ступенів споріднення, були одружені з декількома чоловіками як спільними чоловіками. Отже такий шлюб – це шлюб між людьми одного покоління. Все частіше в рамках такого типу сім’ї утворюються тривалі зв’язки між одним чоловіком та одною жінкою.
Сіндіасмічна сім’я: один чоловік живе з однією жінкою, полігамія залишається виключним правом чоловіка. Шлюб легко розривається, діти залишаються з матір’ю.
Моногамна сім’я відрізняється тісним зв’язком між чоловіком та жінкою, причому шлюб може бути розірваним лише за бажанням чоловіка. Безпосередньою причиною появи моногамної сім’ї є виникнення приватної власності і прагнення захистити право дітей на володіння сімейним майном. Зміцнення моногамної сім’ї відбувалося у період розкладу старого родинного ладу і виникнення нових форм людських спільнот.
Таким чином, історично сім’я розвивалася від нерегульованих статевих стосунків до обмежених у моногамній сім’ї.
Типологія сімей.
Досліджуючи шлюбно-сімейні відносини, соціологія сім'ї використовує такі категорії як структура сім'ї, індивідуальні та соціальні функції сім'ї, умови та спосіб життя, спосіб мислення (сімейна ідеологія), етапи життєвого циклу сім'ї тощо.
Під структурою сім’і розуміють сукупність відносин між її членами, включаючи, крім родинних, систему духовних, моральних відносин, у тому числі відносин влади, авторитету та ін.
Залежно від форми шлюбу виділяють: моногамію (шлюб між одним чоловіком і однією жінкою) і полігамію, яка існує у формі полігінії (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками) або поліандрії (шлюб однієї жінки з кількома чоловіками).
За партнером, якому надається перевага при вступі до шлюбу, розрізняють шлюби ендогамні – партнер обирається всередині своєї (етнічної, релігійної, класової, расової та ін.) групи і екзогамні (жодних обмежень у виборі партнера не існує).
У загальній системі родинних відносин існує два основні форми сім'ї: проста або нуклеарна – складається з подружжя та дітей, які не перебувають у шлюбі; розширена або складна – включає нуклеарну сім'ю та інших родичів, наприклад, бабусю, дідуся, або утворюється з декількох нуклеарних сімей, які проживають разом і ведуть спільне господарство.
За типом владних структур виділяють сім'ї патріархальні (влада належить чоловікові, батькові), матріархальні (влада належить жінці, матері) та егалітарні (де вплив і влада розподілені між чоловіком і жінкою порівну).
Залежно від кількості дітей виділяють бездітні, малодітні (1-2 дитини) та багатодітні сім'ї (3-оє і більше дітей).
Залежно від наявності у сім'ї батьків виділяють сім'ї повні (коли є обидва члени подружжя) і неповні (один з батьків відсутній). Основними причинами появи неповних сімей є розлучення, смерть одного з членів подружжя, позашлюбне народження дитини, усиновлення дитини одним з членів подружжя.
З'ясування сімейної структури і типологізація сімей дає змогу краще зрозуміти особливості та проблеми різних сімей, формувати соціальну політику у сфері сім'ї.