Глосарій

  Агресія – індивідуальна або колективна поведінка або дія, направлена на нанесення фізичної або психічної шкоди або на знищення іншої людини або групи.

Агресивність – стійка межа особи, готовність до агресивної поведінки. Базальна ворожість – відчуття злості у дитини по відношенню до тим (наприклад, до батьків), хто відкидає його або погано з ним поводиться.

Базальна тривога – всепроникающее відчуття самоти і ізоляції на ворожому світі.

Базальна довіра – внутрішнє відчуття, що соціальний мир – це безпечне і стабільне місце, а опікаючі люди дбайливі і надійні.

Психологічний бар'єр – психічний стан, що виявляється як неадекватна пасивність, що перешкоджає виконанню тих або інших дій.

Боязнь – стан очікування небезпеки і підготовки до неї.

Внутрішній конфлікт – зіткнення протилежних ціннісних орієнтацій особи, її потреб, інтересів, прагнень.

Генералізація – процес, в результаті якого суб'єкт відтворює поведінкову реакцію у відповідь на всі подразники або ситуації, схожі з подразником безумовним або ситуацією, в якій проводилосяпідкріплення.

Гнів – емоція незадоволеності яким-небудь явищем, вираз різкий негативного відношення до нього.

Директиви - конкретні р екомендації психолога-консультанта клієнту щодо виконання тих, чи інших дій у пр оцесі психологічної консультації або після неї. Види директив:

• конкретне побажання;

• парадоксальна інструкція;

• фантазії;

• рольова вказівка;

• гештальт-метод "гарячого крісла";

• гештальт-невербальна поведінка;

• вільні асоціації;

• переоцінка (концентрація Гендліна);.

• релаксація;

• систематичне зняття напруженості;

• мовні заміни;

• пр ийняття почуттів, емоційна злива;

• медитація,

• гіпнотичний транс;

• домашня робота;

• щоденник;

• лист психолога клієнту

• особистісний кодекс поведінки;

• введення юридичних норм стосунків;

• обговорення рольових обмежень.

Психологічна захищеність – відносне стійке позитивне емоційне переживання і усвідомлення індивідом можливості задоволення основних потреб і забезпеченості власних прав в будь-якій, навіть несприятливій ситуації, і при виникненні обставин, що можуть блокувати або утруднити їх реалізацію.

Моральна тривога – відчуття сорому і провини, випробовувані індивідуумом, коли його эго загрожує покарання з боку супер-эго.

Психічна напруженість – психічний стан, обумовлений передбаченням несприятливого розвитку подій.

Очікування – віра людини в те, що певне підкріплення матиме місце залежно від специфічної поведінки в специфічній ситуації.

Відвертість переживанню – здатність людини переживати те, що відбувається усередині|всередині| нього, без відчуття загрози; протилежне поняття – захист.

Психічна стійкість – збереження продуктивного функціонування психіки в короткочасній або тривалій напруженій ситуації.

Реалістична тривога – емоційна відповідь, викликана загрозою або сприйняттям реальних небезпек в зовнішньому оточенні.

Співчуття – прояв чуйного, співчутливого відношення|ставлення| до негативних переживань іншої людини.

Тривога – емоційний стан, що виникає в ситуаціях невизначеної небезпеки і виявляється в очікуванні неблагополучного розвитку подій.

Тривожність (готовність до страху) – полягання доцільного підготовчого підвищення сенсорної уваги і моторної напруги в ситуації можливої небезпеки, що забезпечує відповідну реакцію на страх.

Задача психологічного консультування - створення для нормального психічно здорового клієнта у мов, які допоможуть йому відкрити для себе у усвідомлені нешаблонні способи дій для побудови поведінки у відповідності з можливостями культури.

Інтерв'ю - основний метод психологічного консу льту вання, один з основних методів аналізу у нікальної системи замовлення клієнта з метою створення для нього альтернативних варіантів дій, почуттів, думок, переживань, цілей, тобто з метою створення більшої мобільності його внутрішнього світу. Інтерв'ю завжди індивідуалізоване і передбачає побудову предмету взаємодії психолога з клієнтом.

Ключове слово - відображення змісту проблеми клієнта. Ключове слово неможливо замінити синонімом. В протилежному випадку зміниться зміст всього висловлювання клієнта.

Методи впливу на клієнта у процесі психологічного консультування : інтерпретація; директива вказівка); порада (інформація); саморозкриття психолога; зворотній зв'язок; логічна послідовність; відкриті запитання; закриті запитання; відображення почуттів; резюме.

Модальність - це аспект психічної реальності клієнта. Види модальностей: Я -концепція; можливості людини; Цілі; думки; почу ття.

Позиція у процесі психологічного консультування - це переживання динаміки взаємодії з іншою людиною як прояву рівності або нерівності, як прояву поваги або неповаги до себе. Види позицій психолога: взаємодія на рівних, взаємодія з позиції "зверху"; взаємодія з позиції "знизу".

Психолог-консультант - спеціаліст, який пр ацює у галузі проблем, які стосуються соціальних ролей та позицій: проблем сім'ї та шлюбу (сімейний терапевт), проблем роботи та зайнятості (консультант служби зайнятості), шкільних проблем (шкільний психолог) та інш.

Психологічне консультування - один з основних методів надання психологічної допомоги, особистісно-орієнтоване спілкування, в якому здійснюється загальне орієнтування в особистісних особливостях і проблематиці клієнта, встановлюється та підтриму ється партнерський стиль спілкування, надається необхідна психологічна допомога у відповідності з проблемами, проблематикою і характером консультативної роботи. Психологічне консультування спрямоване на структурування внутрішнього світу клієнта, "на спрощення його поведінки за заданою логікою".

Принципи роботи психолога-консультанта:

1. Принцип "не зашкодь".

2. Принцип компетентності.

3. Принцип неупередженості.

4. Принцип усвідомленої згоди.

Професійно-етичний кодекс психолога-консультанта – інструктивне регламентування певних норм та критеріїв здійснення психолого-консультаційної діяльності.

Предмет взаємодії психолога з клієнтом - внутрішній світ клієнта, тобто, його психічна реальність.

Рапорт - встановлення міжособистісного взаєморозуміння і взаємоповаги між психологом і клієнтом, невід'ємна частина психологічного консультування.

Мета психологічного консультування - модальності, в яких клієнт психолога описує свій внутрішній світ.

Ціль психологічного консультування - культурно-продуктивна особистість з почуттям перспективи та умінням діяти свідомо, яка здібна розробляти різноманітні стратегії поведінки та аналізувати ситуацію з різних точок зору.

Етапи психологічної консультації:

1. 1.'"Привіт!" - досягнення взаєморозуміння.

2. "У чому проблема?" - збір інформації та виділення проблеми.

3. "Чого Ви бажаєте досягнути?" - усвідомлення клієнтом свого ідеалу і визначення бажаного результату.

4. "Що ще Ви можете зробити з цього приводу?" - пошук альтернативних варіантів рішення проблеми.

5. "Ви будете р обити це?" - перехід від навчання до дії.

Клієнт – це нормальна, фізично і психічно здорова людина, в якої в житті виникли проблеми психологічного чи поведінкового характеру

Психокорекція – це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психологічного розвитку чи поведінки людини з допомогою спеціальних заходів психологічного впливу. Психокорекція орієнтована на клінічно здорову особистість. Орієнтується на здорові сторони особистості незалежно від ступеня їх порушень. В психокорекції орієнтуються на теперішнє і майбутнє клієнтів:  Психокорекція  орієнтується на середньо термінову допомогу (короткотермінова 15 зустрічей при консультуванні. Довготермінова – до кількох років при психотерапії) – Психокорекцій ні впливи спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості клієнта. Психокорекція відрізняється від психологічного розвитку тим, що психокорекція має справу з вже сформованими якостями особистості чи видами поведінки і спрямована на їх переробку, в той час як основна задача розвитку полягає в тому, щоб при недостатньому при недостатньому розвитку сформувати в людини психологічні якості. Психокорекційна ситуація включає 5 основних елементів: 1. Людина, яка потребує психокорекційної допомоги (клієнт); 2. Людина, яка допомагає (психолог); 3. Теорія, яка використовується для пояснення проблем клієнта. 4. Набір процедур (технік, методів), що використовуються для вирішення проблем клієнта.5. Спеціальні соціальні відносини між клієнтом і психологом

Психологічний тренінг — це особлива форма групової роботи зі своїми можливостями, обмеженнями, правилами і проблемами. Він навчає новим навичкам, допомагає освоїти інші психологічні можливості. Його особливість у тому, що учить займти активну позицію, а засвоєння навичок відбувається в процесі переживання, особистого досвіду поведінки, відчування, діяння. Психологічний тренінг — це форма активного навчання, яка дозволяє людині самоформувати навички й уміння в побудові продуктивних психологічних та соціальних міжособистісних відносин, аналізувати соціально-психологічні ситуації зі своєї точки зору і позиції партнера, розвивати в собі здібності пізнання і розуміння себе й інших у процесі спілкування.

101