![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Конституция н. Муравьева
- •Глава 3. О состоянии, личных правах и обязанностях Русских.
- •Глава 4. О России.
- •Глава 5. О внутреннем устройстве волостном и уездном или поветовом.
- •Глава 6. О народном Вече
- •Глава 7. О Палате Представителей, о числе и выборе Представителей.
- •Глава 8. О Думе верховной.
- •Глава 9. О власти, преимуществах Народнаго Веча и составлении законов.
- •Глава 10. О верховной исполнительной власти.
- •Глава 11. О внутренних властях и о правительствах Держав.
- •Глава 12. О правительствующей власти Держав.
- •Глава 13. О исполнительной власти Держав.
- •2. "Русская правда" п. И. Пестеля (подано мовою оригіналу) п. І. Пестель (1793 1826) декабрист, керівник Південного товариства декабристів, автор „Руської Правди”.
- •§ 12. Определение: цель и Действие Русской Правды.
- •§13. Разделение Русской Правды на Главы.
- •§1. Право Народности и Права Благоудобства.
- •§2. Распределение иноплеменных Народов на подлежащих правилу благоудобства и на подлежащих правилу Народности.
- •§3. Определение Границ Российскому Государству.
- •§ 4. Россия есть Государство Единое и Неразделимое
- •§5. Разделение пространства Государства на части.
- •§1. Разделение Племен Россию населяющих на три главные Разряда.
- •§ 2. Законы должны быть одинаковы на целом пространстве Государства.
- •§ 3. О Различных оттенках Кореннаго Народа Русскаго.
- •§4. О Различных Племенах к Росии присоединенных.
- •§ 16. Все племяна должны слиты быть в один Народ.
- •§ 1. Изчисление Сословий в России обретающихся.
- •§4. Все должны быть перед Законом ровны.
- •3. З таємної інформації шефа жандармів графа а.Орлова губернаторам про кирило-мефодіївське товариство (подано мовою оригіналу)
- •4. Книга буття українського народу (подано мовою оригіналу)
- •5. З обвинувального вироку у справах т.Г. Шевченка (26 травня 1847 р.) (подано мовою оригіналу)
- •6. Циркуляр министра внутренних дел п. А. Валуева Киевскому, Московскому и Петербургскому цензурным комитетам от 18 июля 1863 г. (подано мовою оригіналу)
- •7. Емський указ (1876 р.) (подано мовою оригіналу)
- •8. Із програми русько-української радикальної партії (подано мовою оригіналу)
- •9. „Самостійна україна” м. Міхновського (подано мовою оригіналу)
- •10. Із програми української демократично-радикальної партії (1905 р.) (подано мовою оригіналу)
- •11. Із програми української соціал-демократичної робітничої партії (1905 р.) (подано мовою оригіналу)
- •12. Платформа союзу визволення україни (1914 р.) (подано мовою оригіналу)
- •13. З відозви загальної української ради
- •До народів світу
- •(15 Вересня 1916 р.)
- •(Подано мовою оригіналу)
- •14. Універсали української центральної ради
- •Iі у н і в е р с а л української центральної ради
- •Iіі у н і в е р с а л української центральної ради
- •IV у н і в е р с а л української центральної ради
- •15. Конституція української народньої республіки (статут про державний устрій, права і вільности унр) (подано мовою оригіналу)
- •16. Грамота до всього українського народу (подано мовою оригіналу)
- •17. Закони про тимчасовий державний устрій україни (подано мовою оригіналу)
- •18.Деклараціяукраїнської директорії, що зробила директорія (подано мовою оригіналу)
- •19. Статут української національної ради,
- •21. Відозва української національної ради від
- •1 Листопада 1918 року (подано мовою оригіналу)
- •22. Тимчасовий основний закон „про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії” (конституція зунр) (подано мовою оригіналу)
- •24. Універсал трудового конгресу україни (подано мовою оригіналу)
- •25. Із доповіді голови раднаркому усрр в. Я. Чубаря на пленумі цк кп(б)у про українізацію
- •6 8 Жовтня 1924 р. (подано мовою оригіналу)
- •26. Офіційне повідомлення про конференцію українських націоналістів у берліні 3 7 листопада 1927 р. (подано мовою оригіналу)
- •27. Постанови великого збору організації українських націоналістів (28 січня 2 лютого 1929 р.) (подано мовою оригіналу)
- •28. З праці д. Донцова „націоналізм” (фрагменти праці подано мовою джерела)
- •Частина перша. Українське провансальство. Розділ і. Примітивний інтелектуалізм.
- •Розділ II. “науковий” квієтизм.
- •Розділ III. Хуторянський “універсалізм”.
- •Розділ IV. Матеріялізм (лібералізм, демократизм, пацифізм, партикуляризм, анархізм).
- •Розділ V. Провансальство і політична симбіоза суверенність як “забобон”, підрядність національного імперативу.
- •Розділ VI. Тактика провансальства, антитрадиціоналізм.
- •Розділ VII. Плебс versus нація, утопія versus легенда, хуторянська “кальокаґатія”.
- •Розділ VIII. Дегенерація провансальства.
- •Частина друга чинний націоналізм. Розділ II. Воля, як закон життя. – її форми. – воля влади. – роля від’ємного моменту. – дві перші вимоги волевого націоналізму.
- •Розділ ііі. Романтизм, догматизм, ілюзіонізм – третя вимога націоналізму.
- •Розділ IV. Фанатизм і “аморальність”, як четверта вимога волевого націоналізму.
- •Розділ V. Свідоцтво історії – “романтизм” як чинник поступу – синтеза раціоналізму та інтернаціоналізму – п’ята вимога волевого націоналізму.
- •Розділ VI. Творче насильство та ініціятивна меншість, як порядкуючі сили – шоста вимога волевого націоналізму.
- •29. Із праці м. Сціборського „націократія” (подано мовою оригіналу)
- •30. Закон про незалежність карпатської україни (15 березня 1939 р.) (подано мовою оригіналу)
- •31. Акт відновлення української держави (львів, 30 червня 1941 р.) (подано мовою оригіналу)
- •32. Універсал української головної визвольної ради (подано мовою оригіналу)
- •33. Постанови ііі конференції організації українських націоналістів самостійників державників (оун сд) (Неповний текст) (подано мовою оригіналу)
- •34. Постанови ііі-го надзвичайного великого збору організації українських націоналістів, що відбувся в днях 21 25 серпня 1943 р. (подано мовою оригіналу)
- •(Неповний текст)
- •II. Політичні постанови
- •II. Внутрішньо-український стан
- •35. Із книги і. Дзюби „інтернаціоналізм чи русифікація?”
- •36. Із статті в. Мороза „вместо последнего слова” (подано мовою оригіналу)
- •37. Декларація української громадської групи сприяння виконанню гельсiнкських угод (подано мовою оригіналу)
- •38. Меморандум української громадської групи сприяння виконанню гельсiнкських угод ч.1 Вплив Європейської Наради на розвиток правосвiдомости на Українi
- •I. Створення Української Групи Сприяння.
- •Ч.2 Про участь України в Београдських Нарадах – 1977.
- •Ч.4 Про новi репресiї на Українi проти Групи (Гельсiнкi)
- •Країнам – учасницям Бєоградської Наради лiта 1977-го (Меморандум ч.5*) Вступ
- •I. Державнiсть
- •2. Людина, її права
- •39. Манiфест українського правозахисного руху (1977 р.). (подано мовою оригіналу) Передмова
- •3. Нашi пропозицiї
- •40 Декларація про державний суверенітет україни
- •I. Самовизначення української нації
- •II. Народовладдя
- •III. Державна влада
- •IV. Громадянство української рср
- •V. Територіальне верховенство
- •VI. Економічна самостійність
- •VII. Екологічна безпека
- •VIII. Культурний розвиток
- •IX. Зовнішня і внутрішня безпека
- •X. Міжнародні відносини
- •41. Постанова верховної ради української рср Про проголошення незалежності України
- •42. Акт проголошення незалежності україни
- •Основні події українського національного відродження хіххх ст.
- •Анпілогова Тетяна Юріївна
3. Нашi пропозицiї
Ми схвально поставилися до нової Конституцiї, але разом з тим вважаємо, що текст, який затверджено, має багато недолiкiв i потребує значних доповнень.
Документ побудовано на основi буржуазного права, яке передбачає гегеномiю держави в життi суспiльства i превалювання цiєї держави над собою. Саме це й дозволяє тим чи iншим бюрократам – службовцям державної машини – виступати вiд iменi всього соцiюму, узурпуючи право людини.
Ми вважаємо, що право має передбачити примат особи i другоряднiсть держави, бо практично особа – єдина реальнiсть i цiннiсть буття i єдина цiннiсть права.
Держава, як ми вже сказали, повинна стати лише гарантом свободи й суверенности особи та народiв, якi входять до СРСР.
Необхiдно також лiквiдувати пункт про централiзацiю, про обов’язковiсть рiшень вищестоячих органiзацiй для нижчестоячих. I кожна особа, i кожна органiзацiя повиннi бути суверенними i приймати те чи iнше рiшення лише тодi, коли воно прийняте для особи чи органiзацiї.
Творчi кооперативи, ради, вiльнi асоцiяцiї творцiв, учених, трударiв складають основу суспiльства, i саме вони повиннi визначати в сукупностi мету й напрямок розвитку соцiюму.
Партiя повинна мати лише моральну владу, яка грунтується на переконливостi й науковостi, але не на iмперативi насилля й примусу.
Слiд забрати вiд держави право власности, бо практично таке право належить чиновникам i бюрократам, якi використовують його для особистих, споживацьких iнтересiв.
Передати право власности народовi:
землю – кооперативам, колгоспам, iндивiдуальним власникам, тим чи iншим органiзацiям, iнститутам, академiям, школам, громадам, якi користуються землею i доглядають її вiдповiдно до законiв екологiчної рiвноваги (що їх треба виробити).
Промисловiсть – передати робiтничим громадам, iнженерним асоцiяцiям, кооперативним фiрмам, iндивiдуальним iнiцiяторам (без права експлуатацiї чужої працi).
Видавництва, школи, радiо, телебачення, вищi учбовi заклади тощо – передати творчим асоцiяцiям учених, письменникiв, художникiв, студентiв, педагогiв, журналiстiв i т. д.
Держава, доки вона iснує, може бути лише охоронцем природних прав народних творчих об'єднань, про якi ми згадали, та ще допомагати в координацiї загальносуспiльних зусиль.
Вже нинi слiд створити над державою (в республiках i в Союзi) Ради Координацiї:
Екологiчну Раду, Економiчну Раду, Енергетичну Раду, Демографiчну Раду, Космiчну Раду,
до яких ввiйдуть найавторитетнiшi представники вiдповiдних галузей. Рiшення цих Рад повиннi бути обов'язковi для держави.
Екологiчна Рада повгiнна суворо визначати екологiчний стан країни вiдповiдно до точних фактiв сьогодення i виробити альтернативнi рекомендацiї для всiх сфер суспiльства та його життя з метою зупинити екологiчну катастрофу, що загрожує плянетi.. Наприклад – створити заповiднi альтернативнi зони для нових еволюцiйних експериментiв, для пошукiв альтернативних шляхiв у галузi бiологiї, психологiї, енергетики, генетики, селекцiї, iнтродукцiї рослин, створення нових видiв тощо. У таких зонах вже тепер можна давати поштовх принципово новим еволюцiйним циклам – свiтова наука визрiла для таких дерзань.
Екологiчна Рада повинна також рекомендувати повнiстю i назавжди заборонити полювання, яке знищило тваринний свiт землi i зформувало психологiчний тип людини-вбивцi, Вважати вбивство тварин – особливо теплокровних – злочином. Безглузду руйнацiю рослинного свiту теж слiд вважати злочином: дозволяти експлуатацiю лiсiв та лугiв лише з умовою їх повного природного вiдновлення.
Економiчна та Енергетична Ради повиннi визначити економiчнi та енергетичнi ресурси країни i визначити рекомендацiї для максимальної деенергетизацiї суспiльства, – тобто, там, де можна, обходитися без машин, без використання палива, без дурної трати дорогоцiнних копалин, переглянути необхiднiсть масових перевозок тих чи iнших матерiялiв на тисячi кiлометрiв, розглянути можливiсть мiсцевих розробок. Зупинити рiст iндустрiяльних центрiв, мiст, почати розселення людей на периферiю, у природнi умови, використовуючи високу культуру будiвництва, архiтектури, побуту й потреб людини. Саме цi маштабнi заходи можуть воскресити духовно-творчий потенцiял українського народу i братських народiв.
Демографiчна Рада в спiв’єдностi з антропологами, педагогами, психологами, соцiологами повинна визначити основнi напрямки буття людини i давати рекомендацiї суспiльству вiдповiдно до цих загальнолюдських тенденцiй.
Космiчна Рада плянуватиме грядущi дослiдження iнших свiтiв, можливостi контакту з розумом iншої сфери, футурологiчнi передбачення наслiдкiв такого контакту, новi форми спiвжиття при космiчному ступенi буття.
Проте, всi цi „утопiчнi” речi повиснуть у просторi, якщо не ствердити нацiональнi права людини i громадянина. Законодавчi акти i перш за все Конституцiя, передбачаючи якнайповнiший розвиток особи i народу, який дає цiй особi мову, тiло, образ людини, культуру, iсторичну традицiю, матiр, батька, братiв, сестер, спадкоємнiсть еволюцiї, – повиннi недвозначно визначити вiчнiсть нацiї як основи буття сучасної, земної людини, повну духовну сувереннiсть нацiї понад iнтересами держави (тимчасовiсть якої слiд завжди пiдкреслювати), нерозривнiсть культури з нацiєю. Iнтернацiональне, всесвiтнє складається з нацiонального, iндивiдуального – тому нацiю та її прояви в сферi культури треба всебiчно оберiгати, як корiнь людської культури взагалi.
Сюди ж стосується проблема громадянства. Слiд визнати лише одно громадянство – духовне: приналежнiсть до духу певної нацiї землi, з яким творчо з’єднана людина. Держава однаково повинна ставитися до всiх людей, що живуть на її територiї – чи вони тутешнi, чи прибульцi з-за кордону. Унiверсальною правосуб'єктивнiстю хай користується кожна психiчно здорова людина.
Кожна людина має право покинути рiдну країну i повернутися назад без дозволу держави.
Слiд також внести поправки щодо рiвноправности жiнки. Не рiвнi права повинна мати жiнка, а повнi права. Рiвнiсть прав для жiнки обертається її нещадною експлуатацiєю. Враховуючи те, що жiнка – мати нових поколiнь, треба створити для неї полегшенi умови працi, вiдпочинку, виховання дiтей тощо. Обов'язково ввести достатню пенсiю для матерiв, якi змушенi були вiддати все життя для виховання дiтей.
Слiд доповнити у законi право нацiональної рiвности. Ввести 15 державних мов (по числу республiк). Ввести нацiональнi вiйськовi формування. Вiдповiдно ввести документацiю, видавничу справу тощо. Завести нацiональнi школи для тих груп людей, якi потрапляють .з тiєї чи iншої причини в чужомовну стихiю. (Наприклад, мiльйони українцiв за межами України – у РРФСР, Казахстанi тощо, не мають жадно! школи з рiдною мовою навчання). Слiд також визначити в правових актах злочиннiсть iдеї асимiляцiї того чи iншого народу. Iдею зближення народiв ми розумiємо лише як вiдсутнiсть антагонiзму i духовне братерство в сферi творчости i пiзнання.
Особливу увагу при доповненнi сучасного законодавства слiд звернути на Права Людини. Ми вже казали, що не держава дарує те чи iнше право громадяниновi, а лише захищає природне право людини: право на працю, право на пiзнання, право на житло, право на всебiчну творчiсть i саморозкриття.
Слiд лiквiдувати цензуру. Це – страхiтливий бюрократичний бар’єр для творчого духу. Цивiлiзоване суспiльство не може мати цензури, якщо воно хоче йти в переднiх шеренгах еволюцiйного походу.
Союз Республiк – велике iсторичне завоювання наших народiв. Проте, пiд його прикриттям чинено страхiтливi злочини супроти тих чи iнших нацiй, зокрема супроти України (штучнi голодiвки, мiльйони розстрiляних, репресованих, переслiдуваних). Отже, щоб цього не було знову, треба поглибити – й дуже! – права нацiй. Право виходу з Союзу тiєї чи iншої нацiї необхiдно обумовити конкретним механiзмом такого можливого виходу. Ввести в закон вказiвку про недопустимiсть переслiдування за iдею виходу (вiдповiдних прецедентiв досить у минулому й тепер).
Ми ставимо також питання про розширення суверенiтету всiх республiк, в тому числi й Росiї. Зокрема, до ООН повиннi вступити на рiвних правах з Україною та Бiлорусiєю всi республiки, в тому числi й Росiя. Те, що Росiя досi не є членом Об'єднаних Нацiй, слiд вiдзначити як вражаючий правовий парадокс сучасности. Цей факт також показує цинiзм бюрократiв, котрi ототожнюють Росiю з Союзом. Росiянам слiд задуматись над фактом, який ми згадали...
I, нарештi, законодавство. Його повиннi розроблювати вiльно обранi депутати народу. Ось тут i закрита собака, яку так довго експлуатують бюрократи. Ми досi не бачили виборiв. Вибори повиннi бути вибором прийнятного кандидата, а не затвердженням одного, заздалегiдь пiдготовленого. З допомогою цiєї цинiчної манiпуляцiї десятками рокiв залишаються на керiвних постах однi й тi ж бюрократи, котрi жахаються самої думки про можливiсть вiдставки.
Динамiчна змiна керiвництва повинна стати законом. Нашi республiки мають тьму тьмущу прекрасних кадрiв у сферi науки, педагогiки, господарювання тощо. Досить лише усунути бюрократичних узурпаторiв з їхнiх мiсць, як союз республiк титанiчними кроками ринеться у небувалий полiт до нових обрiїв творчости, радости i пiзнання. Разом з тим при умовi динамiчної змiни керiвництва нiхто не посмiє використати каральнi органи для неправедних акцiй розправи над iнакодумцями та опозицiонерами.
Ми вважаємо, що наше суспiльство досить визрiло в духовному плянi, не зважаючи на деградацiю великої частини людей. I оновлення можна було б небачено прискорити, якби, не вiдкладаючи, децентралiзувати суспiльне життя, посиливши самоуправлiння i функцiї народоправства.
Гiгантський каральний апарат держави (держбезпека, прокуратура, суди, органи внутрiшних справ тощо) зацiкавлений у самозбереженнi, тому велика частина його дiяльности може бути легко передана народним комiсiям контролю.
Наприклад, ми певнi, що при повнiй демократизацiї суспiльного життя, при лiквiдацiї бюрократично-номенклятурної касти, наша країна змогла б вiльно пiти на лiбералiзацiю каральної структури. Можна б повнiстю лiквiдувати суд, залишивши лише товариськi суди, на чолi яких стануть досвiдченi, гуманнi правознавцi. Лiквiдувати прокуратуру, передавши її функцiї народному контролю. Лiквiдувати в’язницi, залишивши покищо лише адмiнiстративнi поселення. Лiквiдувати вищу мiру покарання, бо, вбиваючи злочинця, держава сама стає на рiвнi з ним.
Слiд також припинити багатоплянову дiяльнiсть держбезпеки щодо контролю за духовним життям народу, нагромадження досьє, пiдслуховування розмов, використання провокаторiв, стукачiв i т. д. Вся ця дiяльнiсть лише компромiтує соцiялiзм i сiє страх i розлад в суспiльствi.
Визрiла необхiднiсть скликати надзвичайний з’їзд республiк для поглиблення прав i суверенiтету нацiй i народiв, якi входять до Союзу. Варто було б чiтко визначити ролю росiйської мови в життi країни, однозначно вказавши, що використання її, як засобу мiжнацiонального єднання, не узурпує прав iнших мов i не стане нiколи засобом для їхнього знищення чи деградацiї.
З цiєю ж самою метою слiд було б побудувати нове мiсто – столицю РСР (десь на кордонi мiж Росiєю, Бiлорусiєю, Україною), бо Москва, як столиця Росiї, не може рiвноцiнно виконувати обов'язки столицi всього братерства. Така столиця могла б бути суверенною адмiнiстративною одиницею з багатонацiональним керiвництвом...
...
9 листопада 1977 Київ, Україна
Олесь БЕРДНИК
* Манiфест Укринського Правогахисного Руху не був уiгiднений з iншими членами київської Української Групи Сприяння виконанню Гельсiнкських Угодi, але вiн був написаний вiд iменi цiєї Групи.
http://olexa.org.ua/ukr/helsinki/manifest.htm
Практичні завдання
1. Прочитайте Маніфест. Зясуйте, з якого приводу він був виданий і на яку категорію населення розрахований.
2. Визначте головну ідею Маніфесту.
Питання для самоконтролю і самоперевірки
1. Як визначають і оцінюють у документі результати своєї діяльності правозахисники? Як вони обґрунтовують мотиви своєї діяльності?
2. Яке кредо обрали для себе члени УГГ?
3. Які пропозиції щодо перебудови суспільно-політичного, економічного й культурного життя висувають правозахисники у Маніфесті?