![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •78 Елементи диференціального числення Розділ 1. Математична обробка медико-біологічної інформації
- •Елементи диференціального числення
- •1.1.1.Похідна та диференціал функції
- •Геометричне тлумачення похідної і диференціала
- •Фізичне тлумачення похідної і диференціала
- •1.1.2. Основні правила диференціювання
- •1.1.3. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •1.1.4. Правило диференціювання складної функції
- •1.1.5. Похідні вищого порядку
- •1.1.6. Дослідження функцій на монотонність.Максимуми та мінімуми функцій
- •1.1.7. Випуклість та увігнутість графіка функції.Точки перегину
- •1.1.8. Побудова графіків функцій
- •1.1.9. Практичне заняття
- •1.1.10. Завдання для самостійної роботи
- •Функції декількох змінних
- •1.2.1. Частинні похідні і диференціали функції декількох змінних
- •1.2.2. Повний диференціал
- •1.2.3. Застосування диференціала функції для обчислення похибок
- •Правила визначення похибок
- •1.2.4. Практичне заняття
- •1.2.5. Завдання для самостійної роботи
- •Елементи інтегрального числення
- •1.3.1. Первісна.Невизначений інтеграл
- •1.3.2. Властивості невизначеного інтегралу
- •1.3.3. Таблиця найпростіших інтегралів
- •1.3.4. Основні методи інтегрування
- •1.3.5.Визначений інтеграл
- •1.3.6. Властивості визначеного інтеграла
- •1.3.7. Формула Ньютона–Лейбніца
- •1.3.8. Практичне заняття
- •1.3.9. Завдання для самостійної роботи
- •Елементи теорії Звичайних диференціальних рівнянь
- •1.4.1. Поняття про диференціальні рівняння
- •1.4.2. Лінійні диференціальні рівняння
- •Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •1.4.3. Диференціальні рівняння зі змінними,що розділяються
- •1.4.4. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
- •1.4.5.Практичне заняття
- •1.4.6. Завдання для самостійної роботи
- •Основи теорії йМовірностей та математичної статистики
- •1.5.1. Класифікація явищ.Частота та ймовірність події
- •1.5.2. Теорема додавання ймовірностей
- •1.5.3. Теорема множення ймовірностей
- •1.5.4. Формула повної ймовірності.Формули Байєса
- •1.5.5. Повторні випробування. Формула Бернуллі
- •1.5.6. Випадкова величина,дискретні та неперервні випадкові величини
- •1.5.7. Інтегральна та диференціальна функції розподілу
- •1.5.8. Основні кількісні характеристики розподілу випадкових величин
- •1.5.9. Основні закони розподілу випадкових величин
- •1.5.10. Кореляційна залежність
- •1.5.11. Практичне заняття
- •1.5.12. Завдання для самостійної роботи
1.1.9. Практичне заняття
Приклад 1.Знайти похідну
функції.
Розв’язок. Запишемо функцію у
виглядіі використаємо правило знаходження
похідої степеневої функції
.
Приклад 2. Знайти похідну функції.
Розв’язок.Вважаючи, щоy
= u5,
деu
= x2
–
2x
+ 3,
аu'
=
,відповідно до правила диференціювання
складної функції (1.7)
матимемо
y' = 5u4u' = 10 (x – 1)(x2 – 2x + 3)4.
Приклад 3.Знайти похідну функціїy = sin34x.
Розв’язок.Позначившиy = u3,u = sinv,v = 4xi, враховуючи, щоy' = 3u2u', аu'= (sinv)' v', деv' = 4, знайдемоy' = 12sin24xcos 4x.
Примітка. Маючи достатні навички, проміжкові змінні u та v не записують, вводячи їх лише в уяві (подумки).
Приклад 4. Розчинення лікарської
речовини з таблетки описується
рівнянням,
де
– початкова маса таблетки;m– нерозчинена маса в момент часуt;k– стала, що характеризує процес розчинення
(константа елімінації). Записати рівняння
для швидкості розчинення.
Розв’язок.Оскільки похідна дорівнює
швидкості зміни функції, то швидкість
розчинення:.
Отже, швидкість розчинення пропорційна масі таблетки, яка залишилася.
Приклад 5. Знайти похідну першого, другого та третього порядку від функціїf(x) = exsin x.
Розв’язок.
f ' (x) = exsinx + excosx = ex (sinx + cosx);
f '' (x) = [ex(sinx + cosx)]' = ex (sinx + cosx) +
(cosx – sinx)ex = 2ex cos x;
f ''' (x) = (2excosx)' = 2(excosx – exsinx) = 2ex(cosx – sinx).
Приклад 6.Знайти диференціал функціїy = ln x2.
Розв’язок.Знайдемо похідну функції.
Скориставшись
формулою
,
отримаємо
.
Приклад 7.Чисельність популяції бактерій з часомtзмінюється за законом
,
де N0 – початкова кількість бактерій у популяції,С– деяка константа. Знайти максимальний розмір популяції, якщоN0 = 103;С = 400.
Розв’язок.Обчислимо похідну
.
З умови С – t2
= 0 (N'
= 0)
знайдемо
критичні точки. Змісту
задачі відповідає лише,
у ній функція має максимум, оскільки
при
(наприклад,
приt
=
0)
– функція зростаюча,
а при
,
функція спадає. Максимальна
чисельність популяції
.
Приклад 8.Вміст глюкози в
крові хворого при вливанні краплями
визначається рівнянням:,
деа
іb– константи,t– час. Побудувати графік
,
знайти рівноважний вміст глюкози.
Р
Мал. 1.7.визначена і неперервна на всій числовій
прямій, однак, фізичний зміст вона має
лише при
.
Проведемо дослідження
у цій області. Якщо
,
то
.
Пряма
є горизонтальною
асимптотою, оскільки
при
.
Похідна
не може бути рівною нулю і при всіх
можливих значеннях
є додатньою
,
тобто досліджувана функція монотонно
зростаюча у всій області
визначення. Для всіхt(0;
) функція додатня.
Друга похідна
є від’ємною для всіх значень
і прямує до нуля лише,
якщо
.
Отже, досліджувана функція
направлена випуклістю вгору і не має
точок перегину. Графік її подано на мал.1.7. Рівноважний вміст
глюкози дорівнює
і досягається при
.
Приклад 9.Дослідити на екстремум функцію, яка описує зміну концентрації лікарського препарату у крові пацієнта при пероральному та внутрішньом’язовому введенні,
,
деM0– початкова маса препарату у депо,k– константа елімінації,r – деяка
константа, яка характеризує швидкість
всмоктування.
Розв’язок.Похідна
перетворюється
в нуль, якщо
.
Прологарифмувавши цей вираз,
бачимо, що критичною точкою є
.
Перевіряючи зміну знака похідної,
враховуємо, щоk >
r.Переконуємось,
що в даній точці функція має екстремум.
На мал.1.8 графічно подано
залежністьm(t) для двох різних
значеньr(r2>r1)
при однакових значенняхk: крива 1
описує процес, який реалізується при
поступовому надходженні
препарату в депо; крива 2 – випадок
швидкого надходження, така ситуація
має місце, наприклад, при прийомі ліків
з додаванням бікарбонату натрію (шипучих
таблеток). Порівняння
графіків свідчить, що повільне всмоктування
може забезпечити майже постійну
концентрацію
препарату в крові на тривалий проміжок
часу.