![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •78 Елементи диференціального числення Розділ 1. Математична обробка медико-біологічної інформації
- •Елементи диференціального числення
- •1.1.1.Похідна та диференціал функції
- •Геометричне тлумачення похідної і диференціала
- •Фізичне тлумачення похідної і диференціала
- •1.1.2. Основні правила диференціювання
- •1.1.3. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •1.1.4. Правило диференціювання складної функції
- •1.1.5. Похідні вищого порядку
- •1.1.6. Дослідження функцій на монотонність.Максимуми та мінімуми функцій
- •1.1.7. Випуклість та увігнутість графіка функції.Точки перегину
- •1.1.8. Побудова графіків функцій
- •1.1.9. Практичне заняття
- •1.1.10. Завдання для самостійної роботи
- •Функції декількох змінних
- •1.2.1. Частинні похідні і диференціали функції декількох змінних
- •1.2.2. Повний диференціал
- •1.2.3. Застосування диференціала функції для обчислення похибок
- •Правила визначення похибок
- •1.2.4. Практичне заняття
- •1.2.5. Завдання для самостійної роботи
- •Елементи інтегрального числення
- •1.3.1. Первісна.Невизначений інтеграл
- •1.3.2. Властивості невизначеного інтегралу
- •1.3.3. Таблиця найпростіших інтегралів
- •1.3.4. Основні методи інтегрування
- •1.3.5.Визначений інтеграл
- •1.3.6. Властивості визначеного інтеграла
- •1.3.7. Формула Ньютона–Лейбніца
- •1.3.8. Практичне заняття
- •1.3.9. Завдання для самостійної роботи
- •Елементи теорії Звичайних диференціальних рівнянь
- •1.4.1. Поняття про диференціальні рівняння
- •1.4.2. Лінійні диференціальні рівняння
- •Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •1.4.3. Диференціальні рівняння зі змінними,що розділяються
- •1.4.4. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
- •1.4.5.Практичне заняття
- •1.4.6. Завдання для самостійної роботи
- •Основи теорії йМовірностей та математичної статистики
- •1.5.1. Класифікація явищ.Частота та ймовірність події
- •1.5.2. Теорема додавання ймовірностей
- •1.5.3. Теорема множення ймовірностей
- •1.5.4. Формула повної ймовірності.Формули Байєса
- •1.5.5. Повторні випробування. Формула Бернуллі
- •1.5.6. Випадкова величина,дискретні та неперервні випадкові величини
- •1.5.7. Інтегральна та диференціальна функції розподілу
- •1.5.8. Основні кількісні характеристики розподілу випадкових величин
- •1.5.9. Основні закони розподілу випадкових величин
- •1.5.10. Кореляційна залежність
- •1.5.11. Практичне заняття
- •1.5.12. Завдання для самостійної роботи
Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
Диференціальне рівняння першого порядку має загальний вигляд:
F(х, у, у') = 0абоy' = f (х, у). (1.17)
Загальний розв’язок такого рівняння має вигляд:
y = f (x) + C,
де C– деяка константа. Такий розв’язок ще називають загальним інтегралом диференціального рівняння першого порядку.
Загальний інтеграл з визначеним числовим значенням константи Сназивається частинним розв’язком диференціального рівняння.
Справедлива теорема про існування єдиного частинного розв’язку диференціального рівняння y' = f (х, у).
Теорема:якщо функція f (х,
у) і її частинна
похідна
неперервні у деякій області,
то існує в даній області єдиний розв’язок
у =
(х) цього рівняння,
для якого
справедливо: якщо x = x0,
то y = y0.
Геометричний зміст цієї теореми полягає
в тому, що існує, і причому єдина, функція
,
графік якої проходить
через точку (
).Умова, згідно з якою прих
=
х0функціяyповинна
бути рівною
y0,
називаєтьсяпочатковою умовою.
Початкова умова дозволяє визначити
константуС
і знайти частинний
розв’язок диференціального рівняння.
1.4.3. Диференціальні рівняння зі змінними,що розділяються
У рівнянні (1.17)y' = f (x, y)запишемоy'через відношення диференціалів
.
Такому рівнянню можна надати вигляду:
. (1.18)
Припустимо, що M(x, y)таN(x, y)можна подати добутками:
,
,
в яких співмножники залежать лише від однієї змінної. Тоді рівняння (1.18) запишеться у вигляді
dx+
dy
= 0. (1.19)
Поділивши почленно на добуток
(вважаємо, що він не
дорівнює нулю), одержимо:
dx+
dy
= 0.
Змінні xiyрозділені. Рівняння можна інтегрувати.
Рівняння
(1.19) називається рівнянням
із змінними, які розділяються.
Воно може бути приведеним до рівняння
з розділеними змінними
шляхом ділення на добуток.
Цю процедуру називаютьрозділенням
змінних. Загальний
інтеграл такого
рівняння має вигляд:
F1 (x) + F2 (y) = C,
F1
таF2– первісні для функційта
відповідно. З використанням початкової
умовиx
=x0,
y = y0можна отримати
частинний розв’язок цього рівняння:
F1(x) + F2(y) = F1(x0) + F2(y0).
Розглянемо розв’язування лінійних диференціальних рівнянь на прикладі різних фармакокінетичних моделей.
Приклад 1.Розв’язати рівняння, яке описує процес розчинення лікарського препарату в організмі (однокамерна лінійна фармакокінетична модель):
,
де m– маса преперату в момент часуt, k – константа елімінації.
Розв’язок.Враховуючи, що,
отримаємо
dm= – kmdt,
або, розділивши змінні,
dm/m = – kdt. (1.20)
Проінтегрувавши ліву і праву частини, маємо:
ln
m
= – kt + с
або .
Позначивши сталуecчерезC, отримаємо загальний розв’язок рівняння:
.
Щоб визначити константу С, досить задати початкові умови. Наприклад, якщо відомо, що в початковий момент часуt = 0маса препарату дорівнювалаm0, то константаСдорівнюватиме
,
тобто частинний розв’язок рівняння має вигляд
m
(t)=
.
Однокамерна лінійна модель адекватно описує процеси, які відбуваються при введенні багатьох лікарських препаратів ін’єкцією в кров. Циркуляція крові практично миттєво забезпечує рівномірний розподіл препарату в організмі.
Малюнок 1.11 показує, як з плином часу
змінюється маса і, відповідно,
концентрація лікарського препарату у
двох суб’єктів
з різними значеннями постійної
елімінації ();
початкові масиm0в обох
випадках однакові. Постійна
елімінації є величиною оберненою до
проміжку часу,
за який маса препарату в крові зменшується
вe2.7 рази і є
важливою суб’єктивною характеристикою
організму.
Мал.
1.11.