Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
CHAPTER1.DOC
Скачиваний:
111
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
2.44 Mб
Скачать

1.3.6. Властивості визначеного інтеграла

1. Постійний множник можна виносити за знак інтег­рала:

.

2. Інтеграл від алгебраїчної суми функцій дорівнює сумі визна­че­них інтегралів від доданків:

.

3. Якщо відрізок [a, b] = [a, c] + [c, b], то

.

4. Теорема про середнє. Якщо функціяf (x)неперервна на[а, b], то у межах[а, b]існує точкастака, що

.

Геометричний зміст цієї теореми: площу криволінійної трапеції можна виразити через площу прямокутника з тією ж основою, що й трапеція, і стороною, яка дорівнює значен­ню підінтегральної функ­ції при деякому проміжному зна­чен­ні аргументу.

5. При перестановці меж інтегрування інтеграл змінює знак на протилежний

.

Цю властивість легко зрозуміти, якщо скористатись тео­ре­мою про середнє та взяти до уваги, що(b – а) = – (а – – b).

6. Якщо межі інтегрування нескінченно мало відрізня­ють­ся одна від одної, то

.

7. Похідна по xвід інтеграла зі змінною верхньою межеюxдорівнює підінтегральній функції при значенні змінної, рівна значенню верхньої межі(t = x):

,

якщо підінтегральна функція не залежить від x.

Таким чином, інтеграл зі змінною верхньою межею є однією із первісних для підінтегральної функції.

1.3.7. Формула Ньютона–Лейбніца

Знаючи, що , знайдемоС. Прийнявших = а, матимемо. ЗвідсиF(a) + C = 0, тобтоC = = – F(а) . Отже,

.

Перейдемо до означеного інтеграла, прийнявши х = b. Оста­точ­но будемо мати

. (1.15)

Ця формула називається формулою Ньютона–Лейбні­ца.

Таким чином, задача обчислення визначеного інтеграла зводиться до знаходження первісної (тобто невизначеного інтегра­ла); потім потрібно обчислити значення первісної прих = bіх = ата знайти різницю цих значень.

Приклад. У деяких діагностичних методиках корис­тують­ся пре­па­ра­тами з ізотопними індикаторами. Швид­кість зміни концентраціїСтакого препарату в організмі з плином часу описується законом:

,

де K– константа в умовах експерименту. Знайти концентра­цію препарату в момент часуt = 0.5год.

Розв’язок.Шукана концентрація визначається інтегра­лом

.

Знайдемо первісну і скористаємось формулою Ньютона – Лейбніца (1.15). Звідси матимемо

C= – K(e–0.5e0) =K(1 – ).

1.3.8. Практичне заняття

Приклад 1. Обчислити невизначений інтеграл

.

Розв’язок.Використовуючи властивості 1 і 2 невизначе­ного інтеграла, даний інтеграл можна записати у вигляді:

.

Використавши формулу 1 з таблиці невизначених інтегра­лів, отри­ма­ємо

.

Приклад 2.Обчислити інтеграл.

Розв’язок.Припустивши, щоt = sinx, знайдемо dt = ,і підінтегральний вираз можна перетворити до виг­ля­ду:sin2xcos xdx = t2dt.

Отже, .

Приклад 3.Обчислити інтеграл.

Розв’язок.Обчислимо цей інтеграл методом інтегруван­ня по частинах (1.14). Запишемо підінтегральну функцію у вигляді добутку двох співмножників – функціїu = lnx idυ = x3dx. Тоді. Використавши формулу (1.14), отримаємо:

1.3.9. Завдання для самостійної роботи

Користуючись табличними інтегралами і перетворюючи належ­ним чином підінтегральні вирази, знайдіть:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

Знайти інтеграли методом заміни змінної:

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

Знайти інтеграли методом інтегрування по частинах:

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

Використовуючи формулу Ньютона–Лейбніца, обчислити визна­чені інтег­ра­ли:

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51.

52.

53.

54.

Обчислити площі фігур, обмежених лініями:

  1. ; x = 1; x = 3 і віссю абсцис.

  1. і віссю абсцис.

  2. y = sin x; x = 0; .

  3. y = tg x; і віссю абсцис.

  4. y = x2; y = 2 – x2.

  5. y = lnx; y = 0; x = 0.

  6. y = e x; y = 0; x = 1; x = 2.

  7. y = 2x; y = 2; x = 0.

  8. y = 2x x2; y = x.

  9. y = x3; x = 2; x = 3.

  10. Знайти приріст чисельності популяції за проміжок часу від t1 до t2, якщо швидкість приросту визначається формулою V(t) = Сеkt, де С і k – величини сталі в умовах задачі.

  11. Знайти об’єм рідини Q, яка протікає по трубі радіусом R за 1 с. Залежність швидкості рідини від відстані до осі труби r задаєть­ся формулою:

.

Примітка.– величина стала в умовах задачі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]