7. Мітохондріальні хвороби

Актуальність теми. Існує безліч нозологічних одиниць спадкових хвороб, які повністю ще не ідентифіковані. Вони маскуються під відомі хвороби, їх лікують як відомі хвороби, але ефект не настає. Такими захворюваннями донедавна були мітохондріальні хвороби. У 1981 році в лабораторії Медичного дослідницького центру у Кембриджі науковою групою Сенгера Ф. була розшифрована нуклеотидна структура ДНК мітохондрій (мтДНК) людини, пізніше названою хромосомою 25 або М-хромосомою.

В осіб із мітохондріальною патологією в результаті генетичних дефектів дихального ланцюга виникає АТФ- недостатність, особливо у високоенергетичних органах (сітківці очей, серці, нирках). Страждає функція м’язів через недостатнє надходження до них АТФ та креатин-фосфату. При цьому дефекти дихального ланцюга можуть проявлятися у різному віці комбінацією нервово-м’язових симптомів. Внутрішньоутробний розвиток дитини порушується, що призводить до гіпотрофії та вад розвитку мозку.

Мітохондропатії займають значне місце серед захворювань людини, але вкрай рідко своєчасно діагностуються і мають високий рівень інвалідизації та смертності.

Навчальна мета Загальна

- вивчити особливості перебігу мітохондріальних хвороб;

- знати основні клінічні симптоми, що характерні для різних синдромів цієї патології.

Студент повинен уміти:

- зібрати у дітей з мітохондріальною патологією генеалогічний анамнез та проаналізувати його;

- провести диференційну діагностику мітохондріальних синдромів із станами, які близькі за клінікою;

- призначити обстеження хворому з підозрою на мітохондріальну патологію.

Студент повинен оволодіти практичними навичками:

- уміти аналізувати зібраний генеалогічний анамнез та робити попередній висновок;

- трактувати результати лабораторного та інструментального обстеження хворого з мітохондріальною патологією;

- освоїти критерії діагностики мітохондріальних синдромів;

- надати невідкладну допомогу хворому.

Запитання для контролю

1. Етіологія і патогенез мітохондріальних хвороб.

2. Які загальноклінічні прояви мітохондріальних хвороб?

3. Які методи діагностики використовують при МХ?

4. Який тип успадкування МХ?

5. Які найбільш часті клінічні прояви МХ при ураженні ЦНС?

6. Які найбільш часті клінічні прояви МХ при ураженні очей?

7. Які найбільш часті клінічні прояви МХ при ураженні серця?

8. Які найбільш часті клінічні прояви МХ при ураженні печінки?

9. Які найбільш часті клінічні прояви МХ при ураженні нирок?

10. Які найбільш часті клінічні прояви МХ при ураженні ШКТ,

ендокринної системи?

11. Які найбільш часті клінічні прояви МХ при ураженні кісткового мозку?

12. Які найбільш часті клінічні МХ при ураженні шкіри, скелета?

13. Перелічіть критерії діагнозу синдромів Лебера, MERRF, MELAS, Кернса-Сейра.

14. Перелічіть критерії діагнозу синдромів: множинних делецій мтДНК (мітохондріальна ДНК), делецїї мітохондріальної ДНК, мутації в ядерній ДНК (глутарова ацидемія, фумарова ацидемія, дефіцит комплексу 1 (NADH: CoQ-редуктаза), дефіцит комплексу 3 (CoQ-цитохром-С-оксидоредуктаза), дефіцит комплексу 4 дихального ланцюга, підгострої некротизуючої енцефаломієлопатії Лея, прогресуючої склерозуючої поліодистрофії Альперса, трихополідистрофії Менкеса).

15. Перелічіть критерії діагнозу синдромів: множинних делецій мтДНК: дефіциту комплексу 5, дефіциту коензиму Q.

16. Перелічіть критерії діагнозу синдромів, які пов’язані з порушенням метаболізму молочної та піровиноградної кислот (дефіцит піруваткарбоксилази, дефект дигідроліпоїл-трансацетилази, дефіцит дигідроліпоїлдегідрогенази, дефіцит сукцинатдегідрогенази, дефіцит альфа-кетоглутарат-дегідрогенази).

17. Перелічіть синдроми, які пов’язані з порушенням окислення жирних кислот (дефекти ядерної ДНК)

18. Перелічіть основні принципи лікування мітохондропатій.

Ситуаційні задачі

1. До вас на прийом звернулася мати з дівчинкою М., 12 років, зі скаргами на різке зниження у дитини гостроти зору лівого ока. На прийом направив офтальмолог, у якого дитина протягом 2 місяців лікувалася. При ознайомленні з направленням окуліста встановлено, що у дитини в лівому оці відмічені мікроангіопатія сітківки, набряк диска зорового нерва.

З анамнезу відомо, що подібна клініка була у матері, але гострота зору через 2 роки майже повністю відновилась, а у старшої дочки зниження гостроти зору призупинити не вдалося.

При об’єктивному обстеженні дитини патологія внутрішніх органів не виявлена.

Яке захворювання необхідно запідозрити? Які ваші дії?

2. На прийом звернулася мати з дитиною 7 років за направленням невролога. Скарги на судоми, які резистентні до терапії, рецидивний головний біль, блювання та анорексію. Хворіє дитина протягом 2 тижнів. Інфекційні ураження виключені. Відмічено, що дитина відстає у рості, спостерігається в окуліста з приводу атрофії зорових нервів, в ендокринолога з приводу цукрового діабету та гіпопаратиреозу. При лабораторному обстеженні відмічено, що в крові – лактат-ацидоз, в аналізі сечі – органічна ацидурія. Яке захворювання можете запідозрити? Які ваші подальші дії?

Відповіді: 1. Необхідно виключити у дитини спадкову атрофію зорових нервів (синдром Вебера). Хвору необхідно направити на консультацію до регіонального медико-генетичного центру.

2. Запідозрити можна мітохондріальну енцефалопатію (синдром Melas). Доцільно обстежити хвору (“рвані” волокна в біоптаті м’язів, комп’ютерна томографія - наявність кальцифікатів базальних гангліїв), після чого направити дитину на консультацію до регіонального медико-генетичного центру.

ТЕСТИ

1. Що із переліченого не характерне для синдрому Персона?

А. Пілоростеноз.

Б. Початок захворювання з народження чи в перші місяці життя.

В. Порушення функції підшлункової залози.

Г. Гіпопластична анемія.

Д. Інколи енцефаломіопатія, атаксія, деменція, прогресуюча зовнішня офтальмоплегія.

2. Що із переліченого не характерне для прогресуючої склерозуючої полідистрофії Альперса?

А. Прискорене статеве дозрівання.

Б. Генералізовані або тоніко - клонічні судоми, затримка психомоторного розвитку.

В. Порушення неврологічного статусу, летаргія, гепатомегалія.

Г. Зниження зору та слуху.

3. Порушення обмінy якого елемента характерне для трихополідистрофії?

А. Міді.

Б. Заліз.;

В. Кальцію.

Г. Калію.

4. Перелічіть основні симптоми за наявності вродженого дефіциту сукцинатдегідрогенази.

А. Прогресуючий перебіг із проявами енцефалопатії, гіпертрофічної кардіоміопатії.

Б. Гострий перебіг з проявами ниркової недостатності та порушенням слуху.

В. Хронічний перебіг із проявами порушення зору та відставанням у психічному розвитку.

Г. Прогресуючий перебіг з дихальною недостатністю та відставанням у фізичному розвитку.

5. Для яких із перелічених синдромів не характерна гіпоглікемія?

А. Дефіцит сукцинатдегідрогенази, альфа-кетоглутаратдегідрогенази, дефіцит ацил-Со-А-жирних кислот з коротким вуглеводним ланцюгом.

Б. Первинна недостатність карнітину.

В. Недостатність карнітинпалмітоїлтрансферази.

Г. Недостатність карнітин-транслокази, дефіцит ацил-Со-А-дегідрогенази жирних кислот з довгим вуглеводним ланцюгом.

6. Що таке мітохондріальні хвороби?

А. Хвороби, причиною яких є мутації мітохондріальних генів;

Б. Хвороби, при яких підвищена активність мітохондрій у результаті впливу факторів довкілля.

В. Хвороби, причиною яких є дефекти хромосом та мітохондрій.

Г. Хвороби, які виникають у результаті токсичної дії медикаментів.

7. Яка частота мітохондріальних хвороб?

А. 1:5000.

Б. 1:1000.

В. 1:2000.

Г. 1:10000.

Д. 1:100000.

8. Які зміни з боку серця характерні для мітохондріальних хвороб?

А. Кардіоміопатія (гіпертрофічна), аритмії, порушення провідної системи серця.

Б. Вроджені вади серця.

В. Вегето-судинні дистонії.

Г. Пролапс мітрального клапана.

Д. Вади судин серця.

9. Які ураження нирок спостерігаються при мітохондріальних хворобах?

А. Тубулопатія (синдром Фанконі), нефрит, ниркова недостатність, пієлоектазія.

Б. Пієлонефрити.

В. Гломерулонефрити.

Г. Подвоєння нирок.

10. Які зміни шлунково-кишкового тракту характерні для мітохондріальних хвороб?

А. Рецидивне блювання, діарея, атрофія ворсин, порушення екзокринної панкреатичної функції.

Б. Хелікобактерне ураження шлунка.

В. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки.

Г. Гастрити та гастродуоденіти.

Д. Порушення моторної функції шлунка.

11. Які зміни ендокринної системи спостерігаються при мітохондріальних хворобах?

А. Низький зріст, цукровий діабет.

Б. Зоб із гіпотиреозом.

В. Високий зріст, гіпогонадизм.

Г. Зоб із тиреотоксикозом.

12. У якому віці частіше проявляється синдром Вебера (гостре чи підгостре зниження гостроти зору на одне чи обидва ока, мікроангіопатія сітківки, набряк диску зорового нерва)?

А. 11-30 років.

Б. 2-10 років.

В. 7-10 років.

Г. 30-45 років.

Д. У віці до 1 року.

13. У якому віці появляється неврологічна симптоматика синдрому MERRF (міоклонус, атаксія, деменція з глухотою, атрофія зорових нервів, порушення глибокої чутливості)?

А. Після 3 років.

Б. До року.

В. З перших днів життя.

Г. Від 1 до 3 років.

Д. До 2 років.

14. У якому віці проявляється MELAS синдром (мігренеподібні головні болі з нудотою і блюванням; інсультоподібні епізоди; судоми; в крові – лактат-ацидоз; у сечі – органічна ацидурія; КТ– кальцифікація базальних гангліїв; “рвані” червоні волокна в біоптатах м’язів)?

А. До 40 років.

Б. Після 45 років.

В. У 50-60 років.

Г. У період новонародженості.

Д. Тільки у віці до 1 року.

15. У якому віці маніфестує синдром Персона (порушення функції підшлункової залози; гіпопластична анемія; інколи енцефаломіопатія, атаксія, деменція, прогресуюча зовнішня офтальмоплегія)?

А. З періоду народження чи в перші місяці життя.

Б. Після року життя.

В. Від 3 до 5 років.

Г. У препубертатний період.

Д. Після 40 років.