
- •62. Принципи класифікації вірусів. Основні властивості вірусів, які відрізняють їх від інших МіО. Поняття про віроїди та пріони.
- •63. Методи культивування вірусів та їх оцінка. Виявлення для репродукції вірусів в курячих ембріонах та культурі клітин. Реакція гемаглютинації, цитопатична дія вірусів, її види.
- •71. Параміксовіруси. Віруси кору та епідемічного паротиту, біологічні властивості, культивування. Патогенез інфекцій. Лаб діагностика. Препарати для специфічної профілактики.
- •72. Ентеровіруси, заг характеристика. Антигенна будова. Біологічні особливості вірусу поліомієліту, його роль у патології людини. Препарати для специфічної профілактики поліомієліту.
- •73. Рабдовіруси. Вірус сказу, біологічні властивості. Патогенез захворювання. Лаб діагностика. Специфічна профілактика сказу.
- •74. Ретровіруси, біологічні властивості, класифік. Вірус імунодефіциту людини. Патогенез, вірусологічна діагностика Сніду, препарати для лікування. Профілактика віл-інфекції.
- •75. Герпес віруси, біологічні властивості, значення в патології людини. Лаб діагностика захворювання. Протигерпетичні препарати.
- •76. Віруси гепатитів, класифікація, властивості. Вірусні гепатити а і в. Патогенез захв. Методи лаб діагностики. Специфічна профілактика, препарати.
- •77. Аденовіруси. Біологічні властивості. Антигенна будова. Культивування. Патогенез і лаб діагностика аденовірусних інфекцій. Імунітет. Специфічна профілактика
- •79. Фітопатогенні бактерії, віруси, гриби. Фітопатогенні бактерії
79. Фітопатогенні бактерії, віруси, гриби. Фітопатогенні бактерії
Фітопатогенні бактерії відносяться до кількох родів. Морфологічно - це палички, більшість видів має джгутики, деякі мають капсулу. Відомі грампозитивні та грамне-гативні види. Аероби, добре ростуть на штучних поживних середовищах, часто утворюють пігментовані колонії. Характерна особливість - продукція ферментів, що руйнують тканини рослин (целюлози, пектинази, галактуроназу) або певні рослинні субстрати (хлорофілаза, тирозиназа).Передаються бактерії через насіння, вегетативні органи (бульби, черенки), через розсаду. Мертві залишки хворих рослин - одне з основних джерел зараження. У ґрунті фітопатогенні бактерії досить швидко гинуть, але є види, що в ньому зберігаються, передаючись рослинам у наступних поколіннях. Бактерії роду Pseudomonas. Уражається картопля при зберіганні, перець, капуста, злакові, бобові, технічні та плодові культури. Р. tumefaciens викликає кореневий рак рослин та рак виноградної лози. Ps. solanaceanum уражає чорний паслін, викликаючи в'янення рослин, бактерії роду Xanthomonas. Патогенні види викликають плямистості та пухлини, уражають судинну систему рослин, бактерії родів Corynebacterium та Aphla-nobacterium. У рослин викликають судинні ураження або пухлини. Викликають бактеріальний рак томатів, кільцеву гниль картоплі, в'янення бобових, кукурудзи. Corynebact. insidiosum викликає в'янення донника,бактерії інших родів. Рід Pectobacterium. Викликають мокрі гнилі (чорна ніжка картоплі). Рід Erwinia. Викликають опіки плодових дерев з ураженням кори, паростків і квіток. Erw. amylovora уражає глід (американський опік глоду). В. mesentericus викликає ураження квітів гарбузів, плодів кабачків, спричиняє псування картоплі при зберіганні. Широко застосовуються антибактерійні препарати, в т. ч. антибіотики, найчастіше шляхом обприскування. Фітопатогенні віруси. Віруси, як особлива форма живого світу, були відкриті саме при вивченні хвороби рослин - мозаїки тютюну (роботи Д. Івановського). Загальні властивості вірусів рослин такі ж, як і вірусів тварин - субмікроскопічні розміри, наявність одного типу нуклеїнової кислоти, відсутність бінарного поділу, абсолютний внутрішньоклітинний паразитизм. Багато вірусів рослин одержано в кристалічному вигляді. За сучасною класифікацією виділено 2 родини ДНК-вірусів і 26 родин РНК-вірусів, що уражають вищі рослини. Деякі з них за будовою віріона ідентичні до вірусів тварин і людини - рабдовіруси, реовіруси, проте взаємозв'язку між вірусними хворобами рослин і тварин не встановлено.Мозаїки. Характеризуються нерівномірним, строкатим забарвленням тканин, зокрема листків та квіток, які при цьому часто деформуються. Найпоширенішими хворобами цього типу є мозаїки картоплі, тютюну, огірків, томатів. Жовтяниці. Характеризуються рівномірною зміною природного кольору листків (пожовтіння), часто спостерігається деформація уражених листків або усієї рослини. Найчастіше уражаються злакові та пасльонові (картопля). Раневі пухлини рослин. Викликаються реовірусами. Розвиваються у місцях механічного пошкодження рослин.
Для одержання розсади безвірусних рослин застосовують метод тканинних культур.
Фітопатогенні гриби. Морфологічні елементи гриба - гіфи. Гіфи утворюють міцелій. Вегетативне тіло гриба називають "талом", у нижчих грибів талом одноклітинний (амебоподібна клітина без оболонки або ниткоподібний міцелій, не розділений на клітини, несептований). У вищих грибів талом багатоклітинний. Гриби розмножуються спорами, відоме статеве і нестатеве спороутворення. Спороутворення відбувається різними способами, зокрема в спеціальних органах: асках, конідіях, спорангіях.
Значення: інфекційні захв, алергічні захв, мікотоксикози.
Принципи діагностики: аналіз симптомів, мікроскопія ділянок; виділення чистих культур, серодіагностика. Лікувальні заходи: фунгіциди – гриби: бордоська суміш, купрозан, фундазол, різоміл; біологічний метод; механічний метод (опромінення радіацією насіння, високі або низькі t°). Профілактика: обрізка хворих гілок, знищення проміжних хазяїв, селекція, використання добрив, боротьба з комахами.