3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. . Підготовчий етап.

Беручи до уваги, що це перше практичне заняття, викладач має звернути увагу на організаційні питання: 1) назвати своє прізвище, ім’я та по батькові; 2) познайомитись зі студентами групи та відмітити відсутніх у журналі; 3) звернути увагу на основні правила внутрішнього розпорядку на кафедрі; 4) дати інформацію про основні рекомендовані підручники та посібники, тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС, необхідність підготовки до практичних занять, поточного та підсумкового контролю рівня підготовки.

Коротко ознайомити студентів з історією кафедри, звернути увагу на те, що вивчення історії мікробіології, вірусології та імунології є темою СРС.

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим пояснити, що бактеріологічна лабораторія – це найважливіша структура в системі мікробіологічної діагностичної служби практичних лікувальних та діагностичних закладів охорони здоров’я. Протягом вивчення медичної мікробіології, вірусології та імунології студенти навчаються в учбових бактеріологічних лабораторіях, які оснащені на кафедрі аналогічно практичним лабораторіям. Тому на першому занятті важливо вивчити структуру бактеріологічної лабораторії, її оснащення, організацію робочого місця лікаря-бактеріолога. Крім того студентам надається можливість оволодіти одними із найбільш поширених мікробіологічних методів – виготовлення бактеріальних препаратів із чистих культур мікроорганізмів, фарбуванням бактерій простими методами із застосуванням анілінових барвників та мікроскопії з використанням імерсійних об’єктивів. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

2. . Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протокол заняття правила роботи в учбовій мікробіологічній лабораторії, структуру бактеріологічної лабораторії, організацію робочого місця лікаря-бактеріолога, методику виготовлення бактеріального препарату, анілінові барвники, схему промінів в сухій та імерсійній системах.

2. Викладач демонструє порошки та розчини різних анілінових барвників, показує студентам, як необхідно готувати бактеріальний препарат, а також пояснює правила мікроскопії препарату з використанням імерсійних об’єктивів.

3. Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Далі кожний студент самостійно готує бактеріальні препарати-мазки із стафілококів та кишкової палички, використовуючи прості методи фарбування (метиленовим синім та фуксином відповідно), досліджує їх в мікроскопі, замальовує мікроорганізми у протоколі, робить висновки.