3.5. Рекомендації для оформлення протоколу. Правила роботи в учбовій мікробіологічній лабораторії
У мікробіологічних лабораторіях працюють з матеріалом, що містить мікроорганізми. У зв’язку з цим необхідно дотримуватись правил роботи, які забезпечують її стерильність і запобігання можливості виникнення внутрішньо лабораторних заражень:
В лабораторію можна входити в халаті і шапочці.
Забороняється вносити в лабораторію сторонні речі.
Кожний студент повинен працювати на своєму робочому місці.
Робоче місце необхідно утримувати в чистоті.
Матеріал для практичної роботи одержує черговий у лаборантській кімнаті і роздає студентам групи в присутності викладача.
Використані в роботі інфіковані матеріали, пробірки з культурами бактерій необхідно знезаразити, для чого черговий здає відпрацьований матеріал у лаборантську.
Якщо випадково розіб’ється посуд з заразним матеріалом, чи розіллється рідкий заразний матеріал, студент повинен негайно сповістити викладача і разом з ним знезаразити інфіковане місце.
Після закінчення роботи студент повинен:
Здати черговому матеріал, одержаний на початку заняття;
Здати весь відпрацьований матеріал, який підлягає знезараженню, а також свої посіви у термостат;
Привести в порядок робоче місце, продезінфікувати його;
Вимити руки дезінфікуючим розчином і милом.
Черговий студент контролює порядок на робочих місцях студентів в групі і здає у лаборантську все, що одержав для роботи на початку заняття.
Структура бактеріологічної лабораторії
Приймальна матеріалу.
Кабінет лікаря-бактеріолога.
Бактеріологічна.
Мікроскопічна.
Термостатна.
Серологічна.
Стерилізаційна.
Лабораторія поживних середовищ.
Мийна.
Віварій.
Організація робочого місця лікаря-бактеріолога
Бактеріологічна петля.
Мікроскоп з освітлювачем.
Штатив для пробірок.
Пробірка з стерильним фізіологічним розчином.
Пастерівська піпетка.
Анілінові барвники.
Імерсійне масло.
Лоточок з мостиком для фарбування мазків.
Покривні, предметні скельця.
Стерильні мірні піпетки.
Фільтрувальний папір.
Склограф.
Спиртовка.
Стакан з дезинфікуючим розчином.
Газовий пальник.
Стерильні пробірки, чашки Петрі.
Дозатори і набори стерильних наконечників.
Методика виготовлення бактеріального препарата-мазка
Приготування суспензії бактерій..
Висушування суспензії бактерій та одержання мазку.
Фіксація мазку. Мета фіксації: вбити мікроби, закріпити їх на склі і забезпечити краще їх фарбування.
Фарбування мазку.
Промивання.
Висушування препарату-мазку.
Анілінові барвники
Для фарбування мікроорганізмів використовують анілінові барвники. Це, в основному, похідні органічних сполук (аніліну та інших). Це порошки, які не розчиняються у воді, але добре розчиняються в органічних розчинниках (спирт, ацетон). Для фарбування мікроорганізмів використовують спиртово-водні розчини.
Анілінові барвники бувають: основні, кислі та нейтральні. Для фарбування бактерій використовують основні барвники. Методи фарбування мікроорганізмів є прості і складні. Прості – коли використовують 1 барвник. Складні – використовують 2 та більше барвників, або 1 барвник та речовини, які не фарбують мікроби, але приймають участь у процесі фарбування.
Анілінові барвники
|
Колір |
Основні |
Кислі |
|
Червоний |
Нейтральний червоний Фуксин Сафранін Піронін |
Кислий фуксин Еозин |
|
Фіолетовий |
Генціанвіолет Кристалвіолет |
|
|
Синій |
Метиленовий синій |
|
|
Зелений |
Малахітовий зелений Бриліантовий зелений |
|
|
Чорний |
Інулін |
Нігрозин |
|
Жовтий |
|
Конго Аурантія |
|
Коричневий |
Хризоїдин |
|
Схема промінів при сухій (А) і масляній (Б) системах;
1-фронтальна лінза об’єктиву; 2-імерсійне масло; 3-предметне скло.
Завдання №1. Приготувати бактеріальні препарати із коків та паличок, пофарбувати простими методами, дослідити в мікроскопі.
Фарбування
метиленовим синім
Чиста культура
Staphylococcus saprophyticus
Фарбування фуксином
Чиста культура
Escherichia coli
Висновок:
План і організаційна структура навчального заняття.
|
№ з/п |
Етапи заняття |
Розподіл часу |
Види контролю |
Засоби навчання |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1. |
Підготовчий етап |
45 хв. |
|
|
|
1.1. |
Організаційні питання. |
10 хв. |
|
|
|
1.2. |
Ознайомлення з кафедрою та формування мотивації |
10 хв. |
|
Історичні довідки на стендах кафедри |
|
1.3. |
Контроль і оцінка початкового рівня підготовки. |
25 хв. |
Тестові завдання, усне опитування за стандартизованим переліком питань |
Рекомендована навчально-методична література |
|
2. |
Основний етап. |
60 хв. |
|
Рекомендована навчально-методична література та методичні рекомендації кафедри. |
|
2.1. |
Проведення досліджень і запис протоколу. |
|
Перевірка протоколу |
|
|
|
Запис у протокол правил роботи в учбовій мікробіологічній лабораторії, структури бактеріологічної лабораторії, організації робочого місця лікаря-бактеріолога, методики виготовлення бактеріального препарату-мазку, анілінових барвників, схеми роботи проходження промінів при сухій і імерсійній системах мікроскопу. |
20 хв. |
|
Таблиці, переліки, схеми, малюнки. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Приготування бактеріальних препаратів із чистих культур стафілококу та кишкової палички, дослідження її морфології у мікроскопі. |
30 хв. |
|
Мікробіологічні атрибути, чисті культури стафілококу та кишкової палички |
|
2.2. |
Аналіз результатів досліджень та їх оцінка. |
10 хв. |
Усне опитування |
|
|
3. |
Заключний етап. |
35 хв. |
|
|
|
3.1. |
Контроль кінцевого рівня підготовки та його оцінювання. |
25 хв. |
Тестові завдання, усне опитування, перевірка та підписування протоколів. |
|
|
3.2. |
Загальна оцінка навчальної діяльності студента. |
5 хв. |
|
|
|
3.3. |
Інформування студентів про тему та план наступного заняття. |
5 хв. |
|
|
Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
. Підготовчий етап.
Беручи до уваги, що це перше практичне заняття, викладач має звернути увагу на організаційні питання: 1) назвати своє прізвище, ім’я та по батькові; 2) познайомитись зі студентами групи та відмітити відсутніх у журналі; 3) звернути увагу на основні правила внутрішнього розпорядку на кафедрі; 4) дати інформацію про основні рекомендовані підручники та посібники, тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС, необхідність підготовки до практичних занять, поточного та підсумкового контролю рівня підготовки.
Коротко ознайомити студентів з історією кафедри, звернути увагу на те, що вивчення історії мікробіології, вірусології та імунології є темою СРС.
Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим пояснити, що бактеріологічна лабораторія – це найважливіша структура в системі мікробіологічної діагностичної служби практичних лікувальних та діагностичних закладів охорони здоров’я. Протягом вивчення медичної мікробіології, вірусології та імунології студенти навчаються в учбових бактеріологічних лабораторіях, які оснащені на кафедрі аналогічно практичним лабораторіям. Тому на першому занятті важливо вивчити структуру бактеріологічної лабораторії, її оснащення, організацію робочого місця лікаря-бактеріолога. Крім того студентам надається можливість оволодіти одними із найбільш поширених мікробіологічних методів – виготовлення бактеріальних препаратів із чистих культур мікроорганізмів, фарбуванням бактерій простими методами із застосуванням анілінових барвників та мікроскопії з використанням імерсійних об’єктивів. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.
Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.
. Основний етап.
Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:
Студенти записують у протокол заняття правила роботи в учбовій мікробіологічній лабораторії, структуру бактеріологічної лабораторії, організацію робочого місця лікаря-бактеріолога, методику виготовлення бактеріального препарату, анілінові барвники, схему промінів в сухій та імерсійній системах.
Викладач демонструє порошки та розчини різних анілінових барвників, показує студентам, як необхідно готувати бактеріальний препарат, а також пояснює правила мікроскопії препарату з використанням імерсійних об’єктивів.
Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Далі кожний студент самостійно готує бактеріальні препарати-мазки із стафілококів та кишкової палички, використовуючи прості методи фарбування (метиленовим синім та фуксином відповідно), досліджує їх в мікроскопі, замальовує мікроорганізми у протоколі, робить висновки.
. Заключний етап.
Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.
Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.
Додатки:
Додаток 1. Матеріали для самоконтролю студентів.
Що вивчає медична мікробіологія?
Яка структура бактеріологічної лабораторії та яке призначення її підрозділів?
Для чого фарбують мікроорганізми?
Які властивості мікроорганізмів можна дослідити при мікроскопії пофарбованих препаратів?
Як готують фарбуючи розчини із анілінових барвників?
З якою метою роблять фіксацію мазків на предметному склі?
Яким об’єктивом користуються при мікроскопії бактеріальних препаратів? Які ознаки такого об’єктиву?
Як розрахувати загальне збільшення мікроскопа?
Що таке роздільна здатність мікроскопа і чому вона дорівнює?