3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. . Підготовчий етап.

Викладач починає організацію роботи з аудиторією: 1) відмічає присутніх та відсутніх у журналі; 2) оголошує тему, мету, основні етапи та порядок проведення практичного заняття.

Сформулюватии тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим, викладач пояснює суть складних методів фарбування бактерій, мету та значення застосування складних методів фарбування, зокрема методу фарбування бактерій за Грамом. Протягом вивчення медичної мікробіології студенти використовують метод фарбування за Грамом. Тому на даному занятті важливо вивчити техніку фарбування бактерій за Грамом. Крім того студентам надається можливість оволодіти одними із найбільш поширених мікробіологічних складних методів фарбування. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

2. . Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протокол заняття властивості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів; тинкторіальні властивості окремих груп мікроорганізмів; сучасні теорії, що пояснюють механізми фарбування за Грамом; особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій.

2. Викладач демонструє студентам розчини барвників та реактивів, які використовують при фарбуванні бактерій за методом Грама (генціанвіолету, фуксин Пфейфера, етиловий спирт, розчин Люголю), як необхідно фарбувати бактеріальний препарат за методом Грама, а також нагадує правила мікроскопії препарату з використанням імерсійних об’єктивів.

3. Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Далі кожний студент самостійно готує препарати-мазки із стафілококів та кишкової палички, використовуючи складний метод фарбування за Грамом, досліджує їх в мікроскопі, замальовує мікроорганізми у протоколі, робить висновки.

3. . Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.