- •8.6.5. Особливості формування та розселення населення
- •Глава 8. Природний та рвсурсно-трудовий потенціал економіки України
- •Глава 8. Природний та ресурсночтрудовий потенщіал втноміш України
- •Глава 8. Приротш та ресурсно-трудовий потенціал єіюновяіііш Уюаїни
- •Глава 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •9.1. Міжгалузеві комплекси, їх сутність, структура та значення
- •Глава 9. Міжгалузеві комплекси та регіональні особливості їх розвитку
- •Глава 9. /Міжгалузеві ковяітекси та регіональні особливості Вг розвитку
- •9.2. Процеси інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •9.3. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •Глава 9. Шохга/лузеві ковяшлексч та регіональні особливості ш розвитку
- •Глава 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •Глава 10, Екоиюигіма України ж р@гіонзльма система та її розвиток
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •10.2 Основні передумови регіонального економічного розвитку
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 1&. Економіка України ж регіональна система та її розвиток
- •Глава 10, Економіка України ш регіональна систеша та Ті розвиток
- •Глава 14. Екомов/іжа України як регіональна система та т розвиток
- •10.5. Проблеми соціально-економічного розвитку
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 10. Економіка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 10. Епомоміка України як регіональна система та її розвиток
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка р@гіомів Упраїми: стан та терєпештши розвитту
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 1 і. Економіка регіонів Укр&їмм: гагам та перспвнтивиі розвитку
- •Глава 11. Ешноваіиа регіоні® України: стам та перспешпиви розвитку
- •Глава 11. Екоініовяіііа регіонів України: стам та перспективи роз®итщ/
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економію регіонів УіфМш: стам ота пврснеіатіви розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та пврспеештіви розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •11.2.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •11.2.3.' Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •Глава 11. Еканотиа регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів Ущіаїни: стан та перспективи розвитку
- •11.2.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •11.3.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •11.3.3 Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •Глава 11. Економіка регюмів України: сягай та перспештмвід розвитку
- •Глава 11. Економію реаіоміе України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіоні® України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економію регіоні® України: стан та п®рспе«ти®и розвитку
- •11.4.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розешяшу
- •11.4.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Глава 11. Етиновяіоа ртвіоиіе України: стам та персіюштюч розвитку
- •11.5.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка рєзїонт України: стам та перспективи розвитку
- •11.5.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
- •Глава 11. Економіка рєзіоиів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи рдзшитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •11.6. Економіка Подільського регіону
- •11.6.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •11.6.1. Місце і роль Подільського економічного регіону в розвитку економіки країни
- •Глава 11. Економша реаюит Уіфаїнш: слїзм та перспективи розвитку
- •11.6.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка рвг'юиів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка резюме Умраїт: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •11.7.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіоні® України; стан та перспективи розвитку
- •Глава 11. EstQHotsista регіонів Ущіати: стан та шрспекепши розвитку
- •Глава 11. Економіка регіомів України: стам та перспективи розвитку ffl— *р
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стам та перспективи розвитку
- •Глава 11. Економіка реаіонів України: стан та перспективи розвитку
- •11.8.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
- •Глава 11. Економіка регіонів України: стан та перспемтмеи розвитку
- •Глава 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в європейські та світові структури.
- •12.1. Зовнішня економічна діяльність України в умовах ринкової економіки.
- •Глава 12. Мганар. Екои. Зв'язки Укр. Та її інтеграція в європ. Та світові отрукт
- •12.2. Економічні зв'язки України з країнами снд
- •Глава 12. Мікнар. Екон. Зв'язки Укр. Та її інтеграція в європ. Та світові сттокг
- •Глава 12. Міжнар. ©есон. Зв'язки Укр. Та ж інтеграція в європ. Та світові струвст.
- •12.3. Зміст і форми міжнародної економічної інтеграції
- •Глава 12. Мозотар. Ессвм. Зв'язки Укр. Та її інтеграція в європ. Та світові струвпг.
- •12.4. Економічна інтеграція України в європейську та світову структуру
- •Глава 12. МІіжшар. ©псом, зв'язки Укр. Та її Інтеграція в європ. Та світові структ.
- •Глава 12. ЮІинар. Екон. Зв'язки Укр. Та ж імтеїгращоя в європ. Та світові струвгт.
- •12.5. Експортний потенціал України і можливості його реалізації на світовому ринку.
- •12.6. Транзитний потенціал України і його значення в розвитку економіки держави.
- •Глава 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.1. Природно ресурсні фактори розвитку продуктивних сил.
- •13.3. Водний фактор в розвитку продуктивних сил.
- •13.4. Трудоресурсні фактори сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.5. Споживчий фактор розвитку продуктивних
- •13.6. Транспортний фактор сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.7. Науково-технічний прогрес як фактор сталого розвитку продуктивних сил.
- •13.8. Фактор ринкової кон'юнктури розвитку продуктивних сил.
- •13.9. Фактор історико-географічного положення розвитку продуктивних сил.
- •13.10. Екологічний фактор розвитку продуктивних сил.
- •Глава 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування План викладу матеріалу
- •14.1. Еволюція економічних принципів природокористування
- •Глава 14. Наумові засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Науію®! засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •14.3. Перспективні напрями раціонального природокористування
- •Глава 14. Haystosi засади рацюиапьиово природокормєітуважя
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •Глава 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •Глава 15. Економічний моніторинг і система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформац/і
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •§5 Водний кодекс України забезпечує правову охорону вод від забруднення, засмічення і виснаження та регулює порядок їхнього використання.
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторипг та система екологічної інформації
- •Глава 15. Економічний моніторинг та система екологічної Інформації
- •Глава 16, Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •16.2. Міжнародні природні ресурси та співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •Глава 16. Економічний механізм прироЗокористуєанмя
- •Глава 16. Економічний межанізм природокористування
- •Глава 16. Економічний механізм природокористування
- •Глава 17. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- •Глава 17. Економічна єфттмвніать природоохоронні'дшпьності
- •Глава 17. Економічна ефешпивність прирвдоохоромноі'діяльності
- •Глава 17. Економічна ефештююсть природоохоронної діяльності
- •17.3. Стратегічні напрями розвитку галузей народного господарства та забезпечення охорони природно-ресурсного потенціалу
- •Глава 17. Ештюмічна ефективність природошорошоїдіяльнасті
- •Глава 17. Еиомоішічнш ефттивнїсть природоохоронної діяльності
- •17.5. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •Глава 18. Світсший досвід і міжнародне
- •Природного середовища.
- •18.1. Стан навколишнього середовища як фактор глобального та національного розвитку.
- •Глава 18.Свіпювий досвід і міжшр, співробітн. У сфері опор, навк. Сер.
- •18.2. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі.
- •18.3. Міжнародне правоохоронне співробітництво.
- •18.4. Європейський вектор українського правового поля в сфері охорони навколишнього середовища.
- •Глава 18.Світовий досвід і міжнар. Співробітн. У сфері охор. Навк. Сер.
- •Глава 18.Свіпювий досвідіміжнар. Співробтш. У сфері ожор. Навк. Сер,
- •18.5 Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екологи.
- •Глава 18.Світовий досвід і міжнар. Співробітн. У сфері охор. Навк. Сер.
Глава 9. /Міжгалузеві ковяітекси та регіональні особливості Вг розвитку
Народногосподарські міжгалузеві комплекси формуються і функціонують як міжгалузеві утворення в структурі всього народного господарства країни. Завдання таких комплексів полягає у розв'язанні важливих загальнодержавних проблем: соціальної, екологічної, політичної або науково-технічної проблеми. З метою ефективного вирішення певних проблем розробляються програми (програми розвитку паливно-енергетичного, агропромислового, продовольчого комплексів та ін.), їх ще називають програмними комплексами.
Міжгалузеві територіальні комплекси являють собою підсистеми інтегральних територіально-господарських комплексів і*.в багатьох випадках, відповідних їм народногосподарських комплексів. Так, наприклад, лісопромисловий комплекс є одночасно елементом лісопереробного комплексу Карпатського регіону і підсистемою лісогосподарського комплексу України.
Серед територіальних міжгалузевих комплексів виділяють спеціалізовані та багатогалузеві. їх ще поділяють нарегіональні'та локальні.
У Регіональні міжгалузеві комплекси розглядаються на макро-, мезо- і мікрорівнях. Найскладнішим є державний комплекс. Макро-економічний район в межах України складає систему, у якій функціонують ТВК декількох адміністративних областей, а область, зокрема, розглядається як мезорайон. Останній поділяється на мікрорайони. Крім комплексів у межах адміністративних областей виділяють ще міжгалузеві утворення декількох областей (міжобласні).
> Локальні міжгалузеві комплекси функціонують у межах внут- ріобласних адміністративних районів, економічних вузлів та центрів. На локальній території чітко проявляється взаємодія економічних, демографічних і соціальних структурних елементів. Це особливо ви різняється у процесі формування економічних вузлів, де утворюєть ся моноцентричний ареал, пов'язаний з ядром доцентровими сила ми. Ядром вузла є організаційно-господарський центр, що обумов лює його існування і розвиток як цілісної стійкої системи.
270
РОЗДІЛИ. ЕКОНОМІКА УКРДІНМ Ж ЦІЛІСНА СОЦ.-ЕКОНОЙМЧНА СМСТЕМА
Дослідження і аналіз структури міжгалузевих комплексів і їх просторових утворень дозволяє значною мірою обґрунтувати районні системи міського і сільського розселення, рівень розвитку виробництва, транспорту, сфери обслуговування, чисельність і розподіл трудових ресурсів, рівень споживання локальних ресурсів, а також сумарні затрати на розвиток всіх виробничих і невиробничих підрозділів.
Підсумки аналізу дають можливість розробити територіальну модель народногосподарського комплексу регіону, яка має враховувати ефект територіальної концентрації, комбінування і кооперування виробництв різних міжгалузевих комплексів, раціональність внутрівуз-лових і внутрірайонних зв'язків з урахуванням наявного сировинно-ресурсного потенціалу і збуту готової продукції.
9.2. Процеси інтеграції та підвищення ролі регіонів
Успішний розвиток будь-якого регіону значною мірою залежить від організаційної системи управління народним господарством, поєднання інтересів держави, суспільства і товаровиробника, рівня розвитку процесів інтеграції як всередині регіон}', так і в державі в цілому.
Взаємовідносини між центром і регіонами необхідно регулювати і будувати на принципах взаємовигідності, де інтереси центру та кожного з регіонів для держави є однаково суттєвими і важливими. Оскільки ці інтереси становлять собою певну протилежність, то проблема полягає у тому, щоб гармонійно їх поєднати. А це означає, що необхідно уникати можливості егоцентризму, місництва, хаосу, рівною мірою як і прагнення механічно поглинути регіональні інтереси з боку центру. Нині однією з головних функцій державної влади є ефективне регулювання економіки регіонів.
Взаємодія загальнодержавних і регіональних влад і адміністрацій, яка базується на взаємовигідних міжрегіональних економічних відносинах, безперечно забезпечить ефективне функціонування регіональних економік у системі державної національної економіки.
272
Гмаєв 9. Ввіжгалузеві комплеоси ms регіональні особливості іх роз<8іітм$/
Регіони повинні конструктивно підтримувати регіоналізацію і просторову інтеграцію заходів економічної реформи, які мають враховувати її особливості в регіонах різних типів, специфіку їх розвитку.
Саме слово «регіоналізація» відображає різке підвищення ролі регіонів, регіонального фактору в житті країни і економічного зростання.
Процес реформування економіки на ринкових засадах передбачає істотні зміни в системі управління нею з урахуванням потреби у поглибленні міжрегіональної інтеграції і розширенні масштабів зовнішньоекономічної діяльності.
Поряд з регіоналізацією необхідні територіально-інтеграційні заходи реформування економіки, що сприяють закріпленню її єдності:
х створення механізму як вертикальних, так і горизонтальних взаємодій суб'єктів господарювання і органів правління;
X сприяння розвитку загальноукраїнського територіального поділу праці і єдиного ринкового простору;
#. розроблення заходів запобігання і подолання розпаду міжрегіональних господарських зв 'язків, економічного і політичного сепаратизму.
Інтеграційні процеси в економіці регіонів виступають як тенден~ ція у вигляді сучасної форми поглиблення і розширення територіального поділу праці, розвитку виробничої і науково-технічної кооперації регіонів, їх господарських, торгових, фінансових та інших зв'язків. Однак експертні оцінки науковців свідчать, що рівень міжрегіональної інтеграції ще низь кий і становить всього 20-25 % у кінцевому споживанні.
У дев'яностих роках минулого століття, коли Україна отримала незалежність, в економіці України розпочався процес дезінтеграції, в результаті чого зменшилось багато великих підприємств-моно-полістів та виник чисельний загін малих і середніх підприємств. Розрив зв'язків між багатьма підприємствами стався через необхідність зміни напрямів розвитку економіки, її демілітаризацію, втрату старої планової основи, яка себе дискредитувала багатьма непотрібними, а часом і шкідливими проектами.
==^==г======= 273 ^^
18Рег.ек.
РОЗДІЛ II. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЦІЛІСНА СОЦ.-ЕКОНОШЧНА СИСТЕМА
щ—■- - ' ■ ' - —— — - '- ■"■--"—-—--^
Сучасна теорія міжрегіональних економічних взаємодій включає в себе та інтегрує окремі теорії розміщення виробництва і виробничих факторів, міжрегіональних економічних зв'язків, розподільчих відносин. Вона є основою теорії загальної економічної рівноваги і міжнародної економічної інтеграції.
Науковці стверджують, що у системному аналізі міжрегіональних взаємодій важливу роль відіграють такі фундаментальні поняття: Оптимум Парето, ядро, економічна рівновага.
Оптимум Парето у багаторегіональній системі - це велика кількість варіантів розвитку економіки, які не можна покращити для одних регіонів, не погіршуючи стану інших. Однак різні оптимальні, за Парето, варіанти неоднаково вигідні для окремих регіонів. Дослідження підтверджують, що окремі регіони, діючи самостійно чи у коаліції з іншими регіонами, можуть досягти більш вигідних для себе позицій. Більш сильною вимогою до вибору взаємовигідних варіантів для регіонів є умова належності до ядра.
Ядро багаторегіональної системи — це множинність таких варіантів розвитку, у здійсннені яких зацікавлені всі регіони, у тому сенсі, що їм не вигідно виділятись із системи, утворюючи коаліції. Ядро, якщо воно існує, складається тільки з оптимальних, за Парето, варіантів. t
Економічна рівновага у багаторегіональній системі допускає багато модифікацій. Наприклад, якщо кожний регіон знаходить оптимальне рішення, виходячи з інтересів населення, що там проживає, то при таких умовах загального ринку (цінах обміну, тарифах, податках тощо) поєднання регіональних рішень дає збалансоване рішення для всієї системи регіонів. Природною є економічна рівновага у системі регіонів, коли для кожного з них сальдо міжрегіонального обліку, що вимірюється в цінах рівноваги, дорівнює нулю.
Безперечно, регіони зацікавлені тільки у такому економічному співробітництві, коли воно забезпечує їм додатковий ефект. Економічний ефект інтеграції визначається насамперед масштабністю господарсько-коопераційних комплексів, що формуються, широтою її
Гш@з 9. Міжгалузеві комплекси та регіональні особливості йг розвитку ffl— ^
складу і тісними зв'язками. Виокремлені невеликі території у господарському відношенні нежиттєздатні, нестійкі у розвитку і не здатні до самостійно по прогресування. Зовсім інша справа, коли йде мова про великі потужні виробничі комплекси.
Як бачимо, міжрегіональна економічна інтеграція, залучаючи фактор об'єднання інтересів і вигідність суб'єктів економіки, є дієвою підоймою подолання автаркічних і сепаратистських центробіжних тенденцій різних теорій. Вона сприяє зміцненню економічних і політичних засад державних відносин, а отже і гарантій територіальної цілісності держави, її економічної і національної безпеки.
Досліджуючи і аналізуючи інтеграційні явища і процеси, науковці звертають особливу увагу на формування всього економічного простору України, ступінь і форми економічного згуртування суміжних регіонів у єдині господарські комплекси, на створення коопераційними регіонами цілісних виробничо-збутових зон, виявлення груп економічних районів за ступенем інтеграції у них відповідних суб'єктів економіки. При цьому розрізняють основні напрями' масштаби і потенційну результативність консолідації регіонів у наступні різноцільові господарсько-територіальні утворення:
S комплекси економічних районів для доцільного створення і кооперування потужних виробничо-комерційних структур (корпорації, концерни, включаючи транснаціональні і міжтериторіальні), формування ефективних зональних ринків з виробництва і збуту товарів масового споживання, утворення єдиної інституціональної основи ринку і його інфраструктури, потужної ресурсної, у тому числі фінансової, бази, підвищення рівня державного управління щодо умов регульованого ринку;
S комплекси виробничо-збутових зон (паливно-добувні і переробні металургійно-машинобудівні, агропромислово-споживча та ін.) у цілях ефективної взаємодії регіонів, профільованих за окремими видами продукції, крупно-товарного виробництва з великоспоживчи-мирегіонами, успішного формування спеціалізованих зональних товарних ринків;
274
275
РОЗДІЛИ. ЕКОНОМІКА УКРАЇШ Ж ЦІЛІСНА СОЦ.-ЕКОНОІШІЧНА ЄМСТЕМА
S комплекси зональних комунікаційних систем (магістрального транспорту, енергетичних, інформаційних тощо), формування яких сприяє підвищенню стійкості і безпечності функціонування всіх сфер і галузей національної економіки, структур державного і регіонального управління.