Глава 11. Ешноваіиа регіоні® України: стам та перспешпиви розвитку

Ш — - —у

11.1.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону

Донецький економічний район спеціалізується на промисловому виробництві і є індустріально-аграрним регіоном. Структура терито­ріального господарськоїх» комплексу Донбасу порівняно з Україною в цілому характеризується значно вищою часткою промисловості у валовій додатковій вартості (ВДВ). Питома вага усіх інших галузей матеріального виробництва ВДВ району нижча від середніх показ­ників по країні, при цьому частка сільськогосподарської продукції ВДВ району вдвічі нижча, ніж у цілому по Україні.

При розробці і реалізації стратегічної довгострокової програми пріо­ритетними у розвитку регіональної структури економіки Донецького регіону повинні бути: сільське господарство, транспорт і зв'язок, га­лузі соціальної сфери при збереженні промислової орієнтації регіону. Для вирівнювання територіально-господарських диспропорцій Дон­басу необхідно швидкими темпами залучити в сільське виробництво значний наявний господарський потенціал Луганської області.

^"5 Промисловість. Як уже зазначалось, економіка Донецького ре­гіону вирізняється розвинутим промисловим виробництвом, особливо галузей важкої промисловості, яке сформувалося під впливом спе­цифічного природно-ресурсного потенціалу району. У 2000 р. частка паливної промисловості і чорної металургії* району в галузевій струк­турі виробництва промислової продукції перевищувала майже у 2 рази середні показники по країні.

У галузевій структурі промисловості найбільшу питому вагу в До­нецькій обл. має чорна металургія - 52,3 %, а в Луганській обл. -паливна промисловість - 30,7 %. Питома вага всіх інших галузей про­мислового виробництва в його структурі нижча ніж в середньому по Україні. Крім згаданих галузей, Донецька область вирізняється роз­винутими машинобудуванням і металообробкою, електроенергети­кою та потужним хімічним комплексом, а Луганська - машинобуду­ванням і металообробкою та харчовою промисловістю (див. табл. П.3.1).

324

325

РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТМВНМХ СМЛ УКРАІНМ

Таблиця 11.3.1. Територіально-галузева структура промисловості економіки Донецького регіону

№ п/п	Галузі промисловості	Територіальна структура(частка регіону і областей у загальному обсязі України, %)				Галузеві структура			,%
		я X Я а. >>
1.	Уся промисловість	100,0	24,7	18,3	6,4	100,0	100,0	100,0	100,0
2.	Електроенергетика	100,0	18,0	14,9	3,1	12,2	8,*	9,9	5,9
3.	Паливна промисловість	100,0	46,3	26,8	19,5	10,1	18,9	14,8	30,7
4.	Чорна металургія	100,0	42,3	35,6	6,7	27,4	46:9	53,2	28,8
5.	Кольорова металургія	100,0	13,7	2,9	10,8	2,5	1,4	0,4	4,2
6.	Хімічна і нафтохімічна промисловість	100,0	21,4	10,7	10,7	5,8	5,0	3,4	9,7
7.	Машинобудування і металообробка	100,0	15,0	11,6	3,4	13,2	8,0	8,4	7,0
8.	Деревообробка і целюлозно-далерова промисловість	100,0	7,7	1,6	6,1	2,3	0,7	0,2	2,2
9.	Промисловість будівельних матеріалів	100,0	16,9	16,2	0,7	2,6	1,3	2,3	0,3
10.	Легка промисловість	100,0	6,2	3,4	2,8	1,6	0,4	0,3	0,7
11.	Харчова промисловість (без борошномельно-круп'яної)	100,0	7,7	5,5	2,2	17,4	5,4	5,2	5,9

Для удосконалення структури промислового виробництва Донбасу необхідно вирішувати питання зростання в напрямку легкої, нафтохі­мічної, харчової галузей та промисловості будівельних матеріалів.

Економіка Донецького регіону і її промисловий комплекс, як вид­но із таблиці, спеціалізуються на випуску продукції Еажкої промис-

ловості, зокрема паливної промисловості - 46,3 % від її виробництва в Україні, чорної металургії- 42,3 %. У цілому Донбас виробляє близь­ко чверті промислової продукції країни. Крім названих вище, еконо­мічний район спеціалізується нарізнопрофільному важкому матеріа­ломісткому машинобудуванні та металообробці (15 %), які представ­лені виробницгвом гірничошахтного устаткування, а також на стан-ко- і приладобудуванні, виробництві обладнання для переробних га­лузей АІЖ і легкої промисловості, галузі будівельних матеріалів. Ча­стка хімічної і нафтохімічної галузі у промисловості регіону нижча ніж в середньому по Україні (5,0 % порівняно з 5,8 %). Найбільш розвиненим є коксохімічне і нафтохімічне виробництво, випуск міне­ральних добрив та іншої продукції неорганічної хімії, гумотехнічна промисловість.

Недостатній розвиток у регіоні мають переробна галузь АІЖ хар­чова - 7,7 % від виробництва у країні, а також кольорова металургія -13,7 %, деревообробна та целюлозно-паперова - 7,7 %, легка про­мисловість - 6,2 %. У кам'яновугільній галузі функціонує понад 200 підприємств з видобутку (в основному підземним способом) та близь­ко 60 підприємств зі збагачення вугілля.

На території економічного району знаходиться і працює близько 30 % електростанцій України. Енергетика працює на місцевому вугіллі, привізному мазуті і газі. Тут створене найбільше в країні енер-гооб'єднання «Донбас».

На місцевому коксівному вугіллі та рудній сировині Придніпров'я в економічному Донецькому регіоні розвивається чорна металургія, де виробляється майже половина (46 %) металургійної продукції Ук­раїни. Кольорова металургія представлена Артемівським заводом з обробки кольорових металів, Донецьким заводом алюмінієвих профілів, Стахановським заводом феросплавів, ВАТ «Укрцинк» (м. Константинівка), «Донецьквторцвєтмет» тощо.

Машинобудування посідає третє місце в структурі промисловості після вугільної металургії (тут виробляється близько 15 % товарної продукції цієї галузі країни). Переважає важке, металомістке маши-

327

РОЗДІЛ НІ. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТМВНШХ СИЛ УКРАЇНИ

нобудування, обладнання для вугільної, металургійної, чорнорудної і харчової промисловостей, розвинуте суднобудування, сільськогоспо­дарське машинобудування. Також функціонують підприємства з ви­робництва обчислювальної техніки, електротехніки, приладобудуван­ня тощо. Є численні центри галузі, які розміщені у більшості міст

регіону.

До провідних галузей промисловості регіону належать коксохімія і хімія. Коксохімія працює на відходах чорної металургії і дає понад 50 % продукції коксівної галузі України. Хімія включає гірничо-хімічну промисловість, яка працює на місцевій сировині, - камінній солі, газовому вугіллі, вапні тощо. Тут добре розвинуте виробництво соди, мінеральних добрив і кислот, хімічних реактивів, лакофарбова промисловість. У регіоні також є виробництво капролактану, пласт­мас, синтетичних смол, гумотехнічних виробів тощо.

Основні центри хімічної промисловості: Лисичанськ (AT «Лиси-чанськ нафтооргсинтез», ВАТ «Лисичанська сода»), Сєвєродонецьк (ВАТ «Сєвєродонецкий Оргхім»), Донецьк (ВАТ «Донецький завод хімічних реактивів», АЗТ «Донецький хімічний завод»), Маріуполь (ВАТ «Маркохім») та ін.

У регіоні достатньо розвинута промисловість будматеріалів і будін-дустрія. Міжрегіональне значення має виробництво віконного скла, цементу, облицювальних плиток. На місцевий ринок працює, в основ­ному, виробництво залізобетонних виробів, стінових і покрівельних матеріалів, бетонних стінових блоків тощо. Ці підприємства об'єднані у ВАТ «Донецькбудматеріали», ВАТ «Луганськбудматеріали», ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат» та ін.

Легка промисловість включає текстильну трикотажну, швейну, шкіряно-взуттєву. Основні її центри у великих містах: Донецьку, Лу­ганську, Маріуполі, Макіївці, Артемівську та ін.

Ф Агропромисловий комплекс Донецький економічний район не забезпечує власні потреби в продовольчій продукції. Однак він має високоінтенсивний агропромисловий комплекс, у структурі якого ви­різняються сільське господарство, харчова промисловість і виробни­чо-соціальна інфраструктура АПК.