Глава 7. Господарський комплекс Ущраїнм, його структура і трансформація

Як уже було сказано, нині економіка України потребує корінної реструктуризації. Виходячи із вищенаведеного, необхідно на державному рівні розробити комплексну програму реструктуризації економіки України на довготривалу перспективу і створити передумови для її ефективного втілення в життя. Це сприятиме прискореному розвитку народного господарства країни, зростанню її економічного потенціалу та задоволенню потреб населення.

ГП Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Дайте визначення народногосподарського комплексу України.

2. Що таке структура економіки України?

3. Дайте визначення економічного простору.

4. Характеристика основних рис народногосподарського комплексу України.

5. В чому полягають регіональні особливості галузевої структури економіки?

6. Особливості реструктуризації регіональної економіки в умовах ринку.

7. Основні групи факторів, що впливають на необхідність реструктуризації регіональної економіки.

Специфіка регіональних програм сталого розвитку.

Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України

Ц] План викладу матеріалу

1. Природно-ресурсний потенціал та його структура.

2. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов.

3. Балансові, промислові, геологічні та прогнозні запаси сировини і палива (корисних копалин).

4. Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів.

5. Ресурсозабезпечення і його значення для розвитку народного господарства країни.

6. Населення і трудовий потенціал України.

8.1. Природно-ресурсний потенціал та його структура

В економічній літературі подаються різні визначення термінів «природні ресурси» і «природні умови». Вони обумовлені конкретними цілями досліджень, особливостями їх розташування, поставленою дослідниками метою. За своєю матеріальною сутністю природні ресурси є частиною географічного середовища. Природні ресурси - це природні компоненти та сили природи, що використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення матеріальних та духовних потреб суспільства, підвищення рівня життя людей.

Природні ресурси не можуть існувати і використовуватися поза природними умовами, що є їх природно-історичною базою. Для ви-

Глата 8. Природний та реєурсно-smpfдовий потенціал економіки України

никнення і розвитку ресурсів необхідні певні природні умови, довготермінові процеси їх еволюційного розвитку. Саме тому природні ресурси мають соціальну значимість, здатність задовільняти потреби людини, являють собою складну сукупність матеріальних елементів і процесів, що знаходяться в постійному розвитку у часі і просторі, будучи поєднуючою ланкою суспільства і природи, сферою прикладання людських знань і сил.

Природні ресурси є матеріально-сировинною базою організації виробництва, вони постійно споживаються ним і вимагають свого повного відновлення у натуральній формі в усіх галузях народного господарства, де використовуються (видобувній промисловості, сільськогосподарському виробництві, переробних галузях, капітальному будівництві, рекреаційному господарстві тощо). На цій основі забезпечується відповідний зв'язок між суспільством і природою та між окремими підрозділами сфери природокористування.

У процесі суспільного розвитку збільшуються масштаби опанування людиною компонентами та силами природи, розширюється сфера застосування, відбувається зміна пріоритетів у використанні їх та їхнього впливу на економіку, тому природні ресурси є історичною категорією. Категорія «природні ресурси» вказує на безпосередній зв'язок природи з господарською діяльністю людини. Недооцінка і ігнорування певних закономірностей природокористування часто призводять до негативних суспільних явищ, завдаючи природі великої шкоди.

Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Вирізняють такі його складові:

% мінеральні - корисні копалини та мінеральна будівельна сировина (мінеральніресурси — паливні, рудні і нерудні);

%, земельні - типи ґрунтів — рілля, сінокоси, пасовища, ліси, чагарники, малопродуктивні землі;

%, водні-води світового океану, води суходолу (річки, озера, ставки, водосховища, болота, льодовики, підземні води);

^> лісові - всі види лісів (твердої породи, м 'якої, чагарники) та лісовкриті площі;

РОЗДІЛИ. ЕКОНОМІКА УКРАЇНМ ЯК ЦІЛІСНА СОЦ.-ЕКОНОШНЧНА СМСТЕІМА Ш ,^-^—_ «у

Щф. біологічні ресурси -рослинний і тваринний світ;

Щ$, ресурси світового океану, що перебувають у воді у розчиненому стані, на морському дні й під ним, у товщі земної кори;

Цр. рекреаційні-природно-кліматичні, бальнеологічній заповідні;

Щ& кліматичні й космічні - сонячна енергія, енергія вітру, енергія хвиль, внутрішнє тепло землі, освітленість.

За ознакою вичерпності природні ресурси поділяються на: невичерпні, вичерпні й невідновлювані.

Jif} невичерпних належать сонячна енергія, внутрішнє тепло Землі, енергія вітру, води.

До вичерпних природних ресурсів зараховують ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, прісну воду, лікувальні грязі тощо.

Невідновлювані—це корисні копалини й мінерально-будівельна сировина.

В основі економічної класифікації природних ресурсів лежить їх поділ на ресурси виробничого й невиробничого, промислового й сільськогосподарського, галузевого й міжгалузевого, одноцільовогр й багатоцільового призначення.

Природні умови та ресурси мають істотний вплив на галузеву структуру господарства країни та види вирюбничої діяльності, які певною мірою залежать від природних умов. За ступенем залежності галузі класифікуємо так:

кг вирішальний - ступінь залежності розміщення галузей народного господарства та видів виробів від природних ресурсів. Сюди відносять галузі:

ф сільськогосподарське виробництво;

Ф лісове господарство;

ф рибне господарство;

ф гідроенергетика;

ф гірничодобувна промисловість;

ф трубопровідний транспорт;

Ф калійні добрива;

Главв 8. Природний та ресурсно-трудовий іютаніщіал ©яомомйш Утраїнм

ш — *»

ф суднобудування;

ф рекреаційне господарство.

в®- Значний ступінь залежності:

ф чорна металургія повного циклу;

ф кольорова металургія (алюміній, мідь, свинець, цинк, нікель, магній);

ф теплоенергетика;

ф синтетичний каучук, сода;

ф лляні тканини;

ф цукрова та овочеконсервна промисловість;

ф промисловість будівельних матеріалів;

ф охорона здоров'я.

т- Незначний ступінь залежності:

ф легка промисловість (машинобудування);

ф атомна енергетика;

ф залізничний, автомобільний та авіаційний транспорт;

ф освіта, наука, культура.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується тим, що значна частина природних умов перетворюється на природні ресурси. Сьогодні сонячне тепло, внутрішнє тепло Землі, опади, клімат і рельєф частіше розглядаються як природний ресурс, ніж природні умови життєдіяльності людини.

Й Земельні ресурси. Земля як ресурс природи має багатоцільове призначення. Вона є головним засобом виробництва і предметом праці в сільському господарстві, промисловості, джерелом продовольства тощо.

Класифікація земель здійснюється за ступенем їх придатності щодо різних сфер господарського призначення в народному господарстві. Відповідно до властивостей (якості) та напрямків використання всі земельні ресурси України поділяються на такі цільові категорії:

V землі сільськогосподарського призначення;

•S землі населених пунктів (міст, поселень міського типу, сільських населених пунктів);

•S землі промисловості, транспорту, зв 'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

185

РОЗДІЛИ. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЦІЛІСНА СОЦ.-ЕКОНОШЧНА СМСТЕШІА

S землі природоохоронного, природно-заповідного та історико-культурного призначення;

■S землі рекреаційного та оздоровчого призначення;

•S землі лісового фонду;

•S землі водного фонду;

S землі запасу тощо.

Загальний земельний фонд України становить 60354,8 тис. га. Переважно це землі сільськогосподарського призначення (71,3 % площі території країни), які надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури (табл. 8.1).

Переважання родючих земель, висока густота населення та особливості розвитку сільського господарства, що склались історично, обумовили високий рівень освоєності земельного фонду. Використання земель дозволяє формувати в Україні 95 % продовольчого обсягу, 2/3 фонду товарів споживання. У ресурсних складових земельні ресурси становлять 40-44 %, у виробничих фондах та оборотних запасах - 20-21 %, у трудових ресурсах - 38-39 %.

Управління земельними ресурсами здійснюється як за територіальною ознакою, так і за функціональною (табл. 8.2). Крім спільної кінцевої мети, їх'об'єднує зміст самих функцій управління (розпорядчі, фіскальні, контрольні тощо).

Розміщення і структура сільськогосподарських угідь на території України визначається природно-кліматичними та екологічними умовами виробництва. Так, питома вага сільськогосподарських угідь в областях Полісся - 35 %, тоді як на півдні Сходу України - 74 %. За останні роки у структурі сільськогосподарських угідь зменшується частка орних земель завдяки створенню багаторічних насаджень, пасовищ, перелогів і сіножатей.

Особливо низький рівень землезабезпечення відзначається в Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській областях, де землі на душу населення більш як удвічі менше ніж у середньому в Україні.