7.4. Реструктуризація регіональної економіки в умовах ринку

Перехід до ринкових умов господарювання висуває певні вимоги до регіональної економіки. Однією з найбільш значущих вимог є гнучкість економічних суб'єктів, їх уміння швидко адаптуватися до зовнішнього середовища, яке є перманентним. Дотримання і виконання цієї вимоги дає можливість забезпечити безкризову діяльність суб'єктів економіки. Це досягається безперервними перетвореннями різних сфер їх діяльності, тобто реструктуризацією. Реструктуризацію визначають як засіб забезпечення оптимального функціонування суб'єктів економіки у безперервно мінливому ринковому середовищі згідно зі стратегією їх розвитку шляхом здійснення системи заходів організаційно-економічного, техніко-технологічного і фінансового спрямування. Всі ці заходи спрямовані на зростання ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності випущеної продукції і зміцнення фінансової стійкості. Реструктуризація об'єктів господарювання передбачає докорінну перебудову суб'єктів економіки на принципах ринкової економіки та на основі чіткого формування їх стратегії бізнесу і місії. Вона вимагає постійного аналізу маркетингової ситуації, що складається на ринку, з метою досягнення найкращих економічних результатів діяльності. Як правило, реконструкція не обмежується суб'єктами господарювання, які знаходяться у кризовому стані

¹Дорогунцов СІ., Заяць Т.А., Пітюренко Ю.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - КНЕЦ, 2005. - С. 239

Глава 7. Господарський комплекс Утрати, його структура і трансформація

і потребують фінансового оздоровлення з метою запобігання банкрутству. Успішно функціонуючі підприємства також вимагають реконструкції, яка б забезпечувала розвиток підприємства і його адаптацію до навколишнього середовища і здійснювалась до появи перших ознак кризи. Цей фактор базуегься на прогнозуванні змін, які можуть проявлятись у зовнішньому середовищі з метою попередження негативних явищ, що можуть виникнути із зміною кон'юнктури ринку і вплинути на діяльність суб'єкта господарювання. За такого підходу стратегія і тактика функціонування підприємств не всупають у суперечність із зовнішнім середовищем у контексті своєчасної реконструкції.

Реструктуризацію не треба ототожнювати із санацією. Санація - це оздоровлення діяльності того чи іншого виробництва шляхом проведення системи заходів, спрямованих на відбудову та зміцнення фінансового стану підприємства, підвищення його платоспроможності, фінансової стійкості і конкурентоспроможності. Відмінність реконструкції від санації полягає у такому: перелік об'єктів реконструкції є більш широким, і, як правило, вона здійснюється на успішно функціонуючих підприємствах; реконструкція може розглядатися як один із способів здійснення санації. У той же час перелік засобів санації включає також кредитування, державну підтримку тощо. Таким чином, перелік способів санації є більш широким, ніж способів реконструкції.

Сьогодні в Україні відбувається трансформація економічної системи. Вона супроводжується виникненням і розвитком нових форм власності і організаційно-правових форм господарювання, корінною зміною методів державного регулювання економіки, підвищенням самостійності підприємств, формуванням нової нормативно-законодавчої бази тощо. Таким чином, трансформація економічної системи України в умовах розвитку, виживання і пристосування є однією з головних причин, що зумовлює необхідність реструктуризації підприємств.

Другим важливим фактором реформування економіки є приватизація підприємств, що дозволяє виділити її як окрему і досить важливу передумову реструктуризації підприємств. Приватизація в Україні про-

175^

РОЗДІЛ II. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЦІЛІСНА СОЦ.-ЕКОНОЕЯІЧНА СМСТЕША

довжується і сьогодні, усуваються оісремі недоліки, які мали місце при «швидкісній» приватизації. Зокрема, не варто допускати приватизацію підприємств, які для економіки України мають стратегічне значення і значною мірою впливають на розвиток галузей країни в цілому. Сьогодні приватний сектор стає домінуючим в економіці. У 2000 р. кількість державних підприємств порівняно з 1992 р. знизилась у 4,2 рази, а їх частка у загальній кількості підприємств становила усього 13 %. Така тенденція спостерігається із перерозподілом чисельності працюючих між підприємствами різних форм власності. При загальному зменшенні зайнятих у економіці працівників майже у 1,5 рази чисельність робітників господарських товариств збільшилась майже у 21 раз.

У 2000 р. понад 75 % промислової продукції вироблялося на підприємствах колективної форми власності.

Процес приватизації державних підприємств продовжується, але й нині вже можна сказати, що основна мета приватизації досягнута, ефективність цих підприємств зростає, підвищуються фінансово-екоиомічні результати їх діяльності. Це спостерігається і на зростанні надходжень до державного бюджету, який, в основному, зростає за рахунок зростання ефективності підприємств.

Третьою важливою причиною реструктуризації економіки є розвиток інституту банкрутства. Виділяють дві найважливіші передумови, що призводять до такого розвиту. Першою з них є реформування законодавства про банкрутство, яке створює реальні можливості для досить успішного використання цього механізму. Другою передумовою є тенденція зростання кількості фінансово неспроможних підприємств. У 1993 р. збитковим було кожне 12-те підприємство. У 1995 - кожне п'яте, у 1999 - більше половини. Якщо у 1992 р. було порушено всього 20 справ про банкрутство, то у 1999 р. кількість справ про банкрутство зросла більш як у 600 разів.

Як показує практика, реструктуризація підприємств тісно пов'язана з процесом банкрутства, що проявляється на різних її і ладіях з різних причин. По-перше, сучасна реструктуризація може бути засобом запобігання банкрутству. По-друге, реструктуризація може здійснюва-

176