Тема 2.

Методи криміналістики

Діалектичний метод як основа методології криміналістики

Загальнонаукові методи, що використовуються в криміналістиці

Спеціальні методи криміналістики

20

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

§1. Діалектичний метод як основа методології криміналістики

Методологічну основу науки криміналістики складає матер іалістична діалектика. Діалектика як теорія пізнання виконує три основні функції: світоглядну, гносеологічну та методологічну.

Світоглядна передбачає формування системи наукових по глядів на світ, на конкретні соціальні явища, якими є злочини, дозволяє проникати в їхню сутність.

Гносеологічна функція розкриває зміст практичної пізна вальної діяльності, якою є судово слідча. Вона дозволяє зроби ти процес судово слідчого пізнання цілеспрямованим, творчим; здійснює проектування загальних принципів на практичну діяльність з розслідування та попередження злочинів.

Методологічна функція матеріалістичної діалектики полягає в орієнтації слідчого, судді, прокурора на пізнавальну та пред метно змінювальну діяльність, наприклад, внесення нових пра вових норм, створення засобів збирання доказів тощо.

Методологія в широкому розумінні слова – це система ідей, вчення про принципи побудови, форми та способи наукового знання.

Методологія науки криміналістики – це вузьке наукове поняття, яке репрезентується вченням про методи пізнання у ході розслідування злочинів. Методами криміналістики є не лише методи наукового пізнання її закономірностей, а й роз роблювані нею способи, прийоми практичної діяльності щодо розкриття злочинів (Схема 2).

Методи наукового пізнання різноманітні за змістом. Вони групуються на різних рівнях в залежності від того, інструмен том вивчення яких закономірностей являються. Найбільш за гальні закони розвитку природи, суспільства та мислення пізна ються за допомогою діалектичного та історичного матеріалізму

– єдиного справжнього наукового всезагального методу пізнан ня. На його основі формуються методи наступного рівня, що застосовуються в пізнанні закономірностей усіх галузей наук і мають універсальний характер. Це – загальнонаукові методи

21

А.П. Шеремет «Криміналістика»

пізнання. Крім того, теорія пізнання виділяє групу найбільш численних і різноманітних (спеціальних) методів окремих га лузей науки, що мають більш обмежену сферу застосування, але важливих для розвитку науки. Методологічною основою їх розроблення слугують також теорія пізнання діалектичного й історичного матеріалізму. Криміналістика має в своєму розпо рядженні великий арсенал спеціальних методів, але й викорис товує загальнонаукові методи, а тим більше науку щодо пізнан ня істини – діалектичну логіку.

Діалектичний метод не може замінити загальнонаукові спеціальні методи, не може бути єдиним методом тієї чи іншої галузі науки.

Методологічне значення діалектичної логіки в розвитку криміналістики полягає в тому, що вона є філософською базою, на якій розробляються методи криміналістики, створюються теорії, що їх обгрунтовують.

Методологічно визначальним є метод діалектичної логіки і в практичному застосуванні методів криміналістики. Викорис товуючи загальнонаукові чи спеціальні методи криміналістики, не можна не враховувати такі положення діалектичного мето ду, як всезагальний зв’язок і взаємозалежність предметів і явищ, нерівномірний перехід кількісних змін в нову якість. Наприклад, застосовуючи ті чи інші спеціальні методи під час ідентифікації, не можна забувати, що ідентифікаційні ознаки об’єкта, що досліджується, підкоряючись загальному закону діа лектики, можуть настільки змінюватись, що ідентифікація буде неможливою, хоча представлений на експертизу ідентифікац ійний об’єкт є тим самим об’єктом, який має відношення до злочину, що розслідується. Так само, використовуючи методи слідчої тактики, не можна відволікатися від діалектичного взає мозв’язку явищ, фактів, подій, інакше досягнення об’єктивної істини за кримінальною справою було б нездійсненним.

Важливе методологічне значення для криміналістики мають положення формальної логіки – науки про форми мислення – закони, прийоми й операції якої відносяться до змісту діалек тичної логіки, являються складовою частиною всезагального

22

А.П. Шеремет «Криміналістика»

методу пізнання. Найбільший методологічний вплив вони чи нять на формування і практичне застосування методів слідчої практики. Так, криміналістика використовує логічні закони тотожності, протиріччя і такі прийоми логічного пізнання, як аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, гіпотеза, узагаль нення, систематизація і класифікація, а також різні форми аб страктного мислення. Вони відіграють суттєву роль не лише в розробленні методологічних проблем криміналістики, а й у створенні її спеціальних методів і виробленні рекомендацій щодо застосування в криміналістиці загальнонаукових методів пізнання.

§2. Загальнонаукові методи, що використовуються в криміналістиці

Загальнонаукові методи застосовуються в більшості наук. До цих методів пізнання відносяться спостереження, вимірю вання, опис, порівняння, експеримент, моделювання, метод іден тифікації тощо.

Застосування загальнонаукових методів пізнання в різних галузях науки має свою специфіку, обумовлену об’єктом, зав даннями та конкретними умовами дослідження.

Спостереження – метод дослідження, який полягає в сис тематичному, цілеспрямованому, безпосередньому сприйнятті предмета чи явища з метою вивчення їх специфічних змін у певних умовах і відшукуванні смислу цих явищ. Воно широко застосовується в криміналістиці як у наукових, так і практич них цілях: під час вивчення і наукового узагальнення правоза стосовної практики, в експертних дослідженнях, у ході провад ження слідчих дій та оперативно розшукових заходів.

Необхідними психологічними умовами ефективності спос тереження є чітке визначення його мети і завдань, максималь на концентрація і стійкість уваги, своєчасне усунення відволі каючих факторів.

Вимірювання – необхідний метод пізнання різних просто рових часових величин. Простір і час – форми існування ма

24

Розділ I. Теоретичні і методологічні основи криміналістики

терії. Тому пізнання матерії, вивчення закономірностей приро ди, суспільства і мислення неможливе без кількісних і якісних характеристик цих форм. Вимірювання просторових і часових величин та їх співвідношення в криміналістиці має суттєве зна чення. Так, і в наукових дослідженнях, і в практичній діяльності щодо вивчення слідів злочину неможливо обійтись без вимі рювання лінійних та кутових величин, об’єму, температури, міцності, опору матеріалів, оптичних властивостей тощо, а та кож без визначення шляхом вимірювання різних часових по казників: тривалості того чи іншого явища, швидкості руху, давності утворення слідів тощо. Точність вимірювання в крим іналістиці є однією з важливих умов установлення істини за кримінальною справою.

Отже, вимірювання – це метод, який передбачає порівнян ня досліджуваної величини з однорідною величиною, яка прий нята за одиницю виміру. Використовується під час проваджен ня слідчих дій, в експертній практиці, в ході попередження злочинності.

Експеримент – це метод дослідження, який передбачає про ведення дослідження для відтворення явищ у штучно створе них аналогічних умовах. Частковим випадком застосування експериментального методу є використання його слідчим і ек спертом під час однржання порівняльних зразків для ідентиф ікаційних досліджень.

Успіх експеримента забезпечується його грунтовною підго товкою, створенням необхідних, завчасно створених умов.

Опис. У криміналістиці, як і в інших науках, фіксація шля хом опису якісних і кількісних показників предметів і явищ, що вивчаються, – необхідна умова пізнання їх суті. Без опису не можливе теоретичне пізнання. Як метод пізнання опис пови нен бути так само системним, як і сам підхід щодо вивчення реальної дійсності. Опис відображає взаємозв’язок предметів і явищ дійсності. Саме тому така велика роль різних криміналі стичних класифікацій ознак зовнішності людини, слідів рук, ніг, транспортних засобів та інших слідів вогнепальної зброї, гільз, куль, ознак почерку, писемної мови тощо.

25

А.П. Шеремет «Криміналістика»

Метод опису, що застосовується в практичній діяльності щодо розслідування злочинів, має специфіку, обумовлену пе редбаченою законом процесуальною формою фіксації резуль татів пізнання. Опис є засобом фіксації інформації і викорис товується у ході складання протоколів слідчих дій, експертних висновків, словесного портрета тощо.

Порівняння – метод, який широко застосовується в кримі налістичній ідентифікації. За допомогою порівняння ототожню ються властивості або ознаки кількох об’єктів. Предмети і яви ща, які різко вирізняються за їх властивостями й ознаками, легко диференціюються візуальним способом. Однак для вирі шення ідентифікаційних завдань стосовно об’єктів високого ступеня подібності недостатньо лише візуального порівняння об’єктів без застосування спеціальних науково технічних за собів. У криміналістиці порівнюються фактичні дані, уявлення, предмети, люди, тварини.

Моделювання – це метод, який полягає у побудові моделей будь яких об’єктів, явищ для детального вивчення. Він успіш но використовується в криміналістиці, особливо під час плану вання розслідування та провадження слідчих дій: огляду місця події, обшуку, перевірки показів на місці тощо.

Модель як наближена копія реального предмета чи явища використовується в процесі пізнання тоді, коли є неповна інформація про цей предмет чи явище. Побудо вана на підставі такої інформації модель допомагає «поба чити», яких ланок у ній не вистачає і чим її необхідно доповнити й удосконалити, щоб вона стала точною копією реального досліджуваного об’єкта. В цьому – велика пізна вальна роль моделювання.

Моделі бувають матеріальні та ідеальні, структурні та функці ональні тощо. В криміналістиці застосовуються всі види моделей. Однак слід вказати на особливо важливу роль гіпотетичного пізнання чи логічного моделювання в розкритті злочинів, на ве лике значення слідчих й оперативно розшукових версій (моделей) у плануванні розслідування й оперативно розшукових заходів.

26