- •Вступна лекція
- •1 Питання
- •1. Вивчити сутність державної освітньої політики і нормативну базу України в галузі освіти і науки.
- •2. Усвідомити національні особливості систем освіти країн – учасниць Болонського процесу.
- •3. Ознайомитися з основними принципами та закономірностями європейських освітньо-наукових інтеграційних процесів.
- •2 Питання
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •3 Питання
- •4 Питання
- •Лекція 2
- •2 Питання
- •2.1. Вища освіта великобританії
- •2.2. Вища освіта іспанії
- •2.3. Вища освіта італії
- •2.4. Вища освіта німеччини
- •2.5. Вища освіта франції
- •2.6. Вища освіта сша
- •2.7. Вища освіта японії
- •Системи вищої освіти україни та країн, до яких входили етнічні українські землі
- •2 Питання
- •3 Питання
- •Лекція 4
- •Загальні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами
- •Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •4.1. Особливості систем оцінки вищої освіти в країнах Європи та Америки
- •4.2. Особливості систем оцінки вищої освіти у країнах Східної Європи і снд: ліцензування, атестація, акредитація
- •5 Питання
- •5.1. Академічне і професійне визнання
- •5.2. Вказівки щодо створення Додатка до Диплома
- •Європейська кредитно-трансфертна та
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •Перелік елементів інформаційного пакету
- •Лекція 6
- •2 Питання
- •Першочергові кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України
- •3 Питання
- •Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців
- •Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу
- •Інформатизація навчального процесу
- •4. Розроблення інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни (ікмзд).
- •Національне виховання та формування особистості студентів
- •Наукова діяльність
- •Міжнародне співробітництво
- •4 Питання
- •5 Питання
Першочергові кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України
1. Реорганізувати систему освітньо-кваліфікаційних рівнів. Адаптація освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» до структури підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».
2. Визначити термін підготовки бакалаврів і магістрів.
Яку схему тривалості (у роках) підготовки для кожного рівня обрати: 3+2; 4+1; 4+2 тощо?
3. Завершити розробку Стандартів вищої освіти.
Завершити розробку освітніх і кваліфікаційних стандартів для кожного рівня: «бакалавр», «магістр». Уніфікувати засоби діагностики рівня підготовки за напрямами і спеціальностями.
4. Визначити залікові кредити курсів.
Розроблення структурно-логічних схем та навчальних планів підготовки за напрямами і спеціальностями. Співвідношення та календарний план вивчення дисциплін гуманітарного, фундаментального, психолого-педагогічного блоків, спеціальних дисциплін та дисциплін за вибором.
5. Розробити змістовні модулі залікових кредитів. Розподілення матеріалу кожного курсу на змістовні модулі із зазначенням видів виконуваних студентами робіт та розробка системи їх оцінювання.
6. Розробити системи оцінювання змістових модулів, модулів та залікових кредитів.
Загалом, у вищих навчальних закладах мають відбутися комплексні, системні зміни, які повинні у результаті забезпечити формування якісно нового освітнього середовища.
3 Питання
Мета вищої освіти сьогодні – це підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні та науково-методичній роботі.
У зв'язку з європейською орієнтацією України загалом та входженням України до Європейського освітнього і наукового поля зокрема наголос все більше робиться на якості освіти, універсальності підготовки випускника та його адаптованості до ринку праці, на особистісній орієнтованості навчального процесу, його інформатизації, визначальній важливості освіти у забезпеченні сталого людського розвитку.
Основні принципи цих реформ полягають у наступному:
по-перше, підготовка висококваліфікованого фахівця здійснюється як наскрізна, послідовна, цілісна система: учень —> студент —> фахівець (бакалавр, магістр);
по-друге, реалізація стандартів освіти сучасності в їх змістовому й організаційному вираженні здійснюється на таких позиціях:
базовий принцип: самостійність і творча активність того, хто навчається і хто навчає, який навчається та удосконалює свій фаховий рівень протягом усього життя;
зміст: гуманістичність, фахова глибина і досконалість;
методи: інноваційні технології;
по-третє, сьогоднішня освіта неможлива без інтеграції освітньої діяльності в європейський і світовий інформаційний простір.
Тому основним змістом діяльності вищого навчального закладу повинно стати формування інноваційного освітньо-виховного середовища, що передбачає: зміну організації і змісту освіти з метою інтеграції у світовий освітній простір; оптимізацію кадрового забезпечення; комплексне удосконалення професійної майстерності педагогів через опанування інноваційними і дослідно-експериментальними видами діяльності.