- •Вступна лекція
- •1 Питання
- •1. Вивчити сутність державної освітньої політики і нормативну базу України в галузі освіти і науки.
- •2. Усвідомити національні особливості систем освіти країн – учасниць Болонського процесу.
- •3. Ознайомитися з основними принципами та закономірностями європейських освітньо-наукових інтеграційних процесів.
- •2 Питання
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •3 Питання
- •4 Питання
- •Лекція 2
- •2 Питання
- •2.1. Вища освіта великобританії
- •2.2. Вища освіта іспанії
- •2.3. Вища освіта італії
- •2.4. Вища освіта німеччини
- •2.5. Вища освіта франції
- •2.6. Вища освіта сша
- •2.7. Вища освіта японії
- •Системи вищої освіти україни та країн, до яких входили етнічні українські землі
- •2 Питання
- •3 Питання
- •Лекція 4
- •Загальні компетенції
- •Спеціальні компетенції
- •Система рівневих індикаторів і система описів курсів за типами
- •Моделі розподілу навчального навантаження за типами курсів, рівнями і модулями
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •4.1. Особливості систем оцінки вищої освіти в країнах Європи та Америки
- •4.2. Особливості систем оцінки вищої освіти у країнах Східної Європи і снд: ліцензування, атестація, акредитація
- •5 Питання
- •5.1. Академічне і професійне визнання
- •5.2. Вказівки щодо створення Додатка до Диплома
- •Європейська кредитно-трансфертна та
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •Перелік елементів інформаційного пакету
- •Лекція 6
- •2 Питання
- •Першочергові кроки щодо запровадження кредитно-модульної системи у вищій освіті України
- •3 Питання
- •Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців
- •Організація та науково-методичне забезпечення навчального процесу
- •Інформатизація навчального процесу
- •4. Розроблення інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни (ікмзд).
- •Національне виховання та формування особистості студентів
- •Наукова діяльність
- •Міжнародне співробітництво
- •4 Питання
- •5 Питання
Загальні компетенції
Зроблено спробу визначити комплекс компетенцій, спільних для всіх ступенів. Спочатку закладами вищої освіти і компаніями було складено список 85 умінь і найбільш значущих компетенцій. За робочою класифікацією їх розділено на три категорії: інструментальні, міжособистісні і системні.
Інструментальні – такі, що включають когнітивні здібності (здатність розуміти і використовувати ідеї та міркування, методологічні здібності, здатність розуміти і керувати оточенням, організовувати робочий час, вибудовувати стратегію навчання, приймати рішення і вирішувати проблеми); технологічні уміння (уміння, пов'язані з використанням техніки), комп'ютерні (навички та здібності інформаційного управління); лінгвістичні уміння; комунікативні компетенції.
Міжособистісні – індивідуальні здібності, пов'язані з умінням виражати почуття і формувати стосунки, з критичним осмисленням і здатністю до самокритики, а також соціальні навички, пов'язані з процесами соціальної взаємодії і співпраці, умінням працювати в групах, брати соціальні та етичні зобов'язання. Комплекс міжособистісних навичок включає:
1) здатність до критики та самокритики;
2) здатність працювати в команді;
3) міжособистісні навички;
4) здатність працювати в міждисциплінарній команді;
5) здатність співпрацювати з експертами в інших предметних областях;
6) здатність сприймати різноманітність та міжкультурні відмінності;
7) здатність працювати в міжнародному контексті;
8) прихильність до етичних цінностей.
Системні – поєднання розуміння, відношення та знання, що дозволять сприймати співвідношення частин цілого одна з одною та оцінювати місце кожного з компонентів у системі, здатність планувати зміни з метою удосконалення системи та конструювати нові системи. Системні компетенції потребують засвоєння інструментальних та базових як підґрунтя. Вони охоплюють:
1) здатність застосовувати знання на практиці;
2) дослідницькі здібності;
3) здібність до навчання;
4) здатність адаптуватися до нових ситуацій;
5) здатність генерування нових ідей (творчості);
6) здатність до лідерства;
7) розуміння культур та звичаїв інших країн;
8) здатність працювати автономно;
9) здатність до розробки проектів та керування ними;
10) здатність до ініціативи і підприємництва;
11) відповідальність за якість;
12) прагнення до успіху.
Спеціальні компетенції
Окремо слід розглядати спеціальні компетенції. Найбільшу складність становили завдання щодо визначення спеціальних компетенцій за рівнями. Встановлено рівень значущості спеціальних компетенцій для першого і другого циклів.
До першого ступеня було віднесено такі загальні для різних предметних областей компетенції:
1) здатність демонструвати знання основ та історії дисципліни;
2) здатність логічно і послідовно викладати засвоєні знання;
3) здатність вникати в контекст (чіткого осмислення) нової інформації та давати її тлумачення;
4) уміння демонструвати розуміння загальної структури дисципліни і зв'язок між її розділами;
5) здатність розуміти і використовувати методи критичного аналізу і розвитку теорій;
6) здатність правильно використовувати методи і техніку дисципліни;
7) здатність оцінювати якість досліджень у певній предметній галузі;
8) здатність розуміти результати спостережень та експериментальних способів перевірки наукових теорій.
Випускники другого рівня повинні:
1. Опанувати предметну область на більш високому рівні, тобто володіти новітніми методами та технікою (дослідження), знати новітні теорії та їх інтерпретації.
2. Критично відстежувати та осмислювати розвиток теорії і практики.
3. Оперувати методами незалежного дослідження і вміти пояснювати його результати на більш високому науковому рівні.
4. Бути здатним зробити оригінальний внесок у дисципліну відповідно до канонів певної предметної області, наприклад, у рамках кваліфікаційної роботи.
5. Продемонструвати оригінальність і творчий підхід.
6. Оволодіти компетенціями на професійному рівні.