NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

пред’явленівимогищодовідводу. Віннаділяєтьсявідповіднимиправами, обов’язками і несе відповідальність на загальних підставах.

Порядок здійснення витрат, пов’язаних із залученням перекладача, а також розподіл процесуальних витрат і оскарження відповідного рішення суду регулюються статтями 122, 124, 126 КПК.

Правовий статус, роль перекладача у досудовому розслідуванні та судовому провадженні, окремі вимоги та гарантії його незалежності встановлені статтями 29, 42, 56, 66, 79, 80, 83, 122, 126, 224, 327, 376, 517, 567, 581, 584 КПК.

2.У статті, що коментується, міститься вичерпний перелік процесуальних прав і обов’язків перекладача.

3.У разі виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду перекладач зобов’язаний з’явитись за цим викликом навіть тоді, коли у нього є передбачені законом підстави для самовідводу. Свій обов’язок заявити самовідвід перекладач може реалізувати, з’явившись на виклик і повідомивши слідчому, прокурору, слідчому судді або суду про обставини, які унеможливлюють його участь у кримінальному провадженні.

4.Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки,

5.За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на ньогообов’язків перекладач несе встановлену законом відповідальність, яка може бути адміністративною чи кримінальною.

Адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу може наставати у разі злісного ухилення перекладача від явки до суду (ст. 1853 КУпАП), а також за його злісне ухиленнявідявкидоорганівдосудовогорозслідування чипрокурора(ст. 1854 КУпАП).

Злісним ухиленням перекладача від виконання своїх обов’язків може бути визнано в тому випадку, якщо він умисно, без поважних причин не з’являється до слідчого чи суду, не реагує на виклики, не відповідає на телефонні дзвінки, змінює місце проживання або приховуємісце свого фактичного перебування, посилається нанеіснуючу хворобу тощо.

Поважні причини неприбуття особи на виклик, що можуть бути застосовані до перекладача, визначені ст. 138 КПК.

Заздійсненийперекладачем завідомонеправильнийперекладнастаєкримінальна відповідальність за ст. 384 КК, а відмова перекладача без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків у суді або під час провадження досудового розслідування є злочином, передбаченим ст. 385 КК.

Неправильністьперекладуможевважатисьзавідомоютоді, колиперекладачумисно неправильно перекладає показання особи, текст документа або інші матеріали (зокрема, жестів і міміки глухонімих) з метою змінити їх смисл.

Відмова перекладача від виконання покладених на нього обов’язків може вважатися здійсненою без поважних причин, якщо це відбулося за наявності реальної можливості виконати такі обов’язки і за відсутності обставин, що унеможливлювали

бйого участь у кримінальному провадженні як перекладача.

181

Крім того, в окремих випадках може наставати кримінальна відповідальність перекладача за ст. 387 КК у разі розголошення ним без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-роз- шуковоїдіяльностіабодосудовогорозслідування, якщойоговустановленомузаконом порядку попереджено про обов’язок не розголошувати такі дані.

Стаття 69

Експерт

1.Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

2.Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.

3.Експерт має право:

1)знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;

2)заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи;

3)бутиприсутнімпідчасвчиненняпроцесуальнихдій, щостосуютьсяпредметів та об’єктів дослідження;

4)викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання;

5)ставитизапитання, щостосуютьсяпредметатаоб’єктівдослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;

6)одержативинагородузавиконануроботутавідшкодуваннявитрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов’язком особи, яка залучена як експерт;

7)заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

8)користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про судову експертизу».

4. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

5. Експерт зобов’язаний:

1)особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовийвисновокнапоставленійомузапитання, авразінеобхідності−роз’яснити його;

182

2)прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на запитання під час до-

питу;

3)забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повнимабочастковимзнищеннямоб’єктаекспертизиабозміноюйоговластивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;

4)не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;

5)заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

6.Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручивпроведення експертизи, пронеможливість проведення експертизи черезвідсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

7.Уразівиникненнясумнівущодозмістутаобсягудорученняекспертневідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.

1. Згідно з п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК експерт є учасником кримінального провадження і може брати в ньому участь як на стадії досудового розслідування (досудове слідство та дізнання), так і на стадії судового провадження у першій інстанції. Порядок залучення експерта визначається ст. 243 КПК.

Експертом може бути будь-яка об’єктивна й незаінтересована у результатах кримінального провадження особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями і навичками, має право відповідно до ЗУ «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, тадати висновок зпитань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Доіншихспеціальнихзнаньінавичокможнавіднестиспеціальніпізнаннявокремих галузях мистецтва, ремесла тощо.

Саме цими ознаками експерт відрізняється від спеціаліста, який здійснює лише технічне сприяння в проведенні будь-якої процесуальної дії та надає консультації з цих питань (див. коментар до ст. 71).

Правовий статус, роль експерта у досудовому розслідуванні та судовому провадженні, окремі вимоги та гарантії його незалежності встановлені статтями 69, 79, 80, 83, 84, 93, 95, 101, 118, 122, 124, 242–245, 266, 327, 332, 244, 352, 356, 517, 518 КПК,

ЗУ «Про судову експертизу».

Згіднозіст. 7 ЗУ«Просудовуекспертизу» судово-експертнудіяльністьздійснюють судові експерти державних спеціалізованих установ, а також в окремих випадках – судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Додержавнихспеціалізованихустановналежатьнауково-дослідніустановисудо- вихекспертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони

183

здоров’я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборониУкраїни, Служби безпеки України таДержавної прикордонної служби України.

Виключно судовими експертами державних спеціалізованих установ здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судовомедичних і судово-психіатричних експертиз.

Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися, крім судових експертів, також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Згідно з вимогами ст. 10 ЗУ «Про судову експертизу» експертизи та інші дослідження в експертних установах можуть провадитись також позаштатними працівниками цих установ.

У статті 4 ЗУ «Про судову експертизу» зазначено гарантії незалежності судового експертатаправильностійоговисновку, яказабезпечується процесуальнимпорядком призначеннясудовогоексперта; забороноюпідзагрозоюпередбаченої закономвідповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установсудовихекспертиз, незалежних відорганів, щоздійснюють оперативно-розшуко- вудіяльність, органівдосудовогорозслідуваннятасуду; створеннямнеобхіднихумов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновкутавідмовубезповажнихпричинвідвиконанняпокладенихнаньогообов’язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Заперешкоджанняз’явленнюекспертадосуду, органівдосудовогорозслідування, примушування йогодовідмови віддавання показаньчивисновку, атакождодавання завідомо неправдивого висновку, підкуп експерта з тією самою метою, а також погрозу вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок настає кримінальна відповідальність за ст. 386 КК.

2. Статтею 11 ЗУ «Про судову експертизу» визначено коло осіб, які не можуть залучатися до виконання обов’язків судового експерта.

Цеособи, визнанівустановленомузакономпорядкунедієздатними, атакожті, які мають не зняту або не погашену судимість, або на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення або дисциплінарне стягнення у виді позбавлення кваліфікації судового експерта.

Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.

Не може бути експертом також особа, яка підлягає відводові відповідно до статей 77, 79 КПК, у випадках, коли вона є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо вона брала участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок; якщо вона особисто, її близькі родичі чи члени її сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості.

184

Крім того, експерт не має права брати участі в кримінальному провадженні, якщо вінпроводивревізію, перевіркутощо, матеріалиякихвикористовуютьсяуцьомупровадженні.

Занаявності цихпідстав експерт зобов’язаний заявити самовідвід. За цимижпідставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження (ст. 80 КПК).

У разі задоволення відводу експерта до кримінального провадження має бути залучений інший експерт у строк, визначений слідчим суддею, судом (ст. 83 КПК).

Слідтакожзазначити, щоучастьекспертаукримінальномупровадженнівиключає йогоподальшуучастьуцьомупровадженніякслідчогосудді, судді, присяжного, прокурора, слідчого, захисника, представника (статті 75–78 КПК).

3.У статті, що коментується, міститься перелік процесуальних прав і обов’язків експерта, причому перелік прав не є вичерпним.

До інших прав, не зазначених у цій статті, можна віднести передбачене ЗУ «Про судову експертизу» право експерта подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта.

4.Експертнемаєправазавласноюініціативоюзбиратиматеріалидляпроведення експертизи. Він може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

5.У разі виклику до слідчого, прокурора чи суду експерт зобов’язаний з’явитись за цим викликом навіть тоді, коли у нього є передбачені законом підстави для самовідводу. Свій обов’язок заявити самовідвід експерт може реалізувати, з’явившись на виклик і повідомивши слідчому, прокурору або суду про обставини, які виключають його участь у кримінальному провадженні.

Щодо вимог до висновку експерта – див. коментар до ст. 101 КПК.

Питання щодо порядку здійснення витрат, пов’язаних із залученням експерта, а також розподілу процесуальних витрат і оскарження відповідного рішення суду див. коментар до статей 122, 124, 126 КПК.

Стаття 70

Відповідальність експерта

1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.

1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконанняпокладених обов’язків усуді, невиконання іншихобов’язків експерт несевстановлену законом відповідальність, яка може бути як адміністративною, так і кримінальною.

Адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу може наставати у разізлісного ухилення експерта відявки досуду(ст. 1853 КУпАП), атакож уразійого

185

злісного ухилення від явки до органів досудового розслідування чи прокурора (ст. 1854 КУпАП).

Злісним ухилення експерта від виконання своїх обов’язків може бути визнано в тому випадку, якщо він умисно, без поважних причин не з’являється до слідчого чи суду, не реагує на виклики, не відповідає на телефонні дзвінки, змінює місце проживання або приховує місце свого фактичного перебування, посилається на неіснуючу хворобу тощо.

Поважні причини неприбуття особи на виклик, які можуть бути застосовані до експерта, визначені ст. 138 КПК.

За завідомо неправдивий висновок експерта настає кримінальна відповідальність за ст. 384 КК, а його відмова без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків у суді або під час провадження досудового розслідування є злочином, передбаченим ст. 385 КК.

Неправдивість висновку експерта може вважатись завідомою тоді, коли він умисно невірно відображає чи не відображає у висновку фактичні дані, робить висновки, які не ґрунтуються на матеріалах дослідження, дає на поставлені питання відповіді, що явно не узгоджуються з описовою частиною, тощо.

Відмова експерта від виконання покладених на нього обов’язків може вважатися здійсненою без поважних причин, якщо це відбулося за наявності реальної можливості виконати такі обов’язки і за відсутності обставин, що унеможливлювали б його участь у кримінальному провадженні як експерта.

Крім того, вокремих випадках може наставати кримінальна відповідальність експерта за ст. 387 КК в разі розголошення ним без дозволу прокурора, слідчого або особи, якапровадилаоперативно-розшуковудіяльність, данихоперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування, якщо його в установленому законом порядку попереджено про обов’язок не розголошувати такі дані.

Стаття 71

Спеціаліст

1.Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

2.Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги(фотографування, складеннясхем, планів, креслень, відбірзразківдляпроведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.

3.Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду заявляти клопотання про залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги.

4.Спеціаліст має право:

1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;

186

2)користуватисятехнічнимизасобами, приладамитаспеціальнимобладнанням;

3)звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;

4)знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;

5)одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;

6)заявлятиклопотанняпрозабезпеченнябезпекиувипадках, передбаченихзаконом. 5. Спеціаліст зобов’язаний:

1)прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні

технічне обладнання, пристрої та прилади;

2)виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань;

3)нерозголошувативідомості, якібезпосередньостосуютьсясутікримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв’язку з виконанням його обов’язків;

4)заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

1.Спеціаліст – це учасник кримінального провадження, який незаінтересований

урезультатах кримінального провадження і володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних абоіншихзасобів іможе надавати консультації підчас досудового розслідування та судового розгляду зпитань, щопотребують відповідних спеціальних знань і навичок у галузі науки, техніки, мистецтва і ремесла.

Спеціаліст залучається до кримінального провадження з метою сприяння виявленню, закріпленню, вилученню та дослідженню доказів чи застосування технічних засобів, для покращення організації і підвищення ефективності кримінального провадження.

Спеціаліст може звертати увагу учасників кримінального провадження на обставини, пов’язанізвиявленням, закріпленнямтадослідженнямдоказів, даватипояснення з приводу спеціальних питань, які виникають під час проведення процесуальних дій шляхом надання усних консультацій або письмових роз’яснень, надавати технічну допомогу.

Для цих цілей можуть запрошуватись незаінтересовані у результатах справи особи різних професій, котрі мають вищу чи середню освіту і систематичну підготовку за конкретною спеціальністю, а також досвід роботи у певній сфері виробництва, науки, культури й ремесла.

Особи, які запрошують спеціаліста, при вирішенні питання про залучення конкретного спеціаліста зобов’язані з’ясувати, чи має він відповідні спеціальні знання і чинезаінтересований урезультатахсправи, атакожперевіряти наявність підстав, що виключають участь спеціаліста у даному провадженні.

Спеціаліст не має права брати участі в кримінальному провадженні та відводиться за таких підстав:

1)якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

187

2)якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок;

3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження, а також коли він перебуває в службовій або іншій залежності від обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості;

4)якщо він проводив ревізію, інвентаризацію, службове розслідування, аудиторськуабоіншогохарактеруперевіркутощо, матеріалиякихвикористовуютьсяуцьому провадженні.

Не може бути підставою для відводу спеціаліста його попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, перекладача, експерта і секретаря судового засідання.

Питання про самовідвід чи відвід спеціаліста під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження – суд, який його здійснює. Прирозглядівідводумаєбутивислуханийспеціаліст, якомузаявленовідвід, якщовін хоче дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

Участь спеціаліста є обов’язковою у випадках:

– припроведенні оглядутрупаобов’язкова участьсудово-медичного експерта або лікаря (ч. 1 ст. 238 КПК);

– припроведенніоглядутрупа, пов’язаногозексгумацією, обов’язковаприсутність судово-медичного експерта, який може вилучити зразки тканини і органів або частинитрупа, необхіднідляпроведенняекспертнихдосліджень(частини2, 3 ст. 239 КПК);

– проведення допиту малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за потреби – лікаря (ч. 1

ст. 226 КПК);

– при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньоїособизабезпечується участьзаконногопредставника, педагогаабопсихолога,

аза потреби – лікаря (ч. 1 ст. 227 КПК).

Крімтого, якщонеповнолітнійнедосягшістнадцятирічноговікуабоякщонеповнолітньоговизнанорозумововідсталим, найогодопитізарішеннямслідчого, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а за потреба – лікаря (ч. 1 ст. 491 КПК).

Спеціаліст не може бути суб’єктом доказування. У межах, передбачених законом, спеціаліст сприяєроботіздоказами, звертаєувагунаокреміобставиниідаєпояснення щодо спеціальних питань, а також може сам ставити запитання і робити заяви, пов’язані з виявленням, закріпленням, вилученням та дослідженням доказів.

Спеціаліст має право ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду. Проте такі питання можуть мати лише технічний характер і належати до тієї процесуальної дії, в якій спеціаліст бере участь.

Спеціаліст на основі своїх спеціальних знань може проводити попереднє дослідження предметів і документів з метою виявлення ознак і властивостей, які мають

188

доказове значення, проте такі предмети і документи можуть у подальшому бути направлені на експертизу, тому їх не можна пошкодити.

Консультації спеціаліста можуть використовуватись при формулюванні запитань експерту, розробки слідчих версій та плану розслідування. Спеціаліст, надаючи пояснення, консультації, повинен не виходити за межі своєї компетенції, не підміняти при цьому експерта і не встановлювати нових фактів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.

2. Спеціаліст за дорученням слідчого, прокурора або суду має право проводити вимірювання, фотографування, звукочивідеозапис, складатипланиісхеми, виготовляти графічнізображеннямісцячиокремихречей, виготовлятивідбиткитазліпки, оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Проучастьспеціаліста обов’язковозазначається впротоколі, якийпідписуєвінта інші учасники. Спеціаліст, який бере участь у проведенні слідчої дії, має право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу цієї слідчої дії.

Письмові пояснення спеціалістів можуть бути додатками до протоколу процесуальної дії, у проведенні якої відповідні спеціалісти брали участь (ст. 105 КПК).

Пояснення ізаяви спеціаліста відрізняються від висновку експертизи чипояснення експерта тим, що вони відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК не є джерелом доказів і суд на них не може посилатися у вироку як на докази.

3. Підчассудовогорозглядусудзаклопотаннямсторінабозавласноюініціативою може залучити спеціаліста, коли дослідження речових доказів або документів потребує застосування спеціальних знань, а також з метою з’ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах. Учасники судового провадження можуть ставити запитання спеціалістам щодо документів, а також з приводу речових доказів спеціалістам, які їх оглядали.

Якщо спеціаліст не прибув у судове засідання за викликом, заслухавши думку учасниківсудовогопровадження, судпіслядопитуіншихприсутніхсвідківпризначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття.

Спеціаліст усудовомузасіданні маєбутиповідомленийпросвоїправаіобов’язки відповідно до ст. 345 КПК.

Під час дослідження доказів суд має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз’ясненнями спеціаліста, наданими на підставі його спеціальних знань, відповідно до статей 360, 361 КПК.

Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила спеціаліста, відповідно до ст. 122 КПК.

Спеціалістам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Спеціалістам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов’язком.

Стаття 72

Відповідальність спеціаліста

1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причининеприбуттянаспеціалістасудомпокладаютьсявсівитрати, пов’язанізоголошенням перерви в судовому засіданні.

189

1. Якщо спеціаліст не прибув у судове засідання за викликом, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для прибуття спеціаліста.

Неприбуття спеціаліста до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття тягнуть за собою юридичну відповідальність. Так, на спеціаліста в такому випадку покладаються всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.

Поважні причини неприбуття особи на виклик, які можуть бути застосовані до спеціаліста, визначені ст. 138 КПК.

Згідно зі ст. 126 КПК суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою, які можуть бути оскаржені спеціалістом у частині, що стосується його інтересів.

Прибуттядосудуспеціалістазабезпечуєтьсястороноюкримінальногопровадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику. До спеціаліста не може бути застосований привід відповідно до ст. 140 КПК.

Спеціалістненесевідповідальністьзавідмовувіддачіпоясненьізадачузавідомо неправдивих пояснень.

Стаття 73

Секретар судового засідання

1. Секретар судового засідання:

1)здійснює судові виклики і повідомлення;

2)перевіряєнаявністьтаз’ясовуєпричинивідсутностіосіб, якихбуловикликано до суду, і доповідає про це головуючому;

3)забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами;

4)веде журнал судового засідання;

5)оформляє матеріали кримінального провадження в суді;

6)виконує інші доручення головуючого в судовому засіданні.

1. Секретарсудовогозасідання єучасникомкримінальногопровадження, наякого покладається організаційне забезпечення судового провадження. Він є працівником суду, якого не віднесено до кола учасників судового провадження. За наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 79 КПК, секретар судового засідання не має права брати участь у кримінальному провадженні та відводиться.

Усудовомузасіданнісекретардоповідаєсуду, хтозучасниківсудовогопровадження, викликанихтаповідомленихосіб, прибувусудовезасідання, встановлюєїхособи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові викликитаповідомлення тим, хтонеприбув, іповідомляє причиниїхнеприбуття, якщо вони відомі.

Підчассудовогорозглядусекретарсудовогозасіданняповідомляєпроздійснення повного фіксування судового розгляду та про умови фіксування судового засідання, а

190