NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

також здійснює контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами.

Секретаремсудовогозасіданняведетьсятапідписуєтьсяжурналсудовогозасідання, основні вимоги до ведення якого передбачені ст. 108 КПК.

Секретар судового засідання оформляє матеріали кримінального провадження і здійснює їх передачу до канцелярії.

Крім виконання обов’язків, перелічених у цій статті, секретар виконує доручення головуючого в судовому засіданні. Наприклад, вручає копію вироку, забезпечує ознайомлення з матеріалами судового провадження, організовує дослідження матеріалів, які знаходяться на електронних носіях, тощо. У випадку дистанційної (шляхом застосування відеоконференції) участі особи в судовому провадженні з іншого приміщення, розташованого на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, головуючий може доручити секретареві судового засідання цього суду вручити такій особі пам’ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

У випадку, якщо під час участі в судовому засіданні секретар матиме доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, згідно з ч. 4 ст. 517 КПК він повинен мати допуск до державної таємниці. Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються судом у формі наказу або письмового розпорядження.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 74 КПК у разі відсутності в судовому засіданні судового розпорядника секретар судового засідання виконує його функції.

Стаття 74

Судовий розпорядник

1.Доучастівкримінальномупровадженніголовуючимусудовомузасіданніможе залучатися судовий розпорядник.

2.Судовий розпорядник:

1)забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників кримінального провадження;

2)оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;

3)стежитьзадотриманнямпорядкуособами, присутнімиузалісудовогозасідання;

4)приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;

5)виконуєрозпорядженняголовуючогопроприведеннядоприсягисвідка, експерта;

6)виконуєіншірозпорядженняголовуючого, пов’язанііззабезпеченнямумов, необхідних для здійснення судового провадження.

3.Вимогисудовогорозпорядника, пов’язаніізвиконаннямобов’язків, передбачених цією статтею, є обов’язковими для дотримання їх всіма особами, присутніми у залі судового засідання.

4.У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.

191

1.Судовий розпорядник є учасником кримінального провадження, на якого покладається організаційно-технічне забезпечення судового провадження. Судовий розпорядник вирішуєпитання, які стосуються організації тапроведення конкретного судовогозасідання, порядоквирішенняяких, якправило, нерегулюєтьсяпроцесуальним законодавством. До кола учасників судового провадження судовий розпорядник не входить.

2.Судовий розпорядник є працівником суду, який забезпечує готовність зали судового засідання або іншого приміщення у разі проведення виїзного засідання чи необхідності проведення відеоконференції, визначає певнукількість осіб, щоможуть бутиприсутніузалісудовогозасідання, вказуємісця учасникам судовогопровадження, оголошує про вхід і вихід суду із зали судового засідання та пропонує присутнім встати.

Длязабезпечення порядку взалісудовогозасідання судовийрозпорядник взаємодієізспеціальнимипідрозділамисудовоїміліціїтаорганамивнутрішніхсправзпитань підтримання громадського порядку в приміщенні суду та в залі судового засідання, а також зпитаньзабезпечення безпеки учасників кримінального провадження, координує дії з підрозділами конвойної служби щодо своєчасної доставки в суд обвинувачених (підсудних) і затриманих осіб та інформує головуючого про затримку доставки до суду зазначених осіб. При цьому вказівки розпорядника судового засідання є обов’язковими для учасників судового провадження та для всіх присутніх у залі.

Крім того, судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам’ятку про їхні права та обов’язки, передбачені КПК, виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка, експерта та вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою, приймає від учасників процесу документи та інші матеріали і передає суду.

Поряд із виконанням конкретних обов’язків, перелічених у ст. 74 КПК, судовий розпорядник виконує інші розпорядження головуючого, пов’язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження. Зокрема, у випадку дистанційної(шляхомзастосуваннявідеоконференції) участіособивсудовомупровадженні

зіншого приміщення, розташованого на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, головуючий може доручити судовому розпоряднику цього суду вручити такій особі пам’ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд із нею до закінчення судового засідання.

ВідвідсудовогорозпорядникаКПКнепередбачений. Однак, виходячиіззагальних засад кримінального провадження, очевидно, що, виконуючи функції працівника суду, судовий розпорядник не може одночасно виконувати функції представника, оскільки цяобставинавикликатимесумніввоб’єктивностітанеупередженостісуду, іможебути замінений рішенням суду за клопотанням сторін судового провадження або без такого.

У випадку, якщо під час участі в судовому засіданні судовий розпорядник матиме доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, згідно з ч. 4 ст. 517 КПК він повинен мати допуск до державної таємниці. Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються судом у формі наказу або письмового розпорядження.

192

3.Вимоги судового розпорядника, пов’язані ізвиконанням обов’язків, передбачених цією статтею, є обов’язковими для дотримання їх всіма особами, присутніми у залі судового засідання.

4.Якщосудовийрозпорядникусудовомузасіданні відсутніййогофункціївиконує секретар судового засідання.

§ 6 Відводи

Стаття 75

Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні

1.Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщовінєзаявником, потерпілим, цивільнимпозивачем, цивільнимвідповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщовінбравучастьуцьомупровадженніяксвідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Ко-

дексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

2.У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

1. Слідчий суддя, суддя або присяжний не має права брати участь у кримінальномупровадженні, якщовінєучасникомцьогопровадженняякзісторониобвинувачення, такізісторонизахисту, передбаченихпараграфами2–5 глави3 КПК, абоєчленом сім’ї чи близьким родичем учасника кримінального провадження (див. п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК).

Слідчий суддя, суддя або присяжний не має права брати участь у конкретному провадженні також тоді, коли інтереси однієї зі сторін представляє захисник чи представник, якийєйогородичемабочленомсім’ї. Встановленнятакогофактуєпідставою для відводу і не потребує доведення, що слідчий суддя, суддя чи присяжний не заінтересований у результатах провадження.

Щодо обставин, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 цієї статті, то, заявляючи відвід, особа має обґрунтувати, чому суддя, члени його сім’ї чи близькі родичі заінтересовані у результатах кримінального провадження. Такими обставинами можуть бути надання зазначеною особою консультацій чи інших послуг як напередодні, так і в процесі провадження, якщо до прийняття рішення у справі усно або письмово вона висловлювала свою думку про винність або невинність особи, перебуває у дружніх або не-

193

приязних стосунках з будь-ким із учасників провадження, перебуває у службовій, матеріальній чи іншій залежності від них.

Підставою для відводу слідчого судді, судді або присяжного є визначення їх для конкретного судового провадження з порушенням правил його здійснення автоматизованою системою документообігу (див. п. 3 ст. 35 КПК та коментар до нього).

2. При колегіальному судовому провадженні не допускається участь суддів, які є родичами між собою.

Термін «родичі» законом не визначено, а тому необхідно керуватися терміном «близькі родичі» (п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК).

Стаття 76

Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні

1.Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційноїікасаційноїінстанцій, приперегляді судовихрішеньВерховнимСудомУкраїни або за нововиявленими обставинами.

2.Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

3.Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.

4.Суддя, якийбравучастьукримінальномупровадженнівсудікасаційноїінстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду касаційної інстанції.

5.Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій та при перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами.

1. Зазначена норма передбачає принцип недопустимості участі судді (слідчого судді, судді або присяжного) повторно у судовому провадженні, у якому він приймав рішення. У випадку, якщо суддя брав участь у судовому провадженні, однак судове рішення з будь-яких причин не приймалося, наступна його участь у цьому ж кримінальному провадженні не забороняється.

194

Повторною вважається участь судді у конкретному провадженні за умови, що він не лише брав участь у ньому, але і приймав рішення.

Принцип недопустимості повторної участі слідчого судді, судді, присяжного у кримінальному провадженні полягає в тому, що вони вправі брати участь у кокретному провадженні лише в одній з інстанцій (під час досудового розслідування у суді першої, апеляційної, касаційної інстанції, у Верховному Суді України або за нововиявленимиобставинами). Тобтосуддяабоприсяжниймаютьправоприйматисудове рішення лише один раз у будь-якій із судових інстанцій. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні і приймав рішення, вже має власну думку (позицію), а тому його повторна участь може призвести до необ’єктивного рішення.

Слідчийсуддямаєправобратиучастьуконкретномупровадженнівпродовжусього досудового розслідування і приймати відповідні рішення. Закон не забороняє слідчомусуддіповторноприйматирішенняуконкретномупровадженніпісляїхперегляду і скасування рішення апеляційним судом, однак після цього він не може брати участь у цьому ж провадженні як суддя першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а також при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.

Стаття 77

Підстави для відводу прокурора, слідчого

1. Прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1)якщовінєзаявником, потерпілим, цивільнимпозивачем, цивільнимвідповідачем, членом сім’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2)якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

2.Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційноїікасаційноїінстанцій, упровадженніприпереглядісудовихрішень Верховним Судом України як прокурора не є підставою для його відводу.

1. Принцип змагальності у кримінальному процесі полягає в тому, що на одну і ту ж особу не може бути покладено функцію обвинувачення, функцію захисту, функціювирішеннясправи. Коженучасникпровадження маєправовиконуватилишеодну функцію, зокрема: сторона обвинувачення – надавати докази і доводити винність особи; сторона захисту – надавати докази, які спростовують обвинувачення, і захищатися; суд вирішує справу по суті.

Що ж стосується прокурора, слідчого, то вони відповідно до глави 3 КПК виконують функцію обвинувачення від імені держави, і їх повноваження визначені цими законодавчими нормами.

195

Прокурор, слідчий не мають права поєднувати державні інтереси і свої приватні, інтереси своїх близьких родичів чи інших осіб, а тому зазначена норма передбачає, що вони не можуть виконувати державні функції у конкретному кримінальному провадженні і одночасно бути заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім’ї або близьким родичем згаданих учасників кримінального провадження.

Прокурор, слідчий не має права брати участь у конкретному провадженні, якщо він був задіяний у ньому як будь-який інший учасник (свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, суддя тощо).

Водночас закон надає прокурору право заявляти цивільний позов у кримінальномупровадженні не тільки накористь держави, а йв інтересах потерпілих від злочину осіб, захищати їх права та законні інтереси у випадках, передбачених законом.

Не забороняється брати участь у конкретному провадженні прокурору, якщо він уже брав у ньому участь як слідчий, і навпаки. Це пояснюється єдністю завдань про- курорсько-слідчої діяльності.

Ні слідчий, ні прокурор, ні суддя чи інший учасник провадження, який виконує функції від імені держави, не має права брати участь у конкретному кримінальному провадженні, якщо він чи його близькі родичі заінтересовані в результатах цього провадженняабоіснуютьіншіобставини, яківикликаютьсумнівиуйогонеупередженості.

На відміну від слідчого судді, судді, присяжного закон надає прокурору право брати участь у конкретному кримінальному провадженні з моменту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і до виконання вироку, в тому числі брати участь у всіх судових інстанціях без винятку.

Прокурор, слідчий за наявності підстав відводу мають заявляти самовідвід. Відвід слідчому може бути заявлений у процесі досудового провадження, а про-

курору – як у процесі досудового, так і судового провадження з моменту, коли такі підстави стали відомі.

Питання про відвід слідчого вирішує керівник слідчого органу або прокурор; про відвід прокурора – вищестоящий прокурор, про що виноситься постанова, а в процесі судового розгляду – суд виносить ухвалу.

Доприйняттярішенняпровідвідслідчий, прокурорпродовжуютьвиконуватисвої обов’язки.

Стаття 78

Підстави для відводу захисника, представника

1.Захисником, представникомнемаєправабутиособа, якабралаучастьуцьому

жкримінальномупровадженніякслідчийсуддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільнийпозивач, цивільнийвідповідач, експерт, спеціаліст, перекладач.

2.Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник також у випадках:

1) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;

196

2)зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;

3)якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.

1.Безумовною підставою для відводу захисника, представника є встановлення фактуучастіїхуцьомужкримінальному провадженні якбудь-якогоіншогоучасника (судді, прокурора, слідчого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, експерта, спеціаліста, перекладача).

Захисник, представник не можуть бути допитані як свідки у цьому ж кримінальному провадженні про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника (див. п. 1 ч. 2 ст. 65 КПК). Однак, коли особа була допитана як свідок про відомі їй обставини, що підлягають доказуванню, то закон не забороняє після цього брати участь у цьому ж кримінальному провадженні у статусі захисника, представника.

2.Захисник, представник не має права брати участь у кримінальному провадженні, коливіннадаєабонадававправовудопомогууцьомужпровадженнііншимособам, інтереси яких суперечать інтересам особи, яка звертається по допомогу. Так само не може захисник, представник представляти у кримінальному провадженні інтереси двохосіб(підозрюваних, обвинувачених), якщоїхпозиції(показання, іншідії) мають суттєві розбіжності, тобто їх інтереси є суперечливими.

У зв’язку з тим, що інтереси сторони захисту і сторони обвинувачення суперечливі, тобто зовсім різні, не має права брати участь у конкретному провадженні захисник, представник, коли він є близьким родичем слідчого, прокурора, потерпілого, слідчого судді, судді, присяжного.

Не може бути захисником особа, яка не внесена до Єдиного реєстру адвокатів України або її право на зайняття адвокатською діяльністю зупинено (тимчасово) чи припинено в порядку, передбаченому законом (див. ч. 2 ст. 45 КПК).

У разі поновлення права на зайняття адвокатською діяльністю судом вважається, щозупинення чиприпинення такої діяльності було неправомірним, атому діяльність захисника в цей період була правомірною.

Стаття 79

Підстави для відводу спеціаліста, перекладача, експерта, секретаря судового засідання

1. Спеціаліст, перекладач, експерт, секретарсудовогозасіданнянемаютьправа брати участі в кримінальному провадженні та відводяться за підставами, передбаченими частиною першою статті 77 цього Кодексу, з тим обмеженням, що їх попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, перекладача, експерта і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу.

197

2. Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримінальному провадженні, якщовінпроводивревізію, перевіркутощо, матеріалиякихвикористовуються у цьому провадженні.

1.Підставидлявідводучисамовідводуспеціаліста, перекладача, експерта, секретаря судовогозасідання зазначені уч. 1 ст. 77 КПК. Відвести зазначену особуможнауразі:

1)якщо вона у цьому ж кримінальному провадженні є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або членом їх сім’ї чи близьким родичем. Термін «близькі родичі та члени сім’ї» визначено у п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК;

2)якщо вона брала участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, захисник або представник;

3)якщо вона особисто, її близькі родичі чи члени сім’ї заінтересовані у результатах кримінального провадження або існують інші обставини, що викликають обґрунтовані сумніви у її неупередженості. Зазначені обставини необхідно доводити. Зокрема, потрібнообґрунтувати, вчомусамевиявляєтьсячиможевиявитисязаінтересованість особи. Наприклад, якщо така особа висловлювала свою думку як напередодні, так і під час кримінального провадження, надавала комусь із учасників провадження консультації, перебувала чи перебуває з ними у дружніх чи неприязних стосунках, у службовій, матеріальній чи іншій залежності, то її участь у цьому ж провадженні неможлива.

Підставамидлявідводуспеціаліста, експертаєпроведеннянимпопередньоїперевірки, ревізії, матеріали за наслідками яких стали приводом для кримінального провадження, а також його участь у відомчому розслідуванні чи участь як свідка. Однак, якщовінофіційнобравучастьуцьомупровадженніякспеціаліст, перекладач, експерт, секретар судового засідання, він має право продовжувати виконання своїх повноважень.

2.Особа не може брати участь у кримінальному провадженні як перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судовогозасідання уразіїїнекомпетентності (недостатності спеціальних знань), недостатнього знання мови, якою ведеться провадження, несумлінного або недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків.

Стаття 80

Заява про відвід

1.За наявності підстав, передбачених статтями 75–79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід.

2.Зацимижпідставамиїмможебутизаявленовідвідособами, якіберутьучасть

укримінальному провадженні.

3.Заявипровідвідможутьбутизаявленіякпідчасдосудовогорозслідування, так і під час судового провадження.

4.Заявипровідвідпідчасдосудовогорозслідуванняподаютьсяодразупіслявстановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку

198

судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

5. Відвід повинен бути вмотивованим.

1.За наявності підстав, передбачених ст.ст. 75–79 КПК, заявлення самовідводу слідчим, прокурором, захисником, представником, експертом, спеціалістом, перекладачем, слідчим суддею, суддею, присяжним, секретарем судового засідання є не їх правом, а обов’язком.

2.Відвід слідчому і слідчому судді може бути заявлений лише у процесі досудового кримінальногопровадження. Якщоїмнебуловідомопрородиннізв’язкичиіншіпідстави для відводу і ці обставини з’ясувалися в процесі судового розгляду, то заяви про відвід не приймаються, однакоцінкуцьомуфактуможенадатисудумежахсвоїхповноважень.

3.Право на заявлення відводів надається законом як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

4.Відвід особам, зазначеним у ч. 1 цієї статті, може бути заявлений будь-яким учасником кримінального провадження, як під час досудового розслідування, так і судовогорозгляду. Заявипровідвідчисамовідвід подаютьсядопочаткусудовогорозгляду з тим, щоб не ускладнювати судового процесу. Якщо підстави для відводу були відомі, однак заяви про це своєчасно не зроблено, суд має з’ясувати причини такого поводження учасника кримінального провадження і відповідно реагувати, адже це може бути зроблено з метою затягування провадження, прийняття незаконного судового рішення та його скасування, з інших мотивів.

У статті 344 КПК зазначено: «головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він призначений, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільноговідповідача, представниківтазаконних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз’яснює учасникам судового провадження право відводу і з’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід». У процесі судового розгляду заяви подаються голові суду,

апри колегіальному розгляді – суду.

Заяви про відвід у процесі досудового провадження подаються прокурору, адже за змістом ч. 2 ст. 36 КПК саме він здійснює нагляд за додержанням законів і процесуальнекерівництво досудовимрозслідуванням. Однакоскільки відповідно доп.п. 3, 4, 5 та інших він доручає здійснення кримінального провадження органу, а не конкретному слідчому чи іншій уповноваженій особі, то заяву про відвід може бути подано керівникові відповідного органу. Зважаючи на повноваження прокурора із нагляду за додержанням законів заява про відвід може бути подана безпосередньо прокурору. Рішення керівника органу може бути оскаржено прокурору.

5. Заяви про відвід подаються письмово з викладенням його мотивів та підстав.

Стаття 81

Порядок вирішення питання про відвід

1. У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадженняодноособово, йогорозглядаєіншийсуддяцьогожсуду, визначенийупорядку,

199

встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

2.Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження – суд, який його здійснює.

3.При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажаєдатипояснення, атакождумкаосіб, якіберутьучастьукримінальномупровадженні. Питанняпровідвідвирішуєтьсявнарадчійкімнатівмотивованоюухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

4.Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

1.Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; 4) занаявностііншихобставин, яківикликаютьсумнівуйогонеупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. До складу суду, що здійснює судове провадження, не можуть входити особи, які є родичами між собою.

Наявність хоча б однієї із зазначених обставин виключає участь слідчого судді, або судді у судовому провадженні. Однак поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з’ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Крім того, закон покладає на слідчого суддю, суддю процесуальний обов’язок заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75–76 КПК. За цими ж підставами їм може бутизаявлено відвід особами, які беруть участь укримінальному провадженні.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією

2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається,

що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, колиусторонньогоспостерігача моглибвиникнутисумнівивнеупередженості судді.

Законодавець надає учасникам судового провадження можливість коректного розв’язанняситуації, щостворилася, шляхомзаявисамовідводу, щоєетичниммоментом законодавства, яке регулює ці питання.

Відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його

200