NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

2.Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасуватиухвалупронакладеннягрошовогостягнення, авіншомувипадку−призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце тачасрозглядуклопотання, протеїхнеприбуттянеперешкоджаєтакомурозгляду.

3.Слідчийсуддя, судскасовуєухвалупронакладеннянаособугрошовогостягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку − відмовляє у задоволенні клопотання.

4.Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.

1.З метою недопущення безпідставного обмеження прав та законних інтересів особи у кримінальному провадженні коментована стаття передбачає можливість оскарження і скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Клопотання проскасування ухвалипронакладення грошовогостягнення вправіподатилишеособа, на яку було накладено грошове стягнення, за умови, що вона не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею чи судом.

Клопотанняпроскасуванняухвалипронакладеннягрошовогостягненняподається тому слідчому судді чи суду, який постановив ухвалу про його накладення. У вступній частині ухвали зазначаються назва клопотання, слідчого суддю чи суд, який винісухвалупронакладеннягрошовогостягненняіякомунаправляєтьсяклопотання; прізвище, ім’ятапо-батьковіучасника провадження тайогостатус, кримінальне провадження, у якому накладено грошове стягнення та його реєстраційний номер.

У мотивувальній частині вказується ухвала слідчого судді чи суду, якою накладеногрошовестягненняізнаведеннямїїреквізитівтазмісту(коли, кимїїпостановлено,

їїномер та дата, за невиконання якого обов’язку накладено грошове стягнення, його розмір), обставини, якими особа мотивує необґрунтованість накладення грошового стягнення (наприклад, не з’явилася за викликом через стихійне лихо), відомості, які підтверджують обґрунтованість невиконання особою обов’язку (наприклад, довідка

зГідрометцентру, прохворобутощо). Закінчується мотивувальначастинатакимформулюванням: «Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.147 КПК, прошу:».

Заключна частина повинна містити саме прохання: скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення; перелік додатків, котрі додаються до клопотання (копії матеріалів, якими особа обґрунтовує свої доводи); дата та місце складення клопотання; прізвище, ім’я, по батькові особи, що його склала; її підпис.

2.Слідчий суддя чи суд, визнавши доводи особи, викладені у клопотанні, обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, не проводячи окремого судового розгляду.

Якщо слідчий суддя чи суд не визнає доводи особи, викладені у клопотанні, обґрунтованими, він призначає судове засідання для його розгляду. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.

291

3.За результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення слідчий суддя чи суд може ухвалити лише одне з таких рішень:

1) скасувати ухвалу про накладення на особу грошового стягнення в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно (особа не порушувалапокладеногонанеїобов’язкувзагаліабоневиконалайогочерезпричини, визнані поважними).

2) відмовити у задоволенні клопотання, якщо доводи, викладені у клопотанні визнані слідчим суддею, судом необґрунтованими.

Прийняття іншого рішення за результатами розгляду клопотання, в тому числі й зменшення розміру грошового стягнення, цей Кодекс не передбачає.

4.Ухвала слідчого судді чи суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.

292

ГЛАВА 13

ТИМЧАСОВЕ ОБМЕЖЕННЯ У КОРИСТУВАННІ СПЕЦІАЛЬНИМ ПРАВОМ

Стаття 148

Загальні положення тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом

1.У разі наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпеченнявідшкодуванняшкоди, завданоїкримінальнимправопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому статтею 208 цього Кодексу.

Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом:

1) право керування транспортним засобом або судном;

2) право полювання;

3) право на здійснення підприємницької діяльності.

2.Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.

1.Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 131 КПК тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Цей захід передбачає: 1) тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом; 2) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. Застосовується такий захід для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодуванняшкоди, завданоїкримінальнимправопорушенням. Питанняпронаявність достатніх підстав для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом вирішує в кожному конкретному випадку слідчий суддя.

Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом: 1) право керування транспортним засобом або судном; 2) право полювання; 3) право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг установленого цим Законом віку та не має медичних протипоказань, може в установленому порядкуотриматиправонакеруваннятранспортнимизасобами відповідної категорії.

293

Таке право підтверджується посвідченням. Порядок його видачі встановлений постановою КМУ від 8 травня 1993 р. № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами».

Право на керування самохідним судном (моторним, вітрильним, вітрильно-мото- рним) підтверджується свідоцтвом, яке видається після складання іспиту комісії регіонального представництва Держфлотінспекції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, якідосягли18-річноговіку, іноземці, якіодержаливустановленомупорядку дозвілнадобуваннямисливськихтваринтаіншідокументи, щозасвідчуютьправона полювання. Згідно зі ст. 14 цього Закону документами на право полювання (для громадян України) є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичиниіпорушеньправилполюваннязвідміткоюпросплатудержавногомита; дозвіл надобуваннямисливськихтварин(ліценція, відстрільнакартка, дозвілнадіагностичний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Тимчасово вилученими можуть бути документи, що посвідчують користування такимспеціальнимправом, якправоназдійсненняпідприємницькоїдіяльності. Відповіднодоч. 1ст. 42 КонституціїУкраїникоженмаєправонапідприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Стаття 50 ЦК установлює, що право на здійснення підприємницькоїдіяльності, якунезабороненозаконом, маєфізичнаособазповноюцивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльностівстановлюютьсяКонституцієюУкраїнитазаконами. Фізичнаособаздійснюєсвоє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації.

Під час кримінального провадження підозрюваний тимчасово обмежується у користуванні спеціальним правом. Порядок позбавлення такого права визначається матеріальним правом. Так, ст. 30 КУпАП передбачений такий вид адміністративного стягнення, якпозбавленняспеціальногоправа, асамеправакеруваннятранспортними засобами, права полювання.

2. Тимчасове обмеженняукористуванніспеціальнимправомможебутиздійснене лише на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців. Порядок звернення прокурора, слідчого до слідчого судді з клопотанням про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом та його розгляду визначений у статтях 151–153 КПК.

Стаття 149

Наслідки тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом

1. Особа, яказдійснилазатриманняупередбаченомустаттею208 цьогоКодексу порядку, зобов’язанаодночасноіздоставленнямзатриманоїособидоуповноваженої службової особи (особи, якій законом надано право здійснювати тимчасове вилучен-

294

нядокументів, щопосвідчуютькористуванняспеціальнимправом) передатиїйтимчасововилученідокументи, якіпосвідчуютькористуванняспеціальнимправом, якщо такідокументибуловилучено. Фактпереданнятимчасововилученихдокументів, які посвідчуютькористуванняспеціальнимправом, засвідчуєтьсяпротоколом, складеним

впорядку, передбаченому цим Кодексом.

2.Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час законного затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол у порядку, визначеному цим Кодексом.

3.Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчуютькористуванняспеціальнимправом, слідчий, прокурор, іншауповноваженаслужбова особа зобов’язана передати тимчасово вилучені документи на зберігання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1.Тимчасове вилучення документів, що посвідчують користування спеціальним правом, застосовується при затриманні особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК. Особа, яка здійснила затримання, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особидослідчого, прокурора, іншогоуповноваженогослужбовцяпередатийомутимчасово вилучені документи, що посвідчують користування спеціальним правом. При передачі тимчасово вилучених документів складається протокол. У цьому протоколі вказується, хто передав і яка уповноважена службова особа прийняла зазначені документи.

2.Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов’язані скласти відповідний протокол. Протоколскладаєтьсязівступної, описовоїтазаключноїчастин. Вступначастинаповинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводитьпроцесуальнудію(їїпрізвище, ім’я, побатькові, займанапосада); усіхосіб, якіприсутніпідчаспроведення процесуальноїдії(їхпрізвище, ім’я, побатькові, дата народження та місце проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації; характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, та порядок їх використання. В описовій частині протоколу вказуються відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії документи. У заключній частині протоколу зазначається про: тимчасово вилучені документи; спосіб ознайомлення учасників процесуальної дії зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до протоколу з боку учасників цієї дії.

Передпідписаннямпротоколуучасникампроцесуальноїдіїнадаєтьсяможливість ознайомитися із його текстом. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

3.Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити зберігання тимчасово вилучених документів, що посвідчують право підозрюваногокеруватитранспортнимзасобомабосудном, полювати, здійснюватипідприємниць-

295

ку діяльність. Процедура їх зберігання визначена відповідною постановою КМУ. Документи повинні знаходитися в окремому опечатаному пакеті, який підшивається до матеріалів кримінального провадження.

Стаття 150

Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

1.Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором під час досудового розслідування має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. У випадку тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов’язаний звернутися до слідчого судді із відповідним клопотанням не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Пропуск зазначеного строку тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених документів.

2.У клопотанні зазначаються:

1)короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2)правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність;

3)викладобставин, щодаютьпідставипідозрюватиособуувчиненнікримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4)причини, у зв’язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

5)вид спеціального права, яке підлягає тимчасовому обмеженню;

6)строк, на який користування спеціальним правом підлягає тимчасовому обмеженню;

7)перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються:

1)копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання;

2)документи, які підтверджують надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

1. Звернутисядослідчогосуддіізклопотаннямпротимчасовеобмеженняпідозрюваногоукористуванніспеціальнимправомуповноваженіпрокурортаслідчий. Слідчий маєправозвернутисяіззазначенимклопотаннямтількизапогодженнямзпрокурором, який здійснює нагляд за законністю провадження досудового розслідування. При вирішенні цього питання прокурор зобов’язаний ознайомитися з матеріалами, що дають підставидлятимчасовогообмеженняпідозрюваногоукористуванніспеціальнимправом, перевірити законність одержання доказів. Слідчий суддя не повинен брати до провадження клопотання слідчого, якщо воно не було погоджено з прокурором, або той із ним не погодився, або з клопотання незрозуміло, який саме прокурор дав згоду.

296

Прокурор, слідчий має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення документів, які посвідчують це право. Якщо вказаний строк пропущений, прокурор, слідчий зобов’язаний повернути підозрюваномутимчасововилученідокументи. Цідокументивидаютьсяпідрозписку, яка долучається до матеріалів кримінального провадження.

2. Клопотання протимчасове обмеження укористуванні спеціальним правом– це письмове звернення прокурора, слідчого до слідчого судді з проханням тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні таким правом. До такого клопотання додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого до слідчого судді подається клопотання.

У клопотанні повинні бути коротко викладені обставини кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання. Також указуються кваліфікація кримінальногоправопорушеннязазакономУкраїнипрокримінальнувідповідальність, виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини, причини, у зв’язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. Зазначаються вид спеціального права, що підлягає тимчасовому обмеженню, строк, на який користування таким правом підлягає обмеженню, перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання. Якщо клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вказаних вимог, слідчий суддя зобов’язаний повернути його прокурору, про що постановляє ухвалу.

До клопотання додаються копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання. З урахуванням вимог ст. 222 КПК щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування слідчий суддя немає права вимагати від прокурора, слідчого будь-яких інших матеріалів, крім тих, на підставі яких обґрунтовуються доводи клопотання.

Прокурор, слідчий зобов’язаний зробити копії матеріалів кримінального провадження, які обґрунтовують клопотання про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом, а також копію клопотання. Копії цих процесуальних документів надаються підозрюваному, про що прокурор, слідчий складає протокол.

Стаття 151

Розгляд клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

1.Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, підозрюваного, його захисника.

2.Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо документи, які посвідчують користування спеціальним правом, не були тимчасово вилучені, може розглядатися лише за участю підозрюваного, його захисника.

297

3.Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вимог статті 150 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.

4.Під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.

1.Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подаєтьсядомісцевогосуду, умежахтериторіальноїюрисдикціїякогознаходитьсяорган досудового розслідування. Після надходження до суду клопотання воно підлягає обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день його надходження.

2.Участьпрокурорапідчасрозглядуслідчим суддеюклопотанняєобов’язковою. Цей обов’язок випливає із конституційно визначеної функції прокуратури України щодо здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять досудове розслідування. Метою участі прокурора в процесі судового розгляду клопотання

єнадання доводів і аргументів на підтвердження правомірності тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом та можливого спростуваннятвердженьсторонизахиступронезаконністьчинеобґрунтованістьклопотання, що забезпечує дотримання змагальності сторін як основної засади судочинства, передбаченої п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України. Слідчий також повинен брати участь у судовому засіданні, надаючи доводи, що обґрунтовують клопотання.

Участь підозрюваного, захисника при розгляді слідчим суддею клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом є обов’язковою, якщо документи, які посвідчують таке право, не були вилучені.

3.Під час судового розгляду прокурор, слідчий зобов’язаний довести наявність достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом. Слідчий суддя постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом тільки в тому випадку, коли прокурор доведе наявність таких обставин. Під час розглядупитанняпрозастосуванняцьогозаходузабезпеченнякримінальногопровадження прокурор, слідчий повинен надати слідчому судді докази обставин, на які посилаються.

Як і будь-який захід забезпечення кримінального провадження, застосування такого заходу, як тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, не допускається, якщо прокурор, слідчий не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться

298

в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

4. Клопотання протимчасове обмеження підозрюваного укористуванні спеціальнимправомповиннобутирозглянутослідчимсуддеюнепізнішетрьохднівздняйого надходження до суду. При розгляді клопотання слідчий суддя має вивчити надані прокурором, слідчим копії матеріалів кримінального провадження, а в судовому засіданні дослідити ці матеріали та заслухати пояснення підозрюваного, його захисника та думку прокурора, слідчого щодо правомірності постановки питання про обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом. Також слідчий суддя за власною ініціативою або за клопотанням сторін має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.

Стаття 152

Вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

1.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження

укористуванні спеціальним правом, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпеченнявідшкодуванняшкоди, завданоїкримінальнимправопорушенням.

2.Привирішенніпитанняпротимчасовеобмеженняукористуванніспеціальним правом слідчий суддя зобов’язаний врахувати такі обставини:

1) правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) наслідкитимчасовогообмеженняукористуванніспеціальнимправомдляіншихосіб.

3.За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягаютьповерненнюособіабовилученнюначастимчасовогообмеженняукористуванні спеціальним правом;

3) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців;

4) порядок виконання ухвали.

4.Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

299

1.Під час проведення судового засідання прокурор, слідчий повинен довести наявність достатніх підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом, необхідне для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Якщо прокурор, слідчий не зможе це довести, слідчий суддя повинен відмовити у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом.

2.Розглядаючиклопотанняпрообмеженнятакогоправа, слідчийсуддязобов’язаний ураховуватитакі обставини: правовупідставу длятимчасового обмеження укористуванні спеціальним правом; достатність доказів, які вказують на вчинення підозрюванимкримінальногоправопорушення; наслідкитимчасовогообмеженняпідозрюваного у користуванні спеціальним правом для інших осіб. Слідчий суддя не має права розглядатийзаздалегідь вирішуватитіпитання, яківирішуютьсясудомприсудовому провадженні у першій інстанції. Оцінка допустимості доказів ним не здійснюється.

3.Занаслідкамирозглядуклопотанняслідчийсуддяприймаєоднеіздвохрішень: 1) постановляє ухвалу про застосування тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом; 2) постановляє ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про застосуваннятимчасовогообмеженняпідозрюваногоукористуванніспеціальнимправом.

У першому рішенні слідчий суддя зазначає: 1) мотиви застосування тимчасового обмеженняпідозрюваногоукористуванніспеціальнимправом; 2) перелікдокументів, які підлягають вилученню на час застосування такого обмеження; 3) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали.

У другому рішенні слідчий суддя зазначає: 1) мотиви відмови у задоволенні клопотанняпрозастосуваннятимчасовогообмеженняукористуванніспеціальнимправом;

2)перелік документів, що посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню підозрюваному; 3) порядок виконання ухвали. Копія ухвали не пізніше дня, наступного заднем її постановлення, надсилається прокурору, слідчому, підозрюваному, іншим заінтересованим особам.

4.Копіяухвалислідчогосуддіпрозастосуваннятимчасовогообмеженняпідозрюваного у користуванні спеціальним правом або про відмову в цьому підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень. Копія ухвали про застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження виконується тими державними органами, які видали підозрюваному документи, що посвідчують його право керувати транспортним засобом або судном, полювати, здійснювати підприємницьку діяльність.

Стаття 153

Продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом

1. Прокурормаєправозвернутисьізклопотаннямпропродовженнястрокутимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається у порядку, передбаченому статтею 151 цього Кодексу.

300