1. Первинне (при заплідненні)

2. Вторинне (при народженні). Вторинне співвідношення статі не константною, а змінною величиною, тісно пов'язаною із умовами довкілля. В стабільних, оптимальних умовах, коли не є потреба у великій кількості чоловічих особин, вторинне співідношення статі може знижуватися. В мінливих, екстремальних умовах, коли вимагається багато чоловічих особин, воно має підвищуватись.

3. Третинне (зрілі особини)

Давно було помічено, що у багатьох видів тварин вторинне співвідношення статі дещо відрізняється від пропорції 1:1 в сторону надлишку самців – 105 – 106 самців на 100 самок. Найбільше даних зібрано по людині. Середнє значення вторинного співвідношення статі по всім людським популяціям становить біля 106. Всі доступні дані про статевий склад викидишів та мертвонароджених у людини показують, що хлопчиків помирає під час утробного життя у 2-4 разів більше, ніж дівчат. Отже, первинне співвідношення статі у людини відхиляється від пропорції 1:1 в сторону збільшення чоловічих зигот.

Гендерний дисбаланс – демографічний ефект, що виникає у зв'язку з війнами, наприклад, в Європі після Першої світової війни і після Великої Вітчизняної війни або як результат внутрішньої політики (одна родина – одна дитина). За даними статистичних досліджень, співвідношення статі новонароджених у людини, середнє для всіх рас, становить 106 на 100 дівчат. Під час і після тривалих війн помітно зростає народжуваність хлопчиків.

Шлюбні відносини організмів

1. Моногамія (комахоїдні та хижі птахи, хижі ссавці)

2. Полігамія: полігінія (птахи, ластоногі, копитні); полібрахігінія (шпаки, колібрі), поліандрія (соціальні перетинчастокрилі)

3. Проміскуїтет (багатощетинкові черви, коралові поліпи, голкошкірі, молюски)

Полігамія – це така система шлюбних відносин, за якої одна особина вступає у шлюбний зв'язок одночасно з більш, ніж одним представником протилежної статі.

Полігінія – один самець має одночасно шлюбний зв'язок з двома або більшим числом самок.

Поліандрія – одна самка підтримує шлюбні зв'язки щ більш ніж одним самцем.

Полібрахігінія – один самець вступає у короткочасний шлюбний зв'язок з кількома самками почергово.

Проміскуїтет – будь – яка особина має рівну ймовірність схрещування з будь-якої іншою особиною.

57.Етологічна (поведінкова) структура популяцій – система взаємовідносин між членами однієї популяції.

1. Поодинокий спосіб життя

2. Груповий спосіб життя (лінійна ієрархія, складний тип ієрархії)

Родина – найпростіше угрупування особин, яке після розмноження може розпадатися, а може складатися з батьків і нащадків декількох поколінь.

Колонія – групове поселення осілих тварин. Колонії можуть існувати тривало або виникати на період розмноження.

58.Генетична структура популяцій – співвідношення різних частот генів та алелів.

З точки зору генетики, популяція – це генетична система, яка характеризується історично складеною генетичною структурою.

Генетична структура популяцій визначається:

• Вихідним співвідношенням алелів (ефект засновника).

• Природним добором.

• Мінливістю (мутації).

• Міграціями

Динамічні показники популяції

Приріст популяції (біотичний потенціал) = народження особин + імміграція особин – смертність особин + еміграція особин

59.Народжуваність - число особин (яєць, насіння і т. д.) - ΔN_n, що народилися (чи відкладених) у популяції за певний проміжок часу Δt.

Необхідно розрізняти теоретично максимально можливу народжуваність (абсолютну або максимальну народжуваність) та екологічно реалізовану народжуваність (питому народжуваність).

Питома народжуваність - ΔNn/NΔt.

Питома народжуваність залежить від числа вже наявних особин N.

Максимально можлива народжуваність реалізується тільки за ідеальних умов. Опір середовища (нестача їжі, місць існування, несприялива погода) зводить ідеальну народжуваність до екологічної (реальної).

Те ж, але з оберненим знаком справдливо й для смертності.

Загальна смертність – це число особин, що гинуть в одиницю часу, а питома смертність (d) отримується, якщо величину загальної смертності віднести до чисельності популяції.

d = ΔNm / (Δt ×N)

Ідеальна (мінімальна) смертність проявляється як результат фізіологічної смертності за оптимальних умов життя. Опір середовища (вороги, хвороби, конкуренція) підвищує її до реальної, екологічної смертності.

Ріст популяції і криві росту

Від балансу між народжуваністю та смертністю залежить міра зміни густоти популяції. За ідеальних умов (за максимальної народжуваності, мінімальної смертності та стабільного вікового складу) швидкість росту популяції r = b-d завжди приймає позитивні значення (b˃d). Організми дають здатного до розмноження потомства більше, ніж необхідно, тому популяція росте.

Ріст популяції – збільшення її чисельності. На цей показник чинять вплив численні зовнішні та внутрішні фактори, але перш за все – співвідношення народжуваності та смертності. Ріст популяції стримують несприятливі умови, нестача корму, хижаки.

За характером збільшення чисельності розрізняють 2 типи росту популяції – експоненційний, що описується J – подібною кривою, та логістичний, що описується S – подібною кривою.