13.Кругообіг води в природі.

Безперервний процес обертання води на земній кулі, що відбувається під впливом сонячної радіації і діїсили тяжіння.

Випаровування за рік з поверхні Світового океану 448 тисяч км³, з поверхні суші близько 71 тисяч км³, сума опадів — 519 тис. км³ при постійному вмісті води в атмосфері біля 13 тис. км³.

Постійний обмін в між гідросферою, атмосферою і земною поверхнею, що складається з процесів випаровування, перенесення водяної пари в атмосфері, їїконденсації в атмосфері, випадання опадів і стоку, отримав назву кругообігу води в природі (вологообіг). Атмосферні опади частково випаровуються, частково утворюють тимчасові та постійні водотоки й водойми, частково просочується в землю і утворюють підземні води.

Розрізняють декілька видів кругообігу води в природі.

Великий, або світовий, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океанів, переноситься вітрами на материки, випадає там у вигляді атмосферних опадів і повертається в океан у вигляді стоку. У процесі кругообігу води змінюється якість води: при випаровуванні солона морська вода перетворюється в прісну, а забруднена — очищається.

Малий, або океанічний, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океану, сконденсується і випадає у вигляді опадів знову в океан.

Внутрішньоконтинентальний кругообіг — вода, що випарувалась над поверхнею суходолу, знову випадає на суходіл у вигляді атмосферних опадів.

Зрештою, опади в процесі руху знову досягають Світового океану.

14. Коливання стоку річок.

Стік — процес стікання дощових і талих вод у водойми і зниження рельєфу під дією сили тяжіння. У вузькому розумінні — кількість води, що стікає з водозбору за певний період часу. Проходять як по земній поверхні (поверхневий стік), так і в товщі земної кори(підземний стік).

Поверхневий стік — стік води атмосферних опадів з певної території в річки. Поверхневий стік поділяється на схильний стік і русловий (річковий). Процес стоку — складова ланка кругообігу води на Землі.

Підземний стік — рух підземних вод від області живлення до областей витрати під дією гідравлічного напору або сили тяжіння у процесі кругообігу води в природі. Також узагалі кількість підземних вод, що стікає з певної території. Підземний стік характеризується коефіцієнтом, що показує, яка частина атмосферних опадів йде на живлення підземних вод, а також витратою, модулем, об'ємом.

Графічна зміна стоку в часі виражається гідрографом та сумарною кривою стоку. Величина і режим стоку залежать від водного балансу водозборів (опадів,випаровування), характера рельєфу і геологічної будови, ґрунтового покрову і рослинності території. Стік визначає ерозію, природний дренаж і орошення, перенос і відкладення продуктів денудації.

На рівнинах максимум стоку спостерігається переважно в найбільш заволожених лісових зонах на узбережжях материків. В горах величина стоку зростає до певної висоти здебільшого на навітряних схилах хребтів.

Характерною особливістю стоку є його мінливість у просторі і за часом. В річному ході стоку виділяються фази: повені, паводки, межень. Відносно рівномірний протягомроку стік називається зарегульованим.