8. Крива витрат води

9.Болота та їх походження

Болотом називається надлишково зволожена ділянка земної поверхні, для якої характерні процеси торфоутворення та специфічна вологолюбна рослинність. Перезволожені ділянки суші за наявності незначного шару торфу (менше 30 см ) відносять до заболочених земель.

Болота можуть виникати шляхом заростання озер (водойм) або заболочування суші (рис. 4.3).

Болота можуть виникати шляхом заростання озер (водойм) або заболочування суші (рис. 4.3).

Заростання озер – це нормальний процес їх розвитку. Безперервний процес виносу в озеро мінеральних і органічних частинок, змитих з його водозбору, а також сформованих в самому озері, зумовлює поступове зменшення глибин і сприяє розвитку рослинності. В процесі заростання озера рослинність розташовується від берегів до центра концентричними зонами. Поблизу урізу води розташовуються вологолюбні рослини (осока, жовтець), які затоплю­ються водою тільки під час високих вод. Далі розміщується смуга земноводних рослин (озерний хвощ, рогіз та ін.) За ними поселяються представники високих надводних рослин (очерет, водяний рис). На глибинах більше 2 м з’являється листя та квіти напівзанурених рослин (латаття, купавка, водяна гречка). Листя цих рослин вкриває майже всю водну поверхню і затримує проникнення світла вглиб води. Ще ближче до центра містяться занурені у воду рослини.

Відмирання рослин сприяє підвищенню дна і обмілінню озера, а це, в свою чергу, створює несприятливі умови для проростання рослин цієї зони. Внаслідок цього одна рослинна зона змінюється іншою доти, поки озерна рослинність не зміниться на болотну.

Отже, озеро заростає шляхом наступу периферійних зон рослинності на глибоководну частину і поступово перетворюється на болото.

11. Поняття про норму стоку.

Но́рма сто́ку — пересічне значення величини річкового стоку за багаторічний період. Визначають як середнє арифметичне величин стоку за тривалий період за незмінних ландшафтно-географічних умов, які належать до сучасної геологічної епохи, та з однаковим рівнем господарського освоєння басейну річки. Багаторічний ряд спостережень, за яким визначається норма стоку, повинен включати не менше двох повних циклів коливань водності. Цикли водності складаються з двох фаз — багатоводної та маловодної.

Норма стоку може бути виражена як середньорічна витрата води Q(м³/c), середній річний об'єм стоку W(в м³ або км³), середній річний модуль стоку q(в л/cкм²), середній річний шар стоку Y(в мм), віднесений до площі водозбору F.

Важливість величини норми стоку.

Норма стоку є однією з основних характеристик водних ресурсів річок. Важливість знання норми річного стоку полягає у тому, що вона є базовою та стійкою характеристикою водних ресурсів даного регіону.

12.Типи боліт

Залежно від місць утворення болота бувають верхові та низинні. На вододілах річок формуються верхові болота. Вони існують за рахунок надмірного зволоження. Найбільше таких боліт в субарктичних та помірних широтах там, дена поверхню випадає опадів більше, ніж випаровується з неї вологи. В умовах холодного клімату виникненню боліт сприяє наявний шар багаторічної мерзлоти. Він затримує атмосферні опади на поверхні та перешкоджає їх проникненню глибше. Типовими рослинами верхових боліт є болотні чагарники. Обов’язковим мешканцем даного виду боліт є мох-сфагнум, який у відмерлих клітинах здатний накопичувати ти утримувати воду. В Україні верхові болота утворилися на півночі, на Поліссі. Вони виступають одним з джерел живлення річок.

У зниженнях рельєфу, в річкових долинах, навколо озер виникають низинні болота. Вони живляться ґрунтовими водами і мають більш багату рослинність. Це вологолюбні осика, очерет, хвощ, вільха. В Україні низинні болота часто зустрічаються у річковій системі Дніпра.