- •9. Політичний аналіз як наука.
- •11. Основні різновиди політичного аналізу.
- •17. Ситуаційний політичний аналіз.
- •18. Подія, як елемент політичного аналізу.
- •20. Типологія політичних прогнозів:
- •21. Методи політичного прогнозування.
- •23. Ігрове моделювання.
- •24. Метод історичної аналогії.
- •26. Метод колективної експертної оцінки.
- •32. Структура політичного рішення
- •37. Основні методи прийняття політичних рішень (ч.Ліндблюм)
- •49. Організація та проведення мітингів.
- •50. Натовп як форма масової поведінки людей
- •51. Особливості організації на проведення демонстрацій.
- •52. Страйк як засіб політичної боротьби.
- •54. Основні різновиди політичної кампанії.
- •56. Сутність та функції політичного маніпулювання
- •59. Сутність та різновиди політичної пропаганди та агітації.
- •60. 61. Сутність психологічної війни в політиці.
- •62. Теоретичні засади політичної іміджелогії
- •63. Основні методи та засоби створення політичного іміджу.
- •64. Види та засоби політичної реклами.
- •65. Основні різновиди політичних іміджів.
- •66. Довіра до джерела як проблема політичної комунікації.
- •67. Обмеження та протидія політичним маніпуляціям.
- •68. Популізм як політична технологія
- •70. Співвідношення теоретичної і прикладної політології
- •71. Наукові засади практичної політології.
- •73. Методи та функції прикладної політології.
- •74. Аналіз подій
- •75. Співвідношення політичної реклами пропаганди та маніпулювання
- •76.Маніпуляційні технології в україні.
51. Особливості організації на проведення демонстрацій.
Демонстрація - масова хода як публічне вираження соціально-політичного настрою; організована форма політичних дій, оскільки в нього є організатори, цілі та завдання (наприклад, домогтися якомога більшої підтримки виборців на користь того чи іншого кандидата і виграти виборчу кампанію).
Відповідно до ст. 39 Конституції України та Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР" від 28.07.1988 р. до виконавчого органу місцевої ради організаторами, не пізніш ніж за десять днів до проведення заходів, подається відповідне повідомлення. Згідно із статтею 21 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії на вулицях, майданах та в інших громадських місцях проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради.
Хто може звернутися з заявою на проведення мітингу, вуличного походу і демонстрації?
Стаття 39 Конституції України передбачає: "громадяни мають право - збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування". Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР"" від 28.07.1988 р. з заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації до виконавчих органів місцевого самоврядування, можуть звертатись особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, - уповноважені трудових колективів підприємств, установ і організацій, органів кооперативних та інших громадських організацій, органів громадської самодіяльності й окремих груп громадян.
Куди необхідно подати заяву, в якій формі та в який термін?
Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається до виконавчого органу місцевої ради в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена та по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви. Виконавчий орган розглядає заяву і повідомляє уповноваженим (організаторам) про прийняте рішення не пізніш як за п'ять днів до часу проведення заходу, зазначеного в заяві. Якщо виконавчий орган виявить порушення законодавства з боку організаторів масових заходів то він повинен звернутися до суду з заявою про заборону проведення заходів. При цьому виконавчий орган має право при потребі запропонувати тим, хто звернувся з заявою, інші час і місце проведення заходу. Рішення та дії які порушують право на проведення зборів, мітингів та демонстрацій можуть бути оскаржені у суді.