- •9. Політичний аналіз як наука.
- •11. Основні різновиди політичного аналізу.
- •17. Ситуаційний політичний аналіз.
- •18. Подія, як елемент політичного аналізу.
- •20. Типологія політичних прогнозів:
- •21. Методи політичного прогнозування.
- •23. Ігрове моделювання.
- •24. Метод історичної аналогії.
- •26. Метод колективної експертної оцінки.
- •32. Структура політичного рішення
- •37. Основні методи прийняття політичних рішень (ч.Ліндблюм)
- •49. Організація та проведення мітингів.
- •50. Натовп як форма масової поведінки людей
- •51. Особливості організації на проведення демонстрацій.
- •52. Страйк як засіб політичної боротьби.
- •54. Основні різновиди політичної кампанії.
- •56. Сутність та функції політичного маніпулювання
- •59. Сутність та різновиди політичної пропаганди та агітації.
- •60. 61. Сутність психологічної війни в політиці.
- •62. Теоретичні засади політичної іміджелогії
- •63. Основні методи та засоби створення політичного іміджу.
- •64. Види та засоби політичної реклами.
- •65. Основні різновиди політичних іміджів.
- •66. Довіра до джерела як проблема політичної комунікації.
- •67. Обмеження та протидія політичним маніпуляціям.
- •68. Популізм як політична технологія
- •70. Співвідношення теоретичної і прикладної політології
- •71. Наукові засади практичної політології.
- •73. Методи та функції прикладної політології.
- •74. Аналіз подій
- •75. Співвідношення політичної реклами пропаганди та маніпулювання
- •76.Маніпуляційні технології в україні.
74. Аналіз подій
Івент-аналіз дозволяє виділити з масиву політичних подій дані про ключові тенденції, що визначають напрямок і обмежують можливості основних політичних гравців.
Результати аналізу подій дозволяють зрозуміти, куди рухається суспільство у середньостроковій перспективі, які ролі основних акторів і на що необхідно звертати увагу при плануванні дій. У силу можливостей аналізу подій створювати цілісне розуміння політичних процесів, його активно застосовують Агентство з контролю над озброєннями і роззброєння ООН, Державний департамент США, Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США (DAPRA) і багато інших владних центрів.
75. Співвідношення політичної реклами пропаганди та маніпулювання
Пропаганда є одним з основних засобів політичної маніпуляції. Пропаганду не можна порівнювати з рекламою. Реклама ближче до самопрезентації або до інформаційного жанру. Серцевину широкого сімейства інформаційних жанрів - ділових, політичних, релігійних - складає оголошення. Коли вихідна сигнальна функція повідомлення концентрує в собі елементи експресії (емоційної виразності) і сугестії (навіювання), реклама набуває найбільшу ефективність. Реклама, що закликає до конкретних політичних дій, перетворюється в агітацію. Навіть якщо агітаційна реклама прагне викликати більше колективне, ніж індивідуальне дію, вона залишається агітаційної рекламою. На відміну від реклами пропаганда не обмежена жорсткими часовими рамками і її непросто виявити. Реклама впливає насамперед на емоції людей. Пропаганда впливає як на емоції, так і на розум людей. Відповідно, пропаганда, як і емоції, може бути негативною або позитивною.
Пропаганда відрізняється від ПР і реклами тим, що має на меті змінити цінності, погляди, переконання реципієнта, тобто вона більше ідеологічна, а значить поляризована і конфліктна. Поки протистояння здійснюється на рівні думок, основна роль належить ПР і рекламній техніці. Якщо протистояння переходить на рівень політичних суб’єктів – починає діяти пропаганда.
76.Маніпуляційні технології в україні.
Президент Центру вивчення маніпуляційних технологій Денис Богуш вважає дуже низьким якість технологій, що використовуються в Україні в політичній боротьбі. На засіданні медіа-клубу, організованого в п’ятницю Могилянскою школою журналістики на тему «Маніпуляція в ЗМІ: як їх виявити і захиститися», Д.Богуш відзначив, що на сьогодні «маніпуляційні технології, що продукуються власниками каналів комунікацій — на рівні асфальту».
На думку пана Дениса, в Україні в основному спостерігається використання слухів, залякувань, дезінформації й інформаційних атак. Серед телевізійних маніпуляційних технологій використовується, зокрема, вплив 25-го кадру, технології негативних уставок, контрастів добре — погано, трансова музика, навіювальне зображення. Серед інтернет-технологій спостерігається використання методу імітації суб’єкта, використання Інтернету в обговоренні тем, негласно табуйованих у ЗМІ, створення інформаційних приводів і система реанімації інформації.
Крім того, за словами Д.Богуша, дуже часто використовуються інформаційні атаки. Так, у ході передвиборчої компанії 2003 року, за його словами, проти Віктора Ющенко були використані 23 інформаційні атаки, які за підрахунками центру «стали найдорожчою негативною рекламою, що у сумі становить $15 млн».
Д.Богуш відзначив, що справжня професійна маніпуляція повинна бути «ретельним образом продуманою, так, щоб її не було видно. Якщо маніпуляція відчувається — у неї поганий сценарист».
77. Політична емблематика.
Політичні емблеми, політична емблематика - предметне вираження засобами живопису, графіки, дизайну, ювелірного мистецтва символічних знаків влади політичних ідей, течій, організацій, установ, держави, володінь і знаків гідності окремих осіб і т. д.;
емблема відрізняє одного політичного об'єкта від іншого, є його першою, найбільш помітною і очевидною ознакою;
до таких знаків відносяться державний герб, герби міст, емблеми політичних партій, рухів, молодіжних організацій, груп інтересів і т. п.;
політична емблематика в минулому була багатша і різноманітніша; вона була представлена фамільними гербами і знаками гідності і влади посадових осіб; збереглася лише деяка частина їх (зірка американського шерифа, напр.);
політична емблематика урізноманітнює і прикрашає політичне життя суспільства і може надати їй символічний культурний (об'єднуючий, емоційний) сенс; вибір емблем, їх форми, змісту, символічного сенсу, кольорів державного прапора часом перетворюється на важливу політичну задачу і предмет гострої ідеологічної конфронтації, як і інші види політичної символіки.
Право на організацію і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій
Про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації робиться заява у виконавчий комітет відповідної місцевої ради.
З заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації можуть звертатись особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, - уповноважені трудових колективів підприємств, установ і організацій, органів кооперативних та інших громадських організацій, органів громадської самодіяльності й окремих груп громадян.
Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніше як за десять днів до попередньо запланованої дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подавання заяви.
Виконавчий комітет розглядає заяву і повідомляє уповноваженим (організаторам) про прийняте рішення не пізніше як за п'ять днів до часу проведення заходу, зазначеного в заяві. Виконавчий комітет має право за потреби запропонувати тим, хто звернувся з заявою, інші час і місце проведення заходу як альтернативний варіант задоволення поданого клопотання. Рішення може бути оскаржено у вищій виконавчо-розпорядчий орган у порядку, встановленому чинним законодавством.
Виконавчий комітет забезпечує необхідні умови для проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації.
Збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації проводяться відповідно до цілей, зазначених у заяві, а також у визначені строки і в обумовленому місці.
При проведенні зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій уповноважені (організатори), а також інші учасники зобов'язані дотримуватись положень, регламентованих чинним законодавством України, своєю публічною діяльністю не порушувати громадського порядку. Учасникам забороняється мати при собі зброю, а також спеціально підготовлені або пристосовані предмети, які можуть використовуватись як знаряддя вчинення протиправних діянь (для заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей, матеріальної шкоди державним, громадським організаціям і окремим громадянам).
Державні і громадські організації, службові особи, а також громадяни не мають права перешкоджати зборам, мітингам, вуличним походам і демонстраціям, які проводяться з дотриманням встановленого порядку.
Виконавчий комітет забороняє збори, мітинг, вуличний похід або демонстрацію! якщо мета їх проведення суперечить Конституції або загрожує громадському порядку і безпеці громадян.
Збори, мітинги, вуличні походи, демонстрації повинні бути припинені на вимогу представників органів влади, якщо не було подано заяву, а отже захід вважається не санкціонованим, відбулося рішення про заборону, а також при порушенні порядку їх проведення, виникненні небезпеки для життя і здоров'я громадян, порушенні громадського порядку.