
- •9. Політичний аналіз як наука.
- •11. Основні різновиди політичного аналізу.
- •17. Ситуаційний політичний аналіз.
- •18. Подія, як елемент політичного аналізу.
- •20. Типологія політичних прогнозів:
- •21. Методи політичного прогнозування.
- •23. Ігрове моделювання.
- •24. Метод історичної аналогії.
- •26. Метод колективної експертної оцінки.
- •32. Структура політичного рішення
- •37. Основні методи прийняття політичних рішень (ч.Ліндблюм)
- •49. Організація та проведення мітингів.
- •50. Натовп як форма масової поведінки людей
- •51. Особливості організації на проведення демонстрацій.
- •52. Страйк як засіб політичної боротьби.
- •54. Основні різновиди політичної кампанії.
- •56. Сутність та функції політичного маніпулювання
- •59. Сутність та різновиди політичної пропаганди та агітації.
- •60. 61. Сутність психологічної війни в політиці.
- •62. Теоретичні засади політичної іміджелогії
- •63. Основні методи та засоби створення політичного іміджу.
- •64. Види та засоби політичної реклами.
- •65. Основні різновиди політичних іміджів.
- •66. Довіра до джерела як проблема політичної комунікації.
- •67. Обмеження та протидія політичним маніпуляціям.
- •68. Популізм як політична технологія
- •70. Співвідношення теоретичної і прикладної політології
- •71. Наукові засади практичної політології.
- •73. Методи та функції прикладної політології.
- •74. Аналіз подій
- •75. Співвідношення політичної реклами пропаганди та маніпулювання
- •76.Маніпуляційні технології в україні.
20. Типологія політичних прогнозів:
За об’єктом:
зовнішньополітичні;
внутрішньополітичні;
За проблемно-цільовим критерієм:
Пошукові ( продовження в майбутнє теперішніх тенденцій );
Нормативні (визначення строків досягнення бажаного стану об’єкта);
За періодом упередження:
оперативні ( до 1 міс. );
короткострокові ( до 1 р. );
середньострокові ( до 5 р. );
довгострокові ( понад 5 р. );
футурологічні ( понад 15 р. );
21. Методи політичного прогнозування.
. Політичне прогнозування використовує такі методи:
• метод експертних оцінок, коли підбираються експерти, го¬туються відповідні анкети, збираються експертні висновки, що аналізуються і оцінюються з погляду достовірності;
• “метод дельфійського оракула”, або “метод Дельфі”, який поєднує об’єктивну інформацію з урахуванням великого досвіду та інтуїції експерта. Найбільше використовується в короткотермінових прогнозах;
• метод екстраполяції, спрямований на побудову динаміч¬них показників процесу (статистичних або логічних ря¬дів), що прогнозується з використанням теорії ігор, ймовір¬ностей;
• метод аналогії, який використовує методологію порівняль¬ної політології;
• методи імітаційного моделювання, коли вибудовується імітаційна математична модель політичного об’єкта (сис¬теми міжнародних відносин, політичної системи держави і т. ін.), яка досліджується за допомогою ЕОМ з викорис¬танням альтернатив, зміни параметрів досліджувальної системи і т. ін. [86].
Оскільки політична сфера суспільства є надзвичайно склад¬ним об’єктом для дослідження, політичне прогнозування розроб¬ляється, як правило, у вигляді альтернатив розвитку, що мають вірогідний характер.
№ 22 Інтуїтивно-логічні методи політичного прогнозування
Політичний прогноз (у вузько-прикладному сенсі) – науково обґрунтовані судження про імовірнісні стани політичної системи або окремих її суб’єктів у майбутньому і про імовірні шляхи та строки досягнення, котрі мають чітко визначений період упередження та тісно пов’язані з можливою реакцією на них у вигляді політичних рішень ( К. В. Симонов ).
Методи здійснення політичного прогнозування – основні способи здійснення політичного прогнозування.
Інтуїтивно-логічні методи політичного прогнозування – методи політичного прогнозування, засновані на інтуїції, фантазії, уяві, розумінні політичних явищ і процесів дослідниками.
Різновиди Інтуїтивно-логічних методів політичного прогнозування :
І. Метод аналогії: співставлення прогнозованого процесу зі схожим процесом, який вже мав місце в минулому, для одержання відповідних висновків про можливості протікання прогнозованого процесу.
ІІІ. Метод експертних оцінок ( метод “Дельфі” ):
опитування фахівців за допомогою анкет;
обробка даних, створення єдиної аналітичного документу;
ознайомлення експертів з документом;
повторне анкетування;
V. Метод “мозкового штурму”.
Мозковий штурм – спосіб генерування нових ідей, одержання нових шляхів розвязання проблеми, розвитку ситуації в результаті творчості колективу фахівців.
Етапи методу:
Вільне генерування колективом фахівців ідей;
Аналіз іншою групою висловлених ідей з метою створення підсумкового документу.