Вимоги до раціону матері – годувальниці

Молодим батькам слід пам'ятати, що кращою їжею, яка забезпечує нормальний розвиток немовляти, є материнське молоко, однак лише тоді, коли мати здорова і одержує повноцінне харчування. Якість харчування жінки у період годування груддю має велике значення не тільки для її здоров'я, а й для повноцінності материнського молока. При неповноцінному харчуванні матері-годувальниці у материнському молоці різко знижується вміст білка, жиру, вітамінів. Матері-годувальниці рекомендується такий приблизний добовий набір продуктів: 200 г м'яса, птиці або риби, 1 л молока, 100—150 г м'якого сиру і 20—ЗО г твердого, 1 яйце, 500—600 г овочів, із них не більш як 200 г картоплі, 200—300 г фруктів.

Жінка повинна раціонально харчуватись. Кількість і якість грудного молока безпосередньо залежить від харчування. Жінка, яка годує дитину, виділяє за добу від 1 л до 1,5 л молока. В 1 л грудного молока міститься (700 ккал), тому добовий раціон жінки, що годує, слід збільшити на (1000 ккал). До раціону матері-годувальниці повинно входити не менш як 2 л рідини на добу, включаючи суп, чай, соки, молоко, кефір, кисле молоко тощо.

Особливе значення має забезпечення її достатньою кількістю повноцінних білків, добова потреба в яких складає 112 г. Обов’язковими в харчовому раціоні матері повинні бути молоко, сир та інші молочні продукти, що містять велику кількість білків, фосфору і кальцію. До раціону необхідно вводити також кефір, кисляк, , ацидофільне молоко, що сприятливо впливають на процеси травлення і мікрофлору кишечника.

Потреба в жирах становить 115 г на добу. Із харчових жирів слід віддати перевагу маслу, яке багате віт А і віт Д, а також нерафінованій олії : оливковій, соняшниковій, кукурудзяній. Небажані : баранячий, гов’яжий жири. Слід застерегти жінку від надмірного вживання жиру ( понад 150 г у день), оскільки він погіршує засвоєння кальцію.

Щоденна потреба у вуглеводах складає 400 – 440 г, які містяться в овочах, фруктах, крупах, хлібі. Цукор, мед, варення, компоти, кондитерські вироби повинні складати не більше 20 % загальної кількості вуглеводів добового раціону. Обмежувати в раціоні вуглеводи необхідно лише тоді, коли маса тіла жінки прогресивно зростає.

Годуючи мама разом з їжею повинна отримувати достатню кількість вітамінів: віт В1- 1,9 мг; В2 – 2,2; В6 – 2,2 мг; В12 - 4 мг; фолієвої кислоти – 600 мкг; віт РР-21 мг; віт С - 80 мг, віт А – 1500 мкг; віт Д – 500 МЕ.

Враховуючи підвищену потребу годуючих матерів у вітамінах, їм рекомендують вживати свіжі овочі ( готувати з них салати) .

У зимово-весняний період, коли недостатньо свіжих овочів і фруктів, рекомендується вживати вітамінні препарати, настій шипшини, консервовані соки, компот із сухофруктів, заморожені фрукти і ягоди, фруктово-ягідні консерви (компоти, пюре).

Годуючи мама отримує необхідну кількість не тільки вітамінів, але і мінеральних речовин, в яких потреба теж підвищена: кальцію – 1000 мг на добу, фосфору – 1500 мг, магнію – 450мг, заліза – 25мг. Джерелом кальцію є молоко і молочні продукти. В 100 г молока міститься 121 мг кальцію, в 100г сиру – 150 мг. Джерелом фосфору є також молоко , молочні продукти, жовтки яєць, м’ясо, риба, курятина. Джерелом магнію є крупи, хліб, бобові, чорнослив, яйця, горіхи. Для задоволення потреб організму в залізі, корисно вживати печінку, жовток яйця, гов’ядину, сир, чорний хліб, яблука.

Годуючій мамі рекомендовано щоденно вживати біля 2,5 л рідини, в тому числі менше 0,5 л молока. Утворенню грудного молока допомагають вживання солодких фруктів, соку чорної смородини, меду, сметани, голандського сиру, пивних дріжджів.

Важливо організувати режим харчування. Годуюча мама повинна приймати їжу не менше 5 разів на добу: насичений сніданок, легкий другий сніданок, насичений обід, менш насичена вечеря; за 2 год до сну – стакан кефіру. Основну кількість продуктів ( м’ясо, рибу, яйця), слід вживати на сніданок і обід, а на вечерю краще вживати молочні продукти, овочі, страви з круп.

Матерям-годувальницям забороняється вживати будь-які алкогольні напої, у тому числі й пиво. Серед населення поширена думка, що пиво сприяє збільшенню виділення молока. Проте це не так. Будь-яка кількість алкоголю (а в пиві його міститься до 6—10%) легко переходить у молоко і негативно впливає на здоров'я і розвиток дитини. При цьому спостерігаються порушення центральної нервової системи, які проявляються у підвищеній збудливості, розвитку неврозів, а в важких випадках — відставанням психічного розвитку з наступним дефіцитом інтелекту дитини.

Матері-годувальниці доцільно приймати їжу перед кожним годуванням дитини (5—6 разів на день). Це сприяє поліпшенню секреції молочних залоз. Поряд з правильним харчуванням матері-годувальниці необхідно забезпечити повноцінний відпочинок: сон не менш як 8 год уночі та 1—2 год удень, достатнє перебування на свіжому повітрі й спокійна обстановка у сім'ї. Фізичне навантаження повинне бути помірним, оскільки доведено, що при виконанні важких робіт у матерів-годувальниць погіршується склад молока (зменшується кількість вітамінів, знижується якість білків).

Організація харчування дітей дошкільного і шкільного віку

І після року життя харчування залишається важливим фактором, має певний вплив н фізичний і нервово-психічний розвиток. Добова норма харчування змінюється з ростом дитини. Змінюється потреба в основних інгредієнтах і калоріях

Правильна організація харчування є одним із засобів профілактики дитячої захворюваності. Харчування дітей має бути :

• гігієнічно повноцінним, різноманітним за складом продуктів і страв;

• задовольняти фізіологічні потреби організму дитини певного вікового періоду.

• базуватися на гігієнічних принципах раціонального харчування, збалансованості за всіма поживними речовинами;

• відповідати віковим особливостям, рівню розвитку травного тракту;

• забезпечувати його ощадливість шляхом застосування відповідного набору продуктів належної якості та правильного приготування страв.

У міру росту і розвитку організму дитини зростає потреба у солях кальцію, вітамінах, білках, фторі, яку можна задовольнити шляхом збільшення у раціоні молочних продуктів, овочів, фруктів.

Серед молочних продуктів дуже корисним для дітей є кисломолочні продукти, які багаті білком, фосфором, кальцієм, калієм.

Джерелом легкозасвоюваного білку є риба, яка має віт А, Д, жирні кислоти.

У збалансованому стані знаходяться поживні речовини в яйцях. Жовток яйця має жир , лецетин, солі фосфату заліза, кальцію ,міді , йоду, віта А ,Д, Е.

Вміст ліцетину і заліза стимулює кровотворення, амінокислоти зумовлюють: благоприємний вплив на нервову систему.

Фтор надходить до організму з питною водою. Його багато у чаї, морській рибі.

Вуглеводна частина раціону забезпечується хлібобулочними виробами, крупами, цукром, кондитерськими виробами. Особливо корисні крупи: гречана, вівсяна, які мають високу дію на нервову, кровотворну, с\с системи, вівсяна крупа здійснює стимулюючу дію на діяльність кишківника , а з молоком – підвищує засвоєння кальцію.

Співвідношення між білками, жирами і вуглеводами має бути 1:1,2:4 або 1:1:3

Харчування дітей від 1 –1,5 р.

Дитина отримувала 5-разове харчування, але його поступово зменшують до 4-разового харчування. Загальний об’єм добового раціону повинен становити до 1100 мл. Їм дають житній хліб, каву з молоком, супи, салат з сирих овочів, вінегрет, пудинги і запіканки. Добовий набір продуктів повинен становити білка 45-50 г, жирів – б45-50 г, вуглеводів – 160 г, калорій – до 1300 г.

Харчування дітей від 1,5 – 3 р.

Чотириразове харчування з загальним об’ємом до 1300-1400 мл. Вибір блюд збагачується. Можна приготовити різні борщі, розсольники, використовувати різні негострі соуси і приправи. Об’єм молока в добовому раціоні повинен становити до 600-650 мл.

Добовий раціон включає білків – 53-55 г. Жирів 53-55 г, вуглеводів – 190-200 г, калорій – до 1600.

         Цим дітям можна давати яйця, домашній сир, молоко і кефір, кашу, хліб або булочки.

Харчування дітей від 3 до 7 р.

         Чотирьохразове харчування з добовим об’ємом до 1800 мл. Сніданок включає до 23% Ккал, обід – 35-40% Ккал, полуденок – 10% Ккал, вечеря 20-25% Ккал. В меню можна включати солені і гострі приправи. Дозволяють жарену картоплю, гуляш. Кількість білка в добовому раціоні повинно досягати до 63-65% - у дітей 3-5 р. і 80 у дітей 7 р. Аналогічно і кількість жирів, вуглеводів – до 230-320 в залежності від віку дитини, калорійність – до 2300 Ккал. – у дітей 7 р.

Цих дітей можна віддавати в дитячий садок. Їм можна давати домашній сир, сметану, яйця, хліб з маслом, булочки, молоко і квасне молоко, фрукти, різні овочі.

Співвідношення тваринних білків:

від 1-3 р. – 75% тваринних білків,

від 4-6 р. – 65% тваринних білків.

від 7 і старші – 50% тваринних білків.

Для дітей дошкільного й шкільного віку велике значення має достатня кількість вітамінів і мінеральних речовин у їжі.

Потреба дитини у вітамінах повинна задовольнятьсь за рахунок природних джерел ( натуральних продуктів), при цьому вітаміни краще засвоюються організмом. В осіньо-літній період слід вводити в раціон дитини якнайбільше різноманітних овочів і фруктів, у зимово-весняний період, коли вміст вітамінів у продуктах знижується, слід давати вітамінні препарати.

Режим харчування має носити індивідуальний характер, ураховувати стан здоров’я, вік. Чим менша дитина, тим частіше вона потребує їжі, а із вдосконаленням функцій органів травлення зменшується число годувань. Найбільш доцільним вважається у дошкільному віці 4- разове харчування з проміжками між прийомами їжі 3,5 – 4 години.

У шкільному віці до харчування ставляться такі ж вимоги, що й у дошкільному. Враховується те, що у шкільному віці відбувається зміна молочних зубів на постійні. Харчуватися потрібно 4- рази на день. Інтервал між прийомами не повинен перевищувати 6 годин.

М’ясні і рибні страви найбільш раціонально давати на сніданок і обід, полудень і вечеря мають складатись з молочно-рослинних страв. При такому розподілі приблизно 35 % добової калорійності припадає на обід, 25 %- на сніданок, 20 % -на вечерю і 20 % - на полудень.

Для дітей шкільноно віку велике значення має організація шкільних сніданків під час великої перерви. Треба намагатись, щоб сніданок дитини в школі був повноцінним. Дуже бажана гаряча м’ясна страва з овочевим гарніром або каша з вершковим маслом, молоко, кефір,сметана, вінегрет, бутерброди з шинкою або ковбасою, кисіль, компот, фрукти.

Шкільний лікар і медична сестра зобов’язані стежити за асортиментом продуктів, складати меню гарячих сніданків, стежити за правильною організацією і санітарною обстановкою шкільної їдальні.

Для дітей 11-13 років рекомендується вводити диференціацію складу їжі в залежності від статі дитини. Для хлопців 11-13 років необхідно споживати за добу: білків до 91 г (в тому числі до 46 г тваринного походження), жирів до 82 г (в тому числі до 19 г рослинного походження) і до 425 г вуглеводів. Дівчатам цього ж віку, у зв'язку з їх меншою фізичною активністю, рекомендується вживати: білків до 83 г (в тому числі до 42 г тваринного походження); жирів до 75 г (в тому числі до 17 г рослинного походження) і вуглеводів до 340 г.

Наведені норми споживання білків, жирів і вуглеводів стосуються чистого компоненту, який звично міститься в значно більшій за масою кількості природних харчових продуктів. Вміст білків, жирів та вуглеводів в складі 100 г найбільш поширених харчових продуктів також наведений в додатку 3 та вказується на упаковці більшості сучасних продуктів.

Надлишки жирів і вуглеводів у складі їжі можуть приводити (особливо при низькій фізичній активності) до їх накопичення в організмі у вигляді жирів організму. Це може також сприяти порушенням процесів нормального росту і розвитку дітей. Виникаюче при цьому ожиріння може приводити до зменшення витривалості організму, до глибоких порушень обміну речовин, до падіння функціональних можливостей серцево-судинної системи, працездатності та імунної реактивності.

Діти, які ведуть фізично активний спосіб життя, займаються спортом, або напружено працюють розумово потребують більшої кількості вуглеводів у складі їжі. Джерелом вуглеводів є в основному їжа рослинного походження: хліб, крупи, картопля, овочі та фрукти, солодощі, мед.

Для нормального росту, розвитку і активної життєдіяльності дітей дуже велике значення має забезпечення їх організму фізіологічно необхідною кількістю мікроелементів і мінеральних речовин (табл. 8), які в основному поступають в організм з їжею. Фізіологічними нормами потреб організму школярів молодшого та середнього шкільного віку (6-13 років) в мікроелементах слід вважати (в міліграмах за добу): кальцію (Саl) до 1200 мг; фосфору (Р ) до 1200 мг; магнію (Mq*) до 280 мг; заліза (Fei) до 15 мг. Крім того організм дітей потребує за добу 6-8 г кам'яної солі (NaCl). Калі яна сіль використовується в організмі для створення соляної кислоти (складової шлункового соку), а також абсолютно необхідна як джерело іонів Na і Cl для здійснення процесів збудження та нормальної роботи серця, м'язів, нервової діяльності. При нестачі в складі їжі солі у дітей можуть виникати запаморочення, втрата свідомості, порушуються процеси сечоутворення.

Кальцій і фосфор використовуються в організмі для росту кісткових тканин, а також ці мікроелементи входять до складу багатьох білків і клітин нервової тканини та клітин інших органів. Кальцій мас вирішальне значення для забезпечення згортання крові.

Постачальниками цих мікроелементів є молоко, яйця, мозок, м'ясо, горіхи, крупи, овес та ін.

Солі магнію необхідні організму для регуляції багатьох обмінних процесів. Цього мікроелементу багато у хлібі, квасолі, сиру, мигдалю та горіхах.

Калій та його солі є найважливішим мікроелементом, який приймає участь (разом з іонами Na ) у формуванні потенціалів спокою та дії, які є основними в роботі нервових, м'язових і секреторних клітин. Мікроелемент калій в організмі людини виконує також функцію передачі імпульсів збудження вздовж нервів, приймає участь у роботі м'язів, та в регуляції обміну води. Цей мікроелемент в достатній кількості надходить в організм у складі овочів: картоплі, капусти, буряку, моркви тощо.

Залізо — необхідний компонент еритроцитів крові, так як входить до складу гемоглобіну, без якого не можливі процеси транспорту газів і зовнішнього дихання в цілому. При недостачі в їжі заліза, у дітей може розвинутись недокрів'я. На залізо багаті такі продукти, як яйця, картопля, м'ясо, капуста, горох, салат, яблука.

Мікроелемент сірка використовується в організмі людей для нейтралізації багатьох токсичних продуктів, які утворюються при обміні речовин. Сірка міститься у квасолі, гороху, бобах, м'ясі.

Дуже важливо забезпечувати дитячий організм, що росте, достатньою кількістю вітамінів. Слід пам'ятати, що надлишок вживання вітамінів приводить до гіпервітамінозу, а недостатня його кількість — до авітамінозу. Обидва ці явища негативно впливають на життєдіяльність та розвиток дітей і таким чином їх не слід допускати. Фізіологічні норми потреб організму школярів молодшого і середнього шкільного віку (7-13 років) в основних вітамінах (див. табл. 4) в міліграмах на добу, наступні: вітаміну В{ до 1,0; вітаміну В до 1,2; вітаміну РРпо 15-18; вітаміну В(ло 1,7; вітаміну С 60-70; вітаміну А (міліграм-еквівалентів — мге) 700-1000; вітамін Д (мге) до 2,5. При інтенсивних розумових або фізичних (заняття спортом) навантаженнях потреба організму дітей майже у всіх вітамінах зростає на 10-15 %. У дітей старшого шкільного віку та у дорослих людей потреба в вітамінах зростає на 40-50 % відносно потреб дітей 10-13 років.

Для організації раціонального харчування дітей первинне значення мас визначення калорійності їжі. Калорійність харчування повинна враховувати довжину тіла (зріст), масу тіла, вік, стать, характер діяльності, період року, клімат, температуру навколишнього середовища та ін. Основою для обгрунтування калорійності харчування дітей (людей) різного віку є загальні витрати (обмін) енергії (30 який враховує витрати основного обміну (00) та витрати на зовнішню діяльність (3d): ЗО = 00 + 3d. За даними А. А. Маркосяна (1974) загальний обмін енергії для людей різного віку в середньому становить (у кілокалоріях за 24 години доби на І кг маси тіла):

• вік 1-3 місяці .................................................................110-120 ккал

6-12 місяці ...................................................................... 98-100 ккал

• 2-6 років.............................................................................70-75 ккал

• 7-10 років (молодші школярі).........................................60-70 ккал

• 11-15 років (учні середнього шкільного віку,

що спеціально не займаються спортом)...........................45-55 ккал

• > 16 років (учні старшого шкільного віку та дорослі, що виконують легку фізичну або мало напружену

роботу).................................................................................35-55 ккал

Орієнтовно енергетичні потреби дітей (до 16 років) за добу (ккал/кг маси) можна розрахувати за формулами:

• для дітей до 1 року: 125 - 2,5 • П ккал/кг;

• для дітей після 1 року: 100 - 4,0 П1 ккал/кг,

де /П — вік дитини (місяців); /П. — вік дитини (років).

Наприклад, для дитини у віці 7 років потреба енергії на добу в кілокалоріях на 1 кг маси тіла приблизно становить: 100 - 4.0 • 7 = 72 ккал/кг.

Середній рівень калорійності харчування школярів різного віку (в ккал/ на добу) за даними В. І. Бобрицької (2004) становить (табл.7):

• 6 років ................................хлопці і дівчата — 2200 ккал/ на добу;

• 7-10 років ...........................хлопці і дівчата — 2400 ккал/ на добу;

• 11-13 років......................................хлопці — 2800 ккал/ на добу;

дівчата — 2550 ккал/ на добу;

• 14-17 років........................................хлопці — 3200 ккал/ на добу;

дівчата — 2700 ккал/ на добу;

• 18 років і більше.............................чоловіки — 3500 ккал/ на добу;

(при розумовій діяльності) жінки — 2900 ккал/ на добу.

Для осіб, зайнятих на тяжких фізичних роботах, або для спортсменів, необхідна калорійність їжі може сягати 5000 — 7000 ккал.

В дитячих оздоровчих закладах, санаторіях та спеціальних закладах для хворих на туберкульоз калорійність їжі для всіх дітей повинна бути підвищеною до 3500 ккал/добу.

Висока калорійність їжі (до 4000-5000 ккал/добу) необхідна також школярам, що займаються спортом, особливо в період відповідальних тренувань та змагань. Підраховано, що за 1,5-3,0 години інтенсивних тренувань у юних легкоатлетів, плавців і гімнастів використовується до 35 % енерговитрат від загального їх об'єму за добу.

Важливе значення для правильної організації харчування дітей має режим харчування. За фізіологічними нормами, що існують, діти молодшого шкільного віку потребують приймання їжі через кожні 3,5-4 години, а за добу не менше ніж 4-5 разів. Доцільно, щоб їжа кожного разу була рівномірно калорійна (приблизно по 500-600 ккал). Перед сном діти повинні їсти не пізніше ніж за 1,5-2,0 години, щоб забезпечити нормальний відпочинок організму. Вечірня їжа переважно повинна бути мало об'ємною і складатись із овочів та молочних продуктів. Діти середнього та старшогошкільного віку повинні їсти за добу не менше 3-х разів: сніданок до 30 % потрібної калорійності їжі за добу, обід до 40 % калорійності і вечеря до 30 % калорійності.