3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця

- виробити у студентів аналітично- логічне мислення в процесі вивчення;

- тактовне і доброзичливе відношення до пацієнтів;

- виховування відповідальності за свої професійні дії;

- сформувати вміння знаходити деонтологічний підхід до колег.

4. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна	Знати	Вміти
1 Попередні: Анатомія	Анатомічні особливості зубів	Характеризувати будову зубів
Фармакологія	Фармакологічну дію препаратів	Застосовувати препарати
2. Внутрішньо- предметна інтеграція Фізіотерапія	Лікарський електрофорез	Проводити електрофорез з препаратами кальцію, фосфору.

5. План та організаційна структура лекції.

№	Основні етапи лекцій та їх зміст	Цілі рівні	Типи лекцій, методи і засоби активізації стедентів, обладнання.	Розподіл часу
I. 1.	Підготовчий етап Організація заняття.
2.	Визначення навчальних цілей і їх мотивація		лекція
II.	Основний етап.
	План викладання лекційного матеріалу: 1. Карієсогенні фактори; 2. Карієсогенна ситуація ( карієсрезистентність, карієссприятливість); 3.Міроприємства профілактики; 4. Ендо і екзогенна профілактика карієсу; 5. Герметизація фісур; 6. Санація .	II	таблиці : - „етіологічні чинники карієсу”; - „ Класифікація герметиків” -„ Препарати для ремтерапії - „ Види герметизації” .	85-90%
III	Заключний етап 1. Резюме лекцій, закріплення основних положень лекцій.		питання
	2. Відповіді на запитання		питання , завдання.
	3. Завдання для самопідготовки студентів.		література. І. Заяць, Л.О. Жуковська. « Профілактика стоматологічних захворювань »Видавництво» Новий Світ-2000» Львів- 2010 Ст 165-178.

6. Зміст лекційного матеріалу:

ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ

Значна поширеність карієсу та інтенсивність ураження ним зумовлюють актуальність профілактики цієї хвороби. У виникненні каріозного процесу приймають участь етіологічні фактори (карієсогенні). До них відносять:

• мікрофлора порожнини рота;

• характер і режим харчування, вміст фтору у воді;

• кількість і якість слиновиділення;

• загальний стан організму;

• екстримальні дії на організм ( стресові ситуації);

Всі карієсогенні фактори поділяються на загальні і місцеві.

Загальні:

1. Неповноцінне харчування і питтєва вода;

2. Соматичні захворювання;

3. Екстримальні дії на організм;

4. Спадковість;

Місцеві фактори:

1. Зубна бляшка і зубний наліт;

2. Порушення властивості слини і ротової рідини;

3. Залишки їжі, які містять вуглеводи;

4. Резистентність зубних тканин;

5. Неповноцінна структура емалі;

6. Стан пульпи зуба;

7. Стан зубощелепової системи в період закладки.

Карієсогенна ситуаціястворюється тоді, коли любий карієсогенний фактор чи група їх, діючи на зуб, роблять його менше стійким до дії кислот. Клінічно в порожнині рота карієсогенна ситуація проявляється слідуючими симптомами:

а) погана гігієна порожнини рота;

б) багато зубного нальоту і зубного каменю;

в) наявність множинних каріозних плям;

г) кровоточивість ясен.

Однак в регіонах з високою розповсюдженністю карієсу є люди, в яких карієс відсутній, що дозволило виділити карієсрезистентність.

Існує карієсрезистентність і карієссприятливість.

В карієсприятливих зубах патологічний процес виникає швидше і залежить від загального стану організму, Сприяють цьому:

- неповноцінне дозрівання емалі;

дієта з дефіцитом білків, макро- і мікроелементів, надлишком вуглеводів;

• вода з недостатньою кількістю фтору;

• відсутність пелікули;

• склад ротової рідини, її концентрація. В’язкість, кількість і швидкість протікання;

• біохімічний склад твердих тканин зуба;

• стан судино-нервової системи;

• функціональний стан органів і систем організму в період формування і дозрівання тканин зуба;

• неправильний розвиток зуба внаслідок загальних соматичних захворювань.

Резистентність зубів до карієсу формується у людей , в яких не було хронічних супутніх хвороб, які харчуються повноцінною їжею , що містить необхідні макро і мікроелементи.

Карієсрезистентність забезпечується:

• хімічним складом і структурою емалі;

• наявністю пелікули;

• оптимальним хімічним складом слини і ротової рідини;

• достатньою кількістю ротової рідини;

• низьким рівнем проникливості емалі зуба;

• доброю жувальною нагрузкою і самоочищенням поверхні зубів;

• властивостями зубного нальоту;

• хорошою гігієною порожнини рота;

• особливостями дієти;

• правильним формуванням зачатків і розвитком зубних тканин;

• своєчасним дозріванням емалі після прорізування зуба.

Тому стоматологічна допомога має стати якісною, набути профілактичного напрямку.

Вона має включати систему:

• державних профілактичних заходів ( охорона навколишнього середовища, охорону здоров’я матері і дтини)

• соціальних заходів спрямованих на профілактику карієсу, пов’язаних із забезпеченням здорового способу життя- дотримання раціонального режиму праці та відпочинку)

• медичних заходів спрямовані на розробку і впровадження етіологічно і патогенетично обгрунтованих засобів і методів впливу на організм та органи ротової порожнини з метою підвищення їх стійкості до карієсу)

• гігієнічно-виховні заходи (гігієнічне виховання населення з питань стоматології, поширення знань про здоровий спосіб життя, прищеплення навичок з догляду за органами ротової порожнини.)

Сучасна профілактика включає слідуючі міроприємства:

1. Раціональне харчування;

2. Покращення функції жувального апарату

3. Підвищення опірності зубів до карієсу препаратами місцевої дії;

4. Санація порожнини рота;

5. Особисту гігієну порожнини рота;

6. Санітарно-освітню роботу.

*( Раціональне харчування) Ендогенна ,без лікарська профілактика карієсу має розпочатися ще в антенатальний періоді розвитку дитини. Це зумовлено тим, що процеси формування і мінералізації зубів починаються в ембріональний період розвитку дитини і тривають після її народження. Закладення , формування і первинна мінералізація тимчасових зубів відбувається в антенатальний період розвитку дитини. Закладення і формування зачатків постійних зубів розпочинається на 4-5 му місяці вагітності, процес первинної мінералізації коронок постійних зубів завершується на 7-8 му році життя.

Для стоматологічного здоров'я дитини особливо важливо ще у період вагітності матері забезпечити достатнє поступлення в організм макро- і мікроелементів, вітамінів, білків. До четвертого місяця вагітності можна забезпечити правильним харчуванням. Для цього здорова жінка новина отримувати на добу: молока - 2 склянки, сиру -150 ц сметани -1 /З склянки, твердого сиру - 20 г, масла вершкового - 60 г, олії рослинної¹-10 г (одна чайна ложка), рибопродуктів - 100 г, м'яса - 100 г (1-2 котлети, 2-3 фрикадельки і т.д.), 1 яйце, овочів -500г, фруктів - 200 г, хліба житнього і пшеничного - по 200-250 г (2-4 скибки), цукру і кондитерських виробів - 60 г.

У другій половині вагітності у зв'язку зі швидким ростом плоду, закладкою і формуванням постійних зубів вживання молока необхідно довести до 3-4 склянок на день (у тому числі склянку кефіру), сиру - до 200 г, яєць - 2 шт., рибопродуктів -до 300 г, м'яса відварного-до 150 г, а вживання вершкового масла слід зменшити до 40 г (тобто, на 1/3). Якщо харчуванням не вдається цього досягти, то, починаючи з четвертого місяця, варто приймати спеціальні вітамінно-мікроелементні комплекси типу „Прегнавіт ".

Дитина народилася, а матері потрібно пам'ятати, що харчування її повинно бути й надалі збалансованим, із достатнім вмістом найважливіших мінералів та вітамінів.

Суттєве значення має стан здоров’я дитини на 1-му році життя та харчування її в цей період. Дитині необхідно забезпечити грудне вигодовування до 6 місяців без догодовування, а з 6 місяців і мінімум до 1 року - разом із додатковими продуктами.

Природне вигодовування має важливе фізіологічне значення для гармонійного розвитку дитини. Із грудним молоком дитина одержує не тільки всі необхідні інградієнти їжі, які легко засвоюються, але і ферменти, гормони, а також захисні фактори (імуноглобуліни, лізоцим, біфідофактор і т.д.), а сам акт смоктання стимулює інтенсивний розвиток щелеп. Все це у комплексі дозволяє правильно формуватися зубо-щелеповій системі дитини.

Діти старшого віку і дорослі повинні споживати протягом дня в середньому 80-100г білків, у середньому - 0,7 г на маси тіла людини . Білок є структурною та функціональною основою м'язевих і нервових волокон, сполучної тканини та внутрішніх органів, а також каркасом для мінеральних компонентів кістки коміркового відростка .Необхідно також отримувати 400-500 г вуглеводів (незамінне джерело енергії для організму), 80-10 г жирів, до 0,1 г вітамінів, до 20 г солей..

Певне значення має збалансованість мінерального складу харчових продуктів, а саме: оптимальними є співвідношення кальцію і фосфору- 4:5, магнію і кальцію 1:3, фтору і кальцію 1:2..Найбільше збалансовано щодо вмісту кальцію, фосфору і жирних кислот є козине молоко, кальцію і фосфору- абрикоси, персики, вишня, слива, черешня.морська та річкова риба; щодо кальцію, фосфору і магнію- яблука, редис, квасоля, гарбуз, капуста білокачанна, риба. Найбільша кількість водорозчинних сполук фтору міститься у вищих сортах чаю і морській капусті.Профілактичний ефект фтору заключається в підвищенні емалі до розчиняючої дії кислот. Якщо в період мінералізації твердих тканин зуба є достатня кількість іонів фтору, то апатити емалі стають міцнішими внаслідок заміни іонів ОН на іони F в гідроксіапатиті і збільшення фторапатитів.Але встановлено, що поступлення фтору в більших концентраціях веде до розвитку флюорозу.Кількість фтору в організмі залежить від його вмісту у питній воді і харчових продуктах.. Щоб забезпечити достатнім вмістом іонами фтору проводять штучне фторування води, додаючи на водогінних станціях різні сполуки фтору. Норма фтору у воді -1-1,2мг\л. В тих районах, де неможливо профторувати воду проводять фторування кухонної солі, молока. Велика кількість мікроелементів міститься в морепродуктах:м‘ясі криля, мідіях, пасті „Океан”

Найкращим джерелом кальцію є молочні продукти,які сприяють повноцінній мінералізації емалі..Вміст кальцію в молоці становить 120мг\%, у сирі-135мг\%, у сирковій масі-95-160мг\%, 0,5л молока забезпечує добову потребу дитини (школяра) в кальції. Джерелом кальцію є також бобові, горіхи, яєчний порошок, вівсяна крупа, м’ясо, овочі, фрукти. Засвоєння кальцію активізується достатнім поступленням в організм вітаміну Д

Найнесприятливіший вплив на тверді тканини зубів чинять вуглеводи ( сахароза, фруктоза, глюкоза), які ферментуються мікроорганізмами зубного нальоту з утворенням органічних кислот, здатних посилювати процеси демінералізації емалі.З метою зниження карієсогенного впливу вуглеводів слід рекомендувати пацієнтам зменшити вживання цукру, не утримувати довго в ротовій порожнині солодку їжу ( льодяники, карамель,т.щ).

Досить простими щодо виконання та ефективними є такі рекомендації: не їсти солодкого на ніч, а також у проміжках між прийомами їжі, не вживати солодке як останню страву. Якщо ці рекомендації порушуються, слід почистити зуби або прополоскати ротову порожнину.

* (Покращення функцій жувального апарату).

У рекомендаціях слід пам’ятати, що їжа- це чинник самоочищення ротової порожнини, природного звільнення від м’якого зубного нальоту. Самоочищення здійснюється за допомогою акту ковтання, рухів губ, язика, щік, щелеп і потоку слини.

У сучасної людини самоочищення ротової порожнини утруднено у зв'язку із такими причинами: '

1) зростаючою редукцією зубощелепового апарату;

2) масовим ураженням карієсом ;

3) ураження захворюваннями тканин пародонта;

4) аномаліями і деформаціями прикусу;

5) характером їжі, значна частини якоїє клейкою, м'якою, в'язкою, завдяки чому вона легко накопичується у численних рєтенційних пунктах:

6) жувальними лінощами,

Тому одним із шляхів посилення самоочищення ротової порожнини є вживання твердої їжі ( сирі овочі, тверді фрукти) .Хороше тренування зубо-щелепової системи відбувається під час вживання твердої сухої їжі, що підвищує слиновиділення. Тверду їжу рекомендують дітям для вироблення у них звички до жування, для поліпшення росту й розвитку зубо-щелепної системи. Бажано вживати овочі і фрукти після солодкої, липкої, м’якої їжі, а також у проміжках між основними прийомами їжі.

* (Підвищення опірності зубів до карієсу препаратами місцевої дії)

Ендогенна ( загальна)профілактика карієсу зубів – забезпечення високої резистентності організму і зубів людини до несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Безлікарська ендогеннапрофілактика включає:

• зміцнення соматичного здоров’я дитини;

• лікування хронічних захворювань;

• раціональне харчування;

Лікарська ендогеннапрофілактика включає:

• прийом препаратів кальцію, фосфору,фтору

• прийом вітамінів ( групи А,С,Д,В), мікроелементів.

Препарати кальцію.

Кальцію глюконат – порошок, таблетки по 0,5 і 0,25 г, розчин 5%.

Призначають в таблетках дітям до 1 року по0,5 г;

2-4 років -1 г;

5-6 років-1,5 г;

7-9 років-1,5-2 г;

10-14 років-2-3 г 2-3 рази на добу. Курс лікування-1місяць. Через 3 місяці курс повторюють.

Дія: іони кальцію приймають участь в передачі імпульсів, скороченні м’язів. Кальцій необхідний для формування кісткової тканини, зміцнює проникливість судин,має протиалергічну , протизапальну дію.

Кальцію лактатВ порівнянні з кальцієм глюконатом є більш ефективним , оскільки формує в кишечнику середовище, яке сприяє всмоктуванню кальцію. Випускається в порошку і в таблетках по 0.5 г, 5-10% (.Вживають діти по 1 таб 2- 3 рази на день). Не рекомендується запивати молоком. Із дієти виключити продукти які містять щавелеву, оцтову і жирні кислоти.

Кальцію гліцерофосфат. Форма випуску: гранули по 100 гр, табл. Призначають в середину по 0.05-0,2 г на прийом. Курс лікування -1 місяць. Повторний курс –через 3 місяці. Гранули гліцерофосфату містять кальцію гліцерофосфату 10 частин, натрію гліцерофосфату 2 частини, цукру 88 частин. Приймають по 1\2-1 чайній ложці 2-3 рази на добу.

Обмін кальцію пов’язаний із обміном фосфору. Добова потреба організму у фосфорі становить 1,5 г. Для нормального фосфорно-кальцієвого обміну , важливе не лише надходження фосфору, але і його засвоєння. Всмоктування кальцію і фосфору регулюється кальциферолом ( вітаміном D1) і паратином.

Препарати фосфору.

Фітін . Форма випуску : порошок і таблетки по 0,25. У препараті міститься 36% фосфорної кислоти. Як і інші препарати фосфору стимулює кровотворення, посилює ріст і розвиток кісткової тканини, нормалізує стан кісткової системи при хворобах, пов’язаних з недостачею фосфору в організмі. Призначають 3 рази на добу протягом 6-7 тиж після їди, дітям віком до 1 року- 0,05-0,1 г, 1-2 рази в день;

до 2 років-0,1 г, 2 -----„--------

3-4 років-0,15 г, 2-----„ -------

5-6 років-0,2 г, 2-3 рази в день

7-9 років-0,25 г , 2-3 -----„-------

10-14 років-0,25 г-0,3 г 2-3-----„------.

Сполуки фторуможуть надходити до організму з питною водою, фторованим молоком, кухонною сіллю, таблетками, або краплями фториду натрію.

Покази до призначення сполук фтору:

• Висока поширеність карієсу серед населення;

• Низький вміст фтору в питній воді;

• Відсутність джерел надходження фтори дів.

Норма фтору- 0,8-1,2мг\л.

Добова потреба- 1,2мг.

Таблетки фториду натрію є засобом системної профілактики карієсу у разі дефіциту вмісту фтору в питній воді. Їх призначають дітям віком від 2 до 15 років протягом 250 днів на рік.

Fluoretten law ( флуоретен лов)– випускається у вигляді таблеток, які містять 0,25 мг фтору В упаковці до 100 таблеток у флаконі.

Fluoretten forte- в одній таблетці – 1 мг фтору. Таблетки приймаються 1 раз на добу, вранці після сніданку розжовувати таблетки.

Вітафтор- комбінований фторовмісний препарат, в одній чайній ложці (5 мл) якого міститься: ретинолу пальмінату (вітаміну А) -3300 МО (0,00182 г), ергокальциферолу (вітаміну D) – 400 МО (0,00001 г), аскорбінової кислоти-0,06 г, натрію фториду- 0,0011 г. Препарат приймають всередину під час їди або через 10-15 хв після неї один раз на день. Дітям віком від 1-6 років призначають по 1\2 чайній ложці,

Із 7-14 років- по 1 чайній ложці. Препарат вживають щоденно протягом 1 міс; після двотижневої перерви курс лікування повторюють. Повторні курси рекомендовано проводити 4-6 разів на рік з перервою влітку.Вітафтор доцільно вживати, дітям . які проживають в регіонах з недостатнім вмістом фтору ( менше 1 г\л) в питтєвій воді і дітям, що мають ознаки гіповітамінозу.

Вітаміни А і D регулюють обмін іонів фосфору і кальцію в організмі, впливають на властивості їх всмоктуватися в кишечнику і нормальному розвитку тканин зубів і скелету.

Фторид натрію надає протикаріозну дію, накопичується в тканинах зубів, кістках.

Віт. С ( аскорбінова кислота) обмежує відкладання солей фтору в тканинах і тим самим попереджає побічний вплив фтору.

Крім препаратів кальцію, фосфору і фтору застосовують для профілактики карієсу вітаміни, зокрема, кальцифероли (препарати вітамінуD), ретинол(вітамін А), аскорбінову кислоту і вітаміни групи В, недостатність яких приводить до послаблення мінералізації дентину.

Вітамін А ( Ретинол ацетат)

Форма випуску: таблетки., розчин в маслі.

Вживають по 10 000- 100 000 МЕ в середину., один раз на день.

Дія: стимулює ріст і розвиток молодого організму, бере участь в нормальній діяльності зору, слізних, сальних і потових залоз, впливає на проникливість судин, підвищує резистентність організму до інфекції, покращує регенераторні властивості слизової оболонки порожнини рота, підсилює бар’єрну функціюпародонта.

Для синтезу ретинолу в організмі потрібен каротин, велика кількість якого міститься в моркві. Вживання тертої моркви зі сметаною або рослинною олією сприяє кращому засвоєнню ретинолу. Також вітамін А міситься в петрушці, чорній смородині..

Вітамін D ( Ергокальциферол)

Форма випуску: драже, розчин вітаміну в маслі, спиртовий розчин.

Вживають 6 всередину під час їди.

Дія: регулює обмін фосфору і кальцію в організмі, допомагає їх всмоктуванню ( шляхом збільшення проникливості слизової оболонки кишки) і своєчасному депонуванні.в новоутвореній кістковій тканині. Дія даного вітаміну посилюється при одночасному вживанні іонів кальцію і фосфору.

Міститься в маслі, молоці, яєчному жовтку, печінці риби, ікрі

В період мінералізації зубів доцільно призначати кальцифероли( вітамін D) і вітамін А.

Відехол - препарат віт Д3, регулює обмін кальцію та фосфору, сприяє формування кісткового скелету та зубів. Призначають по одному курсу тривалістю 1,5 місяця раз на рік, починаючи з річного віку.

Вітамін В 1. ( Тіамін хлорид)

Форма випуску: порошок, таблетки, ампули по 1мл 25% і 5% розчини.

Вживати: по 0,002- 0,01 г 1-5 разів на день чере 10 – 15 хв після їди.

Дія: приймає участь у вуглеводневому обміні. Забезпечує функцію нервової системи,шлунково- кишкового тракту, серцевої діяльності. Використовують для ранньої профілактики карієсу, при невралгії трійчастого нерва, глоситах, захворюваннях пародонта..

Міститься в дріжжях, м’ясі, яйцях, печінці, хлібі з борошна грубого помолу, гречаній і вівсяній крупах .,

Вітамін С (Аскорбінова кислота)

Форма випуску: порошок, драже по 0,05 г; таблетки з глюкозою по 0,025 – 0,1 г приймають 3 – 4 рази на день після їжі.

Дія: підвищує імунітет, покращує регенерацію тканин, зміцнює судини, бере участь в утворенні гормонів, утворенні ДНК і РНК.

Джерелом аскорбінової кислоти є овочі, ягоди і фрукти., які містять клітковину потрібну для кращого травлення, а також мінеральні солі, плоди шипшини, лимони.

Мікроелементи( стронцій, кобальт, мідь, хром, нікель, цинк, ванадій) впливають безпосередньо на тканини зуба ( зубний наліт, хімічний склад слини і мікрофлори порожнини рота. Основне їх значення- підвищення резистентності твердих тканин зуба до карієсу. Їх багато міститься в морській капусті, горіхах

Місцева терапія ( екзогенна, ремінералізуюча )

Методи екзогенної профілактики карієсу зубів використовуються після прорізування зубів і передбачають вплив безпосередньо на тверді тканини зубів.

Показання до використання місцевих ремінералізуючих засобів:

1) інтактні зуби з незавершеною мінералізацією-для попередження карієсу;

2) множинний карієс зубів - для гальмування патологічного процесу;

3) активний перебіг карієсу - для попередження розвитку нових уражень;

4) поєднання активного перебігу карієсу із захворюваннями пародонта.

Мета ремінералізуючої профілактики- підвищення карієсрезистентності емалі шляхом насичення емалі іонами фтору, кальцію і фосфору:

• ущільнення структури емалі;

• зменшення розчинності і проникнення емалі;

• пригнічення життєдіяльності мікрофлори;

• сповільнення росту зубної бляшки.

Для місцевої ремінералізуючої і мінералізуючої дії на емаль зубів

застосовують препарати у вигляді розчинів для полоскання, ротових ванночок, аплікацій (електрофорезу), гелів, лаків, фтористих дисків, зубних паст.

Для полоскання ротової порожнини використовують 0,1 -0,2% р-ни фториду натрію,3 % водний р-н „ Ремоденту” у вигляді 3 – 5 хв полоскань порожнини рота ( 1- 2 рази натиждень) протягом 10 хв. Pro Fluoride M («VOCO»), Fluocal Solute («Septodont»),

Методика полоскання:

• чищення зубів з гігієнічною зубною пастою, застосування предметів інтердентальної гігієни;

• полоскання ротової порожнини гідрокарбонатом натрію ( 0,5 ч.л. питної соди на 1скл теплої води). Для зміни pH середовища;

• полоскання ротової порожнини 5-10 мл 0,1% р-ну фториду натрію ( 150мл).

• через кожну хвилину набирають нову порцію і утримують її в ротовій порожнині 30- 50 сек.

• тривалість процедури 3 хв.

Найчастіше для полоскання використовують розчин натрію фториду в концетрації 0,05% раз на день; 0,1% раз на тиждень; 0,2% раз на два тижні. Тривалість полоскання- 1-2 хв, кількість розчину – 10 мл.

Для дітей до 5 років полоскання з фторидом натрію не застосовують, щоб дитина не ковтнула розчин. В разі заковтування розчину натрію фториду, необхідно дати випити столову ложку 3-5% р-ну хлориду кальцію, який зв’язавши фтор не дасть йому всмоктатися в кишечнику.

Курс полоскань становить 10 -15 процедур через день або ж щоденно 2 рази на рік.

З метою профілактики застосовують полоскання 3% р-ном « Ремоденту» . Тривалість процедури 3-4 хв, 2- 8 разів на місяць ( 1- 2 рази на тиждень).

Термін придатності препарату 3 роки, в розчині-1 добу. На одне полоскання йде 15-25 мл розчину.

Аплікація поверхонь коронок зубів

Для зовнішнього насичення емалі іонами кальцію, фосфору і фтору використовують 10% глюконат кальцію, 5-10 % підкисленого фосфату кальцію і 2,5% гліцерофосфату кальцію. Показами до їх застосування є наявність зубів із незавершеною мінералізацією.

Курс лікування- 15-20 аплікацій або 10-15 процедур електрофорезу ( вводити з анода). Через 5 місяців курс лікування повторюють. Для одночасного уведення обох активних іонів кальцію і фосфору слід використовувати гліцерофосфат кальцію, фосфат кальцію, монофосфат кальцію.

Для аплікацій також використовують 3 % і 1,5 % розчин „ Ремоденту”.

„Ремодент”отриманий з кісток тварин; містить комплекс макро і мікроелементів необхідних для ремінералізації емалі: . Основними компонентами є кальцій, фосфати, магній, калій, натрій, хлор, органічні речовини, мікроелементи. Білий порошок , розчинний у воді.. Термін придатності препарату 3 роки, в розчині-1 добу.

Водний розчин „ Ремоденту” ( 3%) використовують у вигляді аплікацій на попередньо очищену та висушену поверхнюемалі зуба протягом 15 – 20 хв ( тампони замінюють 2 рази). Після аплікації протягом 2 годин не рекомендується полоскати рот, приймати їжу. Курс аплікацій 2 – 28 в залежності від інтенсивності демінералізації, які проводять 2 рази на тиждень

Методика проведення аплікації 1-2 % р-ном фториду натрію або 3% р-ном « Ремоденту»:

• чищення зубів з гігієнічною зубною пастою, застосування предметів інтердентальної гігієни;

• ізоляція зубів від слини ватними валиками або застосування слино відсмоктувача;

• висушування поверхні зубів;

• нанесення на поверхню зубів ватних тампонів змочених розчином;

• заміна тампонів кожні 5 хвилин;

• тривалість процедури 15- 20 хвилин.

Тривалість курсу : профілактичний 10 процедур, 2 рази на рік .

Досить поширеним нині є аплікаційний метод профілактики карієсу ( за П. А. Леусом; Є.В. Боровським ). Для аплікацій використовують 10 % розчин кальцію глюконату, 4 % розчин фтористого натрію. Перед проведенням процедури зуби очищують від зубного нальоту і висушують ватним тампоном, потім накладають тампони, змочені 10% р-ном кальцію глюконату на (15-20 хв), змінюючи їх кожні 4- 5 хв. Після кожної третьої аплікації з ремінералізуючим розчином на поверхню зуба накладають ватний тампон змочений натрію фториду (3-5 хв). На курс –від 5 до 10 процедур щодня або через день.Після завершення процедури не рекомендується приймати їжу протягом 2 годин. Рекомендується два курси на рік. Дітям 2-3 років аплікація 10 % розчином кальцію глюконату протягом 3 хв з послідуючим покриттям зубів фторлаком ( 6 разів через неділю).

Аплікація поверхонь зубів фторвмісними гелями.

Фторвмісні розчини і гелі для професійного застосування мають достатню високу концентрацію фториду натрію. Випускаються переважно за кордоном. Це такі препарати, як “ Fluoridin gel”, “ Elmex Gelee”, “ Pro- Fluorid Gelee” , Fluocal Gel («Septodont»), Fluoridin Gel N 5 («VOCO»), Fluor-Gel («Blend-a-med»), Oral В Fluor-gcl («Cooper»), Elmex-gele («Wypert») і ін.;

Методика нанесення

• індивідуальна гігієна порожнини роти : очищення зубів за допомогою полірувальних щіток, ковпачків і паст;

• ізоляція зубів від слини;

• висушування поверхні;

• нанесення за допомогою пензлика на поверхню зубів тонким шаром фторвмісного гелю, так, щоб не попав на слизову ;

• підсихання гелю 3-5 хв.

Рекомендації: не вживати їжу протягом 2- 3 год.

Тривалість курсу. Дорослим з високим ризиком розвитку карієсу аплікації проводять 2 рази на рік. При наявності в роті фарфорових протезів , які можуть руйнуватися під дією кислотних розчинів , їх перед аплікацією необхідно змастити вазеліном.

Необхідно зазначити, що деякі гелі близькі за своєю дією до фторвмісних лаків. Вони, як і лаки, висихаючи на поверхні зубів, утворюють тонку плівку, яка здатна утримуватися відносно тривалий час. Це такі гелі: Elmex Gelee ; Pro- Fluorid Gelee ; Fluoridin gel №5 - містить 5% СаР; Белагель Р і Белагель Са/Р (ВладМиВа).

Клінічна ефективність: у середньому редукція приросту карієсу складає 30-50%.

Покриття зубів фторвмісними лаками.

Фторвмісний лак – це сполука природних смол рослинного походження, нерозчинних у воді.

До складу лаків входить фторид натрію в концентраціях від 0,05 до 2,5%.

Переваги лаків:

1 )утворюють на емалі плівку, яка залишасться на зубах упродовж декількох годин, а у фісурах, щілинах і мікропросторах - упродовж декількох днів і навіть тижнів, надаючи пролонгованої дії:

2) відсутність необхідності в додаткових процедурах, як при аплікації чи електрофорезі;

3) оптимальна проникність фтору з плівки, яку утворює лак на зубах, забезпечує надходження фтору в емаль у достатній кількості.

Застосовують такі лаки:

- Фторлак (Харків), Фторлак (Росія), Белак Р (ВладМиВа), Fluondine («VOCO»), Bifluorid 12 («VOCO»), Controcar («Hammacher»), Duraphat («Woelm»), Белагель Са, Р, . Вони наносяться на зуб за допомогою пензлика, аплікатора, спеціальних пластмасових ложок для верхньої і нижньої щелеп і утримуються протягом 15-20 хв.

Вітчизняний фторлак являє собою композицію природних смол, що містять 2,9 % фтору. Його вміст фторид натрію- 5 г, бальзам ялицевий - 40 г, шеллак- 19 г, хлороформ- 12 г, спирт етиловий-24 г. Він має високу адгезію і може утримуватись на зубах протягом довгого часу.

Методика застосування:

• індивідуальна гігієна порожнини рота;

• професійна гігієна порожнини рота;

• ізоляція зуба від слини, висушують ватними тампонами і теплим повітрям;

• нанесення на поверхню зуба тонким шаром за допомогою спеціального пензлика, пластмасовою чи дерев’янною палочкою на всі поверхні зубів, уникаючи попадання препарату на слизову оболонку;

• через 3-5 хв лак висихає.

• покривають одночасно всі зуби на одній щелепі .

• після процедури пацієнту необхідно дати рекомендації: дві години не їсти, протягом доби вживати тільки рідку їжу і м’яку їжу, не чистити зуби вечором в день процедури

Тривалість курсу:

• 2-4 процедури протягом року;

• 3-х разове покриття зубів з інтервалом 1-2 дні; від 2-х до 12 разів на рік залежно від активності карієсу.

Фторвмісні лаки, які є на ринку, подіпяються на:

- лаки на основі еластичних, але достатньо жорстких адгезивів з актилатів, поліуретану, епоксидних смол;

- „м'які" лаки - на основі природних смол, які утримуються на зубах нетривалий час, але встигають при цьому віддати фтор в емаль зуба

Встановлено, що покриття зубів „жорстким'' лаком різко знижує проникність емалі, що може несприятливо впливати на обмінні процеси у дітей, тому у них використовують „м'які" лаки.

Показання до використання лаків:

1) помірний або високий рівень інтенсивності карієсу;

2) дітям і юнакам з високим ризиком розвитку карієсу.

Частота нанесення лаку - 2-4 рази на рік, залежно від активності карієсу. Протипоказань немає.

Клінічна ефективність: редукція приросту карієсу постійних зубів - від

20 до 70%; тимчасових - 19-25%.

Фторвмісні диски.

Фторвмісні диски( бумажні і парафінові) випускаються в упаковці по 10 штук. Представники: „ Фторгліфоскаль", „Шростронат ".

Розхід матеріалу – 1 диск на процедуру. Фіксують диск в наконечнику за допомогою дискотримача. Фтор втирається в тверді тканини зуба на мінімільній швидкості з використанням трьох видів рухів: зворотно- поступальних, вверх- вниз, колових. Перед втручанням проводиться професійна гігієна порожнини рота, після чого дисками спочатку обробляються вестибулярні поверхні зубів верхньої щелепи зліва направо, потім- нижньої- справа наліво. Після цього обробляють піднебінні поверхні зубів верхньої щелепи і язичні поверхні зубів нижньої щелепи, далі- жувальні поверхні зубів верхньої і нижньої щелеп . при змінному прикусі обробляють фтормісним диском тільки постійні зуби. 2-3 разова обробка зубів з інтервалом 1-2 дня, в рік 2-4 курси.

Нагнітання фториду за допомогою бормашини сприяє максимальному і найглибшому його проникненню з утворенням на поверхні зуба плівки, з якої діюча речовина виділяється впродовж двох годин. Використовуються ці диски і при лікуванні гіперестезії твердих тканин зубів.

Електрофорез мінеральними розчинами.

Лікарський електрофорез- комбінована дія постійного електричного струму і лікарської речовини, введеної за його допомогою.

Також можна ввести ремінералізуючі розчини за допомогою електрофорезу. Дітям ( 5 % р-н кальцію глюконату)

Перед проведенням елетрофорезу поверхню зуба очищають від зубного нальоту, ізолюють від слини, висушують ватним тампоном чи повітрям. .Пасивний елетрод беруть в праву руку, активний з турундою змоченою ремінералізуючим розчином поміщають на патологічно змінениу ділянку емалі зуба. Сила струму до 30 мкА. Час дії – 20 хв.

Фторвмісні препарати для самостійного застосування. Використо­вують розчини з низькими концентраціями фториду.

Представники: Флюдент, Флюкарш.

Призначають полоскання дітям, коли прорізуються перші постійні зуби, тим, шо носять ортодонтичні апарати, а також для профілактики променевого карієсу опроміненим хворим.

Цей метод профілактики добре застосовувати в організованих дитячих колективах. Він достатньо ефективний, не погребує великих затрат часу і матеріальних ресурсів. Полоскання найкраще впливають на гладкі і апроксимальні поверхні зубів.

На завершення теми місцевої фторпрофілактики, необхідно зазначити, що

Всі препарати фтору для локального застосування є потенційно небезпечними для здоров'я, особливо дітей (фтор - протоплазматична отрута/ У зв'язку з цим, за рекомендаціями ВООЗ (1994):

- не слід використовувати їх дітям до 6 років;

- зберігати в місцях, недоступних для дітей;

- препарати випускають в упаковках, сумарна доза фторидів у яких є безпечною.

Негативна дія фтору. Ознаками передозування фтору є розвиток флюорозу різного ступеня. Одномоментний прийом фтору у кількості 3-5 мг Р/кг ваги може призвести до отруєння. При прийнятті всередину дози менше 5 мг/кг необхідно дати дитині молоко і спостерігати кілька годин, при 5-15 мг/кг - викликати рвоту, дати перорально препарати кальцію (можна 5% розчин ггаоконату кальцію, лактат кальцію), доставити влікарню і спостерігати. Якщодозабільше 15 мг/кг, слід негайно доста­вити дитину в лікарню, викликати рвоту або промити шлунок, ввести внутріш-ньовенно глюконат кальцію, підтримувати функції життєво важливих органів.

Заходи безпеки - щоб уберегти дитину від заковтування гелю (особливо

підкисленного) необхідно:

- обмежити кількість гелю до 2 мл (40% об'єму індивідуальної ложки);

- обмежити кількість гелю, який наливають на губку, до 5-10крапель;

- пацієнта посадити з нахиленою вперед головою;

- використовувати слиновідсмоктувач;

- сплюнути слину після процедури;

- контейнер із гелем зберігати в недоступному для пацієнтів місці;

- не залишати пацієнта без нагляду;

- тривалість процедури не повинна перевищувати 4 хв. Після аплікації не їсти впродовж 30 хв.

Герметизація фісур виконує дві функції: ( самостіне вивчення)

1. створює на поверхні зуба фізичний бар’єр для карієсогенних факторів, мікробної бляшки;

2. при наявності в складі герметика активних іонів надає ремінералізуючу дію на емаль в ділянці фісур.

Покази до герметизації:

• наявність глибоких фісур;

• відсутність фісурного карієсу, інтактність фісур;

• незакінчена мінералізація жувальної поверхні зуба;

• мінімальний термін з часу прорізування зуба.

Протипокази до герметизації:

• відсутність виражених фісур, ямок на жувальній поверхні зуба;

• наявність каріозної порожнини на контактній чи жувальній поверхні зуба;

• погана гігієна порожнини рота.

• гіперсалівація.

Основні вимоги до герметиків:

• стійка адгезія до тканин зубів у вологому середовищі;

• висока міцність на стиск та стійкість до стирання;

• тверднення при кімнатній температурі у вологому середовищі протягом 2-3 хвилин.

• стабільність кольору, не змінювати забарвлення тканин зубів.

Помилки під час герметизації фісури:

• герметизація каріозної фісури;

• недостатнє висушування;

• густа консистенція матеріалу;

• внесення герметика з надлишком;

• недостатня медикаментозна обробка фісури;

• герметизація зуба з каріозною порожниною.

Ускладнення які виникають під час герметизації:

• випадання герметика протягом 6 місяців;

• розвиток фісурного карієсу;

• розвиток токсичного пульпіту, внаслідок протравлення емалі більше 1 хв і недостатнього промивання водою фісури після протравлення;

• протравлення тих ділянок емалі зуба, які не підлягають герметизації, спричиняє розвиток каріозного процесу.

Доцільно є проведення герметизації борозен постійних молярів - увіці 5-6 років, перших премолярів –у віці 9-10 років, других премолярів -10-11 років, других молярів – у 12-13 років.

З метою герметизації сліпих ямок і борозен використовують матеріали: композиційні, компомери і склоіономерні цементи.

Склоіономерні цементи мають карієсстатичну дію за рахунок виділення фтору, хімічно фіксуються на поверхні зуба, не потребують протравлення емалі перед процедурою, але вони недостатньо міцні і швидко стираються. Тому доцільніше використовувати склоіономери другого типу в зубах, які щойно прорізались.

Компомери- світлотвердіючі композиційні матеріали, які мають властивість виділяти фтор при контакті з ротовою рідиною, на відміну від композитів ( Дерікт Сел).

Композитні герметики являють собою композиційний матеріал високої тукучості за рахунок вмісту неорганічного наповнювача.

Композитні герметики поділяють:

За хімічним складом

1. На основі BisGMA ( бісфенолгліцидилметакрилата), ( Естісель);

2. На основі полімерів (Прізма -Шілд);

• За механізмом твердіння

1. Самотвердіючі ( хімічного затвердівання) , (Евікрол-Фісур, Дельтон) ;

2. Такі, що твердіють під дією світла з довжиною хвилі 480 нм- фотополімерні (Неліо Сел , Ультра Сел)

-За наявністю наповнювача:

1) Ненаповненні ( вміст наповнювача неперевищує 26-28 %) ( Дельтон, Візіо Сел);

2) Наповненні ( вміст наповнювача становить 29- 50 %) ( Прізма Шілд, Есті Сел).

- По кольору і прозорості:

1) прозорі;

2) непрозорі;

3) зафарбовані.

-По вмісту мінеральних компонентів,зокрема фтору:

1) ті. що містять мінеральні компоненти;

2) ті, що не містять мінеральнихкомпонентів.

Герметики на основі полімерів мають добру текучість, малу в’язкість, велику усадку.

Наповненні матеріали мають велику стійкість до зносу і стиранню, однак ненаповненні краще проникають у вузькі фісури і ямки.

Прозорі герметики дозволяють судити про зміни, що проходять під ними ( наприклад розвиток карієсу, поява пігментації), тому їх примінення доцільне у осіб з вираженою карієсогенною ситуацією. Зафарбовані герметики дозволяють самому пацієнту контролювати збереження матеріалу на поверхні зуба. Непрозорі герметики кольору зуба найбільш естетичні, але важче контролювати їх збереження внаслідок злиття з кольором поверхні зуба.

Існує два методи герметизації фісур:

• простий ( неінвазивна герметизація);

• профілактичне пломбування ( інвазивна герметизація).

Проста герметизація фісур(неінвазивна)

Фісури поділяють на відкриті доступні для огляду ,закриті, де візуально карієс не можливо визначити і змішані.

Методика герметизації відкритої фісури.

1. Очистка стінок і дна борозни від зубного нальоту проводиться за допомогою щіток, полірувальної пасти і засобів , що не містять олії і фтору , бо фтор порушує процес протравлення емалі. Також обробляють антисептиками: 3% розчин хлоргексидину, гіпохлориду натрію, 1% р-ном йодинолу.

2. Ізолювання зуба від слини.

3. Протравлення емалі 37 % розчином фосфорної кислоти. Кислоту наносять на ті місця, які будуть покриватися герметиками. Час протравлення не повинен перевищувати для постійних зубів, 15-30 сек., для молочних - 30-60 сек

4. Промити протягом 15-30 сек. Тривалість обполіскування струменем води повинна дорівнювати тривалості протравлювання. Якщо для протравлення був застосований гель, то час промивання слід збільшити вдвічі.

5. Висушування поверхні зуба протягом 15 сек на віддалі, щоб не пошкодити структуру емалі.

6. Нанесення герметика тонким шаром без пустот. На жувальну поверхню нижніх зубів герметик наносять тонким шаром на середину фісури і легко вирівнюють вздовж неї. На верхніх зубах герметик наносять в передню і центральну частину фісури і легко вирівнюють вздовж неї.

7. Опромінення протягом 20- 40 сек.

8. Після затвердівання матеріалу перевіряють зондом його ретенцію, вільне змикання зубів.

9. Шліфування і полірування після повного затвердівання герметика алмазними борами і штрипсами з дрібною насипкою, гумовими дисками і чашечками,щіточками з абразивною пастою

10. Проведення аплікації фторлаку чи фторгелю на всі зуби.

Контроль огляду зуба після герметизації фісур рекомендують проводити через 6-8 місяців.

Інвазивний метод герметизації фісур передбачає сукупність використання силанта і пломбування порожнини гібридним композитом ( Харізма, Дюрафіл). Цей метод включає незначне препарування порожнини зуба, її пломбування композитними масами і послідуюче нанесення герметика на поверхню пломби і прилеглих до неї здорових ямок і фісур. Профілактичне покриття забезпечує допоміжну макромеханічну фіксацію пломбувальної маси на жувальній поверхні і захищає від карієсу здорові борозни, розміщенні в стороні від препаруючої порожнини.

*Санація порожнини рота.

„Санація” в перекладі з латинської означає оздоровлення. В стоматології санація передбачає лікування всіх захворювань органів ротової порожнини і складається із комплексу міроприємств:

• лікування уражених зубів;

• видалення зубів , які не підлягають збереженню;

• видалення зубних відкладень;

• лікування хвороб пародонта і захворювань слизової оболонки рота;

• ортопедичне й ортодонтичне втручання;

• лікування захворювань слинних залоз , нижнього скронево-щелепового суглобу.

Виділяють три форми проведення санації порожнини рота:

• індивідуальна санація органів порожнини рота за зверненням, передбачає лікування всіх захворювань порожнини рота в осіб,що самостійно звернулися в стоматологічний заклад;

• разова, чи періодична, -повне лікування всіх захворювань порожнини рота в обмеженого контингенту населення;

• планова ( лікувально-профілактична) – систематичне виліковування стоматологічних захворювань в організованих групах населення, що знаходяться на диспансерному обслуговуванні.

У нашій країні в обов’язковому порядку проводиться планова лікувально-профілактична стоматологічна санація організованого дитячого контингенту, дорослого населення з хронічними захворюваннями і робітників ряду промислових підприємств.

Розрізняють централізований і децентралізований методи санації.

При централізованому методі огляди і санація здійснюються в лікувально-профілактичних закладах ( районах, міська чи обласна поліклініки). При децентралізованому методі огляди і санація проводяться в лікувальних кабінетах, створених на підприємствах або у школах. У навчальних закладах( шклах, ПТУ) створюються стаціонарні стоматологічні кабінети. Існує і бригадний метод обслуговування, при якому в школу або на промислове підприємство виїзджає бригада в складі 2-3 лікарів , м\сестра і санітарка й у більш короткий термін проводить санацію органів порожнини рота. Для надання стоматологічної допомоги населенню сільської місцевості і проведення санації стали використовувати і пересувні кабінети в спеціально обладнаних автобусах.

Під системою санації розуміють регулярне проведення оглядів і санації органів порожнини рота через визначенні проміжки часу. Кратність проведення оглядів і санації визначається часом, протягом якого знову виникаючі каріозні порожнини не досягають наступної стадії каріозного процесу- переходу в запалення пульпи і періодонта. Враховуючи, що інтенсивність карієсу в дітей з обтяженим і необтяженим анамнезом неоднакова Вторинна профілактика, планова санація є методами диспансеризації..

Значення санації:

- попереджує винекнення ускладнень карієсу ( пульпіту, періодонтиту, гнійних процесів);

- забезпечується первинна профілактика некаріозних захворювань і зубощелепових аномалій (проходить фізіологічний розвиток зачатків постійних зубів, виключається вплив одонтогенних вогнищ запалення);

- зводиться до мінімуму видалення молочних зубів і послідуюче передчасне прорізування постійних зубів з незрілими , не докінця сфомованими коренями.

*Гігієна порожнини рота.

* Санітарно -освітня робота.