Прокуратура України

Для дотримання законності і правопорядку у країні, захисту прав та інтересів громадян в Україні існують правоохоронні органи. До них відносяться: прокуратура, органи внутрішніх справ та юстиції, Служба безпеки України, митні органи, податкова міліція і така громадська організація як адвокатура.

Прокуратура – це єдина централізована система державних органів, яка здійснює вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів усіма суб’єктами держави.

Система органів прокуратури складається з трьох ланок: 1) районні, міські на правах районних, міжрайонні та прокуратури військових гарнізонів; 2) прокуратури областей, міст Києва та Севастополя на правах обласних, Автономної Республіки Крим, військові прокуратури регіонів та Військово-морських сил України; 3) Генеральна прокуратура України на чолі з Генеральним прокурором /рис.35/, який призначається на посаду та звільнюється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради. Остання може висловити йому недовіру, що має наслідком його відставку з посади (ст.122).

Рис. 35. Система органів прокуратури України

До повноважень прокуратури входять: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконання судових рішень у кримінальних справах, а також інших примусових заходів, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян; 5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (ст.121).

Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначається окремим законом.

.

Правосуддя України

Судова влада здійснює свою діяльність шляхом відправлення правосуддя. Правосуддя – це застосування норм права до конкретних випадків, що трапляються у суспільстві.В Україні воно здійснюється виключно судами. У здійснені правосуддя бере участь народ через народних засідателів і присяжних /рис.36/.

Рис. 36. Основні положення правосуддя України

Здійснення судочинства відбувається на умовах: законності, рівності, змагальності, забезпечення права на захист, гласності, усності, права оскарження.

Конституція України гарантує незалежність і недоторканність суддів (ст.126). Вони обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду та суддів, які призначаються на посаду вперше. Останніх призначає президент України строком на 5 років (ст.128).

У своїй діяльності суддя підкоряється лише закону, і звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, у разі: закінчення строку, на який його обрано або призначено; досягнення ним 65 років; неможливості виконання ним своїх обов’язків за станом здоров’я; порушення вимог щодо несумісності (ст.127), присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком; припинення громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; подання суддею заяви про відставку або звільнення за власним бажанням. Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей (ст.126).

Загальний суддівський корпус формує Вища рада юстиції, яка складається з 20 членів делегованих по три Верховною Радою України, Президентом України, з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Всеукраїнська конференція працівників прокуратури делегує двох членів до Вищої ради юстиції. Крім того, до складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України.

Вища рада юстиції вносить подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад, приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, здійснює дисциплінарні провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів (ст.131).

Для здійснення правосуддя, згідно ст.59 Конституції України, існує адвокатура - добровільне професійне громадське об’єднання, яке сприяє захисту прав, свобод та інтересів громадян. Адвокати не можуть працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, Службі безпеки, державному управлінні. Правовий статус адвоката, та його обов’язки закріплено у спеціальному законі “Про адвокатуру”.