М. О. Ричков. Основи правознавства (курс лекцій у схемах) Розділ іі. Конституційне законодавство україни
Конституція України є основним законом держави, якому підпорядковуються усі інші закони країни. В державі не повинно бути законів, які б суперечили, або не повністю відповідали цьому основному закону.КонституціяУкраїни містить у собі 14 розділів і закон про внесення змін в ній. Основному закону підпорядковані інші конституційні закони, які конкретніше розкривають його зміст і регламентують порядок забезпечення дії статей Конституції. Сукупність усіх розділів Конституції і конституційних законів складає конституційне законодавство України, або конституційне право. Нижче буде розглянуто лише кожний з розділів Конституції /рис25/.
Рис. 25.Конституція України – основний закон держави
Загальні засади Конституції України
Перший розділ містить в собі 20 статей, в яких розглянуті загальні засади, що торкаються конституційного закріплення форми Української держави /рис. 26/.
Рис. 26.Загальні засади Конституції України
Тут йдеться про суверенність держави і її захист, про форму державного правління, про найвищі цінності і верховенство права, оскільки Україну проголошено унітарною, суверенною, незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою з республіканською формою правління (ст.1,5,17). Найвищими цінностями держави об’явлено людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека (ст.3). В Україні здійснюється розподіл влади на три незалежних гілки: законодавчу, виконавчу і судову (ст.6). Наголошено на тому, що в Україні державною мовою слід вважати українську, але гарантується також вільний розвиток, використання і захист мов представників інших національностей (ст.10). Земля, її надра і всі інші природні ресурси є об’єктами права власності українського народу (ст.13,14). Екологічна безпека громадян України та збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави (ст.16). Держава ж повинна забезпечувати і правовий захист населення (ст.3,19). Встановлюється і державна символіка України: державний прапор, герб і гімн, а також визначено столицею місто Київ (ст.20).
Права, свободи та обов’язки людини і громадянина України
У цьому розділі Конституції більшість статей (37 з 48) присвячена правам і свободам людини і громадян України. Потрібно зазначити, що якщо у статі йдеться про громадянина, то відповідно право чи обов’язок поширюється лише на осіб, які мають громадянство України (ст.36, 38). Коли ж застосовується терміни “людина”, “кожен”, наявність такого громадянства не обов’язкова. Відмічені певні гарантії цих прав і свобод, які повинна забезпечити держава. Крім того, йдеться і про обов’язки громадян. /рис.27/.
Рис. 27. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина України
З наданих Конституцією прав громадянам України відмітимо деякі з них. Це право на гідне життя і житло (ст.47, 50); рівність перед законом (ст.24); право на працю, підприємницьку діяльність, на відпочинок і соціальний захист (ст.42,43,45,46); право на мирні збори (ст.39); право на освіту (ст.53); право на певні свободи і недоторканність як особисту, так і недоторканність житла (ст.29,35,36,54) тощо.
Для забезпечення прав і свобод людини і громадянина держава надає певні гарантії, вони захищаються судом (ст.55). Гарантується недоторканість житла, таємниця листування, телефонних розмов, свобода пересування (ст.33), право на свободу думки, слова, вираження своїх поглядів, переконань (ст.34), свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст.54), право знати свої права і обов’язки (ст.57) тощо.
Отже, можна констатувати, що Конституція України надає своїм громадянам цілу низку прав і свобод: соціально-економічних, політичних, особистісних, духовних. Крім того, вона проголошує обов’язком держави гарантію усіх цих прав і свобод.
Але крім надання гарантій прав і свобод Конституція висуває і цілий ряд обов’язків людини і громадянина.. Це, перш за все, обов’язок громадянина захищати Вітчизну, її незалежність і територіальну цілісність, шанувати державні символи, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки, вчасно і повно сплачувати податки, неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст.65-68).
Отже, можна констатувати, що основними принципами прав і свобод громадянина і людини в Україні є: 1) принцип рівноправності прав і свобод, що означає рівність всіх перед законом; 2) принцип їх не відчужуваності та непорушності, бо вони дані кожному не від держави, а від народження; 3) принцип гарантованості прав, свобод і обов’язків, це означає, що держава повинна забезпечити ефективну реалізацію прав і свобод і в разі ухвалення нових законів або внесення до них змін не повинна звужувати змісту та обсягу існуючих прав і свобод.