Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
7
Добавлен:
18.03.2015
Размер:
3.98 Mб
Скачать

6. Організація Верховної Ради України

Керівні посадові особи Верховної Ради України; органи Верховної Ради України; депутатські групи і фракції у Верховній Раді України.

Питання організації Верховної Ради України регламентуються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, прийнятим 27 липня 1994 p., Законом України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р.

Основними елементами організації Верховної Ради України є:

керівні посадові особи Верховної Ради України;

органи Верховної Ради України;

депутатські групи та фракції у Верховній Раді України;

Апарат Верховної Ради України.

Керівні посадові особи Верховної Ради. Очолює Верховну Раду України Голова Верховної Ради України, який обирається Верховною Радою України зі свого складу та відкликається нею . Порядок обрання Голови Верховної Ради України детально регламентується Регламентом Верховної Ради.

Так, кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України

В англосаксонських країнах голову парламенту традиційно називають спікером

висуваються на альтернативній основі на засіданні Верховної Ради України депутатами та їхніми групами (фракціями). Кожний депутат має право висунути для обрання свою кандидатуру. Обговорення кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України здійснюється на засіданні Верховної Ради України. При цьому на кожну кандидатуру відводиться дві години сесійного часу, зокрема для доповіді кандидата - 30 хвилин. Вибори Голови Верховної Ради України здійснюються таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Про обрання Голови Верховної Ради України Верховна Рада приймає відповідну постанову.

У будь-який час Голова Верховної Ради України може бути відкликаний Верховною Радою на його прохання, а також з огляду на незадовільну його роботу на цій посаді або через інші обставини, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язків. Дострокове припинення депутатських повноважень особою, яка обрана Головою Верховної Ради України, одночасно припиняє і його повноваження як Голови Верховної Ради України.

Пропозиції про відкликання Голови Верховної Ради України можуть вноситися: Головою Верховної Ради України за його письмовою заявою або не менш як 1/3 народних депутатів від їхньої фактичної кількості за їхніми підписами. Постанова Верховної Ради України про відкликання Голови Верховної Ради України приймається:

1)  відкритим (але не поіменним) голосуванням, якщо відкликання Голови Верховної Ради України здійснюється з огляду на подання особистої заяви;

2)  поданням бюлетенів для таємного голосування, коли питання про відкликання розглядається не за його власною ініціативою.

Голова Верховної Ради України відповідно до ст. 88 Конституції України та Регламенту Верховної Ради України:

1. Веде засідання Верховної Ради України.

2.  Організовує підготування питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради України.

3. Підписує акти, прийняті Верховною Радою України.

4.  Представляє Верховну Раду України в зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав.

5. Організовує роботу апарату Верховної Ради України.

6.  Вживає заходів до охорони та захисту честі й гідності Верховної Ради України, її органів і депутатів.

267

7.  Видає розпорядження.про опублікування актів Верховної Ради України, що не потребують підписання Президентом України.

8.  Забезпечує внутрішню і зовнішню безпеку Верховної Ради України.

9.  Розпоряджається використанням приміщень, споруд, обладнання, а також територій, що перебувають у віданні Верховної Ради України.

10. Затверджує положення про документооборот у Верховній Раді України.

11. Забезпечує розроблення проекту кошторису витрат Верховної Ради України.

12. Розпоряджається коштами, виділеними Верховній Раді України згідно з затвердженим бюджетом і кошторисом витрат Верховної Ради України тощо.

Розпорядження Голови Верховної Ради України можуть бути змінені, доповнені, скасовані рішенням Верховної Ради України, прийнятим більшістю голосів депутатів від їхньої фактичної кількості.

Перший заступник Голови Верховної Ради України і заступник Голови Верховної Ради України обираються на строк повноважень Верховної Ради України із загалу народних депутатів України, кандидатури яких представляє Верховній Раді України Голова Верховної Ради України. Вибори проводяться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Перший заступник Голови Верховної Ради України і заступник Голови Верховної Ради України за дорученням Голови Верховної Ради України виконують окремі його функції, беруть участь у розробленні проекту кошторису витрат Верховної Ради України, звіту про витрати з кошторису Верховної Ради України, контролюють виконання головами відповідних комітетів Верховної Ради України їхніх посадових обов'язків, не рідше одного разу на рік подають звіт Верховній Раді України про свою діяльність і організацію діяльності Верховної Ради України та її органів з питань, віднесених до їхнього відання.

Регламент Верховної Ради України передбачає, що перший заступник Голови Верховної Ради України веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради України з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також із питань підготування і розгляду у Верховній Раді України законопроекту про Державний бюджет України та звіту про його виконання. Заступник Голови Верховної Ради України веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради України з органами судової влади, а також із питань здійснення Верховною Радою

України та її органами законопроектної діяльності, законодавчої процедури і контрольних повноважень (за винятком питань, віднесених до відома першого заступника Голови Верховної Ради України). Заступники Голови Верховної Ради України видають розпорядження, які можуть бути змінені, доповнені, скасовані Головою Верховної Ради України, а також рішенням Верховної Ради України, прийнятим більшістю голосів депутатів від їхньої фактичної кількості.

Верховна Рада України четвертого скликання обрання Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України здійснила згідно зі спеціальною процедурою, що передбачала одночасне («пакетне») голосування за кандидатури на посади Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України (постанова Верховної Ради України «Про процедуру розгляду питання про обрання Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України четвертого скликання» від 15 травня 2002 p.).

* * *

Органи Верховної Ради України. Органами Верховної Ради України є:

1. Комітети Верховної Ради. Комітети - постійно діючі органи, які створюються на строк повноважень Верховної Ради України на основі пропорційного представництва депутатських груп та фракцій. Згідно зі ст. 89 Конституції України Верховна Рада України затверджує перелік комітетів, обирає голів цих комітетів. Функції парламентських комітетів визначено в Законі України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р. (ст. 5). їхні функції:

1) законопроектна робота, зокрема організація розроблення за дорученням Верховної Ради України чи з власної ініціативи проектів законів та інших актів, що розглядаються Верховною Радою України, попередній розгляд і підготування висновків і пропозицій щодо законопроектів, внесених іншими суб'єктами законодавчої ініціативи, доопрацювання та редагування за дорученням Верховної Ради України чи з власної ініціативи окремих законопроектів за наслідками розгляду їх у першому та наступних читаннях, визначення завдань щодо розроблення законопроектів чи їхніх структурних частин, узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли внаслідок їх всенародного обговорення;

269

2)  збір, вивчення, дослідження інформації з питань, що належать до компетенції комітетів, організація слухань із цих питань, зокрема на засіданнях Верховної Ради України;

3)  здійснення контролю за дотриманням та реалізацією Конституції та законів України, інших нормативних актів Верховної Ради країни, за відповідністю підзаконних актів Конституції, законам України, а також вивчення ефективності їх застосування;

4)  вивчення доцільності та ефективності дій Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, їхніх посадових осіб у питаннях, віднесених до компетенції комітетів, підготування й подання відповідних висновків на розгляд Верховної Ради України;

5)  участь у складанні, прийнятті, контролі за виконанням державного бюджету в частині, що віднесена до компетенції комітетів, з метою забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів;

6)  попередній розгляд і підготування висновків і пропозицій щодо ратифікації чи денонсації міжнародних договорів і угод, проектів перспективних програм економічного і соціально-культурного розвитку України, звітів про їх виконання та інших питань, що розглядаються Верховною Радою України;

7)  попереднє обговорення кандидатур посадових осіб, які відповідно до Конституції та законів України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, заслуховування та підготування для розгляду Верховною Радою України відповідних висновків щодо цих кандидатур;

8)  обговорення кандидатур посадових осіб, призначення яких відповідно до законодавства погоджується з комітетами, підготування відповідних висновків щодо цих осіб.

2.  Тимчасові спеціальні комісії створюються Верховною Радою для підготування і попереднього розгляду відповідних питань, наприклад, для доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради, для вивчення чи дослідження питань, віднесених до її компетенції.

Тимчасова спеціальна комісія згідно з Регламентом Верховної Ради обирається із загалу народних депутатів України, які дали на це згоду. Мінімальний кількісний склад комісії повинен забезпечувати представництво не менш як по одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської групи або фракції. Голова комітету Верховної Ради не може бути обраний головою тимчасової спеціальної комісії.

3.   Тимчасові слідчі комісії створюються Верховною Радою

України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, за умови, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради. Висновки і пропозиції таких спеціальних слідчих комісій згідно з Конституцією України (ч. 5 ст. 89) не є вирішальними для слідства і суду.

Верховна Рада України четвертого скликання 15 травня 2002 р. утворила 24 комітети:

з питань аграрної політики та земельних відносин;

з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією;

з питань будівництва, транспорту і зв'язку;

з питань бюджету;

з питань державного будівництва та місцевого самоврядування;

з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій;

з питань європейської інтеграції;

з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності;

з питань культури і духовності;

з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму;

з питань науки і освіти;

з питань національної безпеки і оборони;

з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства;

з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;

з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин;

з питань правової політики;

з питань промислової політики і підприємництва;

з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України;

з питань свободи слова та інформації;

з питань соціальної політики та праці;

з питань фінансів і банківської діяльності;

у закордонних справах;

у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Крім того, утворено спеціальну контрольну комісію з питань приватизації.

271

Групи (фракції) народних депутатів. Важливим елементом організації Верховної Ради України є депутатські групи, які формуються як на партійній, так і на позапартійній основі. Депутатські групи, сформовані на основі партійної належності депутатів, називаються депутатськими фракціями. До складу депутатської фракції можуть входити й позапартійні депутати, які підтримують програмні документи відповідної партії. Депутатські групи, сформовані на позапартійній основі, об'єднують депутатів, які поділяють однакові або схожі погляди з питань державного і соціально-економічного розвитку.

У формуванні депутатських груп (фракцій) мають бути дотримані певні умови, а саме:

-Чисельність групи або фракції не може бути меншою від 14 народних депутатів1.

- Депутатські групи не можуть формуватися для захисту приватних, комерційних, місцевих, професійних чи релігійних інтересів.

- Депутат не може входити до складу більш як однієї зареєстрованої депутатської групи (фракції). Голова Верховної Ради України і його заступники не входять до складу жодної депутатської групи (фракції).

- Повна та скорочена назва депутатської фракції повинна збігатися з назвою відповідної партії. У разі, коли депутатська фрак-

Що стосується депутатських фракцій, то вони згідно з постановою Верховної Ради України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» від 13 травня 1998 р. утворюються виключно депутатами на основі політичних партій та блоків політичних партій, що подолали чотиривідсотковий бар 'єр на виборах до Верховної Ради, за умови, що до складу кожної з фракцій входить не менш як 14 народних депутатів України. Конституційний Суд України своїм рішенням у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конс-титуційності) постанови Верховної Ради України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» (справа про утворення фракцій у Верховній Раді України) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення постанови Верховної Ради України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» від 13 травня 1998 p., за яким фракції у Верховній Раді утворюються народними депутатами України лише «на основі політичних партій, що подолали чотиривідсотковий бар'єр на виборах до Верховної Ради України 29 березня 1998 p.». Відповідно до цього рішення Конституційного Суду України вимоги щодо чисельного складу депутатських фракцій поширюються і на депутатські групи.

ція об'єднує депутатів з кількох партій, її назва повинна містити назви цих партій.

Депутатські групи (фракції) реєструються в Апараті Верховної Ради України. Умовою реєстрації є надходження до Апарату Верховної Ради України підписаного персонально депутатами письмового повідомлення про сформування депутатської групи (фракції) із зазначенням її назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності членів групи (фракції), а також депутатів, які уповноважені представляти групу (фракцію). Зареєстровані депутатські групи (фракції) користуються правами:

- на пропорційне (виходячи з кількості їхніх членів) представництво в усіх органах Верховної Ради України та офіційних парламентських делегаціях;

- на виступ свого представника з усіх питань порядку денного на засіданнях Верховної Ради України;

- депутатська група (фракція), з ініціативи якої розглядається питання, має право на виступ свого представника після припинення обговорення на засіданнях Верховної Ради та її органів.

Голова Верховної Ради України забезпечує зареєстровані депутатські групи (фракції) приміщенням, необхідним обладнанням тощо, а також закріплює за ними адміністративно-технічний персонал, який користується їхньою довірою, для подання допомоги у здійсненні депутатськими групами (фракціями) передбачених законами і Регламентом Верховної Ради України повноважень.

За станом на 9 липня 2004 р. у Верховній Раді України було утворено 10 депутатських фракцій та 3 депутатських групи, зокрема:

1. Депутатські фракції:

-    «Наша Україна» (110 депутатів);

-    «Регіони України» (63 депутата);

-    Комуністичної партії України (59 депутатів);

-    СДПУ (о) (37 депутатів);

-    Політичної партії «Трудова Україна» (29 депутатів);

-    СПУ (20 депутатів);

-    Блоку Юлії Тимошенко (19 депутатів);

-    НДП та ПППУ (17 депутатів);

-    Аграрної партії України (16 депутатів);

-    Позафракційні (23 депутати).

2. Депутатські групи:

-     «Демократичні ініціативи Народовладдя» (28 депутатів);

-    «Центр» (19 депутатів);

-    «Союз» (17 депутатів).

273

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке Підручники