- •1 Предмет і метод соціології
- •2 Поняття рівней соціології. Теоретична та емпірична соціологія.
- •3 Функції соціології
- •4 Структура соціологічного знання
- •5 Поняття соціального
- •6 Соціологічні закони та соціальна діяльність людей
- •7 Позитивістська соціологія Конта
- •9 Особенности "социологизма" Дюркгейма
- •10РОзуміюча соціологія макса вебера
- •11 Теорія циркуляції еліт каретто
- •12 Соціологічні ідеї зіммеля
- •14 Соціальні спільності та організації
- •15 Обєкт, предмет, функції соціології праці
- •16 Соціальна сутність праці
- •17 Відношення до праці як соціологічна проблема
- •19 Економічна соціологія.Розподільчі відносини
- •20 Соціальна структура суспільства та її основні елементи
- •21 Теорія соціальної стратифікації
- •22 Моделі стратифікації
- •23 Соціологія релігії
- •25 Соціологія політики : поняття та сутність
- •26 Структура та основні напрямки соціології політики
- •27 Соціально-територіальні спільноти як соціологічна категорія
20 Соціальна структура суспільства та її основні елементи
Соціальна структура – це сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих між собою упорядкованих соціальних спільнот, груп, а також відносин між ними. Суспільство складається з різних соціальних спільнот, груп, які займають різні місця у системі соціальної нерівності.
Диференціація населення суспільства за такими ознаками, як влада, власність, доход та інше спричинена політичними, культурними і економічними відносинами.
Соціальні спільноти – це такі об’єднання людей, які виникають та формуються на основі:
1. культурно-історичної самобутності (народи, нації);
2. родинних зв’язків та схожості стадії життя (сімейні, статево-вікові та ін.).
Соціальні спільноти також розрізняються за професійно-кваліфікаційними, територіально-регіональними ознаками.
Основні види соціальних спільностей:
За ступенем стійкості:
тимчасові, нестійкі (туристична група, пасажири вагона, мітингова група);
середньостійкі (трудовий колектив заводу, шкільний клас, бригада будівельників);
стійкі (клас, нація)
За розмірами:
великі (класи, соціальні прошарки, верстви населення, нації);
середні (мешканці міста, робітники підприємства-гіганта);
малі (сім’я, екіпаж космічного корабля, колектив малого підприємства)
За змістом:
соціально-класові (класи, соціальні групи);
соціально-етнічні (нації, народності та ін.);
соціально-демографічні (жінки, чоловіки, діти, молодь, пенсіонери);
соціально-професійні (лікарі, викладачі, шахтарі та ін.);
соціально-територіальні (мешканці міста, села, району, області, країни)
Соціальні інститути – це стійкий комплекс формальних і неформальних норм, правил, принципів, які регулюють різні сфери людської життєдіяльності й організовують їх у систему соціальних статусів та ролей.
Види (економічні (власність, ринок, гроші, з\п), політичні (держава, суд, армія, пп), духовно-культурні (наука, освіта, виховання), інститути у сфері сім’ї(сім’я, материнство, шлюб, батьківство))
Поняття “індивід” характеризує людину як відособленого, поодинокого, конкретного представника людської спільності (конкретний учень, студент, викладач, бізнесмен). Це поняття в соціології використовується тоді, коли треба розглянути конкретних людей як членів якоїсь спільноти, групи, класу, нації чи представників вибіркової сукупності. Існує специфіка використання цього поняття в соціології. Опитавши, наприклад, сто офіцерів, соціолог отримує інформацію від конкретних індивідів, і вона є суб’єктивною, але шляхом застосування певних соціологічних процедур здобуває знання про суспільну думку типового офіцера, що набуває об’єктивного характеру.
Під соціальною структурою суспільства розуміють сукупність його складових і зв’язків між ними. Існують різні підходи до визначення цих складових. Відомий російський соціолог А. І. Кравченко трактує структуру суспільства, як сукупність статусів і ролей, функціонально зв’язаних між собою. Провідні українські політологи В. П. Андрущенко, Н. І. Горлач визначають сутність соціальної структури суспільства як сукупність взаємозв’язаних і взаємодіючих упорядкованих стосовно одна одної соціальних спільнот, прошарків, груп, а також відносин між ними.