Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
соціологія.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
18.03.2015
Размер:
48.84 Кб
Скачать

9 Особенности "социологизма" Дюркгейма

Соціологізм за Дюркгеймом- принцип специфічності та автономості соціальної реальності, її домінування над індивідами.

. Поскольку социальная реальность, по Дюркгейму, является высшей реальностью, постольку происходит социологизация всех способов и средств исследования общества, т.е. социологический способ объяснения провозглашается единственно верным, исключающим другие способы или включающим их в себя. Социология, таким образом, выступает у Дюркгейма не только как специфическая наука о социальных фактах, но и как своего рода наука наук, призванная обновить и социологизировать самые различные отрасли сознания: философию, логику, этику, историю, экономику и др. социология превращается в "систему, в корпус социальных наук". В этом смысле "социологизм" из базовой социологической концепции превращается в широкое философское учение. И в самом деле, те реальные глобальные проблемы природы, морали, религии и т.д., которые Дюркгейм стремился разрешить в своих исследованиях, часто выходили за рамки собственно социологической проблематики, являясь философскими в самой своей постановке.

10РОзуміюча соціологія макса вебера

Макс Вебер. З його ім’ям зв’язана передусім так звана «розуміюча соціологія», що здатна зрозуміти, згідно з якою за вихідний пункт береться поведінка людини чи групи людей. Поведінка цікавить соціолога тому, що люди вкладають у свої дії певний сенс. Оскільки такі дії є усвідомленими, соціологія має бути «розуміючою» наукою, тобто розуміти як дії, так і, що особливо важливо, їхню суть. За Вебером, соціологія — це наука не тільки про розуміння поведінки (усвідомленої людиною), а й про соціальну дію, яка для Вебера рівнозначнаs людській поведінці. Адже соціальна дія — не просто «самоорієнтована», вона орієнтована і на інших. Орієнтацію на інших М. Вебер на­зиває «очікуванням», без чого дію не можна вважати соціальною.

Отже, предметом «розуміючої соціології» стає усвідомлена соціальна дія.

11 Теорія циркуляції еліт каретто

Закон циркуляції еліт — закон, який передбачає постійний перехід від низів до еліти і з еліти до низів (вертикальну циркуляцію) і постійну зміну еліт. Парето використовував поділ правителів на «левів» та «лисиць», запропонований Н. Макіавеллі: (інстинкт комбінування) зорієнтовані на хитрість і оману («лисиці»); (постійність) — на силу і порядок («леви»). Вони відповідають двом стратегіям здійснення влади: шляхом взаємодії і компромісів або шляхом насильства. Стратегії (типи управління) діють циклічно, у міру послаблення резидуїв та їхніх носіїв. Якщо правляча еліта не вживає заходів проти деградації, радикалізації і корупції (для «лисиць»), консерватизму (для «левів»), рекрутування свіжих сил із нижчих страт (кооптація), здатних зберегти необхідні якості, а отже, підтримати необхідний баланс резидуїв, то може вибухнути революція, внаслідок якої буде оновлено правлячу еліту. У політиці (військово-політичний цикл) діють сильні правителі («леви») і хитрі адміністратори («лисиці»). Правління «левів» призводить до війн, правляча еліта насичена резидуями постійності агрегатів (піднесення резидуїв 2 класу; домінують лояльність, патріотизм тощо). За політичної стабільності «лисиці» (адміністратори) поступово вливаються в правлячу еліту, позбавляючи влади «левів». Відтак ситуація повторюється, але зі зміною ролей: спад 1 класу резидуїв, консервативний заколот «левів», які позбавляють «лисиць» влади силовим методом, що свідчить про піднесення до 2 класу резидуїв. Цикл розпочинається знову.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.