«Сімейні стереотипи»

«Тривалий час,- розповідала змучена жінка,- я навіть собі не зізнавалася, що не люблю свого старшого сина. Повторюється ситуація, що склалася колись у мене з моїми батьками. Я була старшою дитиною - дитиною, яку не любили. Дійшло до того, що в років дванадцять я навіть заявила батькам, що вони мене взяли з дитячого будинку. І от тепер усе повторюється в моїй родині. Я не люблю свого сина, щосили намагаюся це приховати, але він мене дратує всі частіше, і я неспроможна щось зробити. Це роздратування з'явилося ще до народження другої дитини, коли старшому було 5 років. Причому син до мене дуже добре ставиться, він і розпитає про мої справи, і поспівчуває. Але навіть це мене дратує. Я, буває, на нього кричу, а чоловік, бачачи, що переступаю межу дозволеного, мені говорить: «Краще б ти розрядилася на мені, чим на ньому». Що мені робити?»

1. Поясніть, із чим пов'язані проблеми матері? Які глибинні психологічні утворення провокують виникнення подібних почуттів?

2. Як допомогти матері відновити щиросердечну рівновагу?

«Непосиди»

З розповіді колеги по роботі:

«Донька моїх знайомих, учениця 2-го класу, по натурі дуже жвава дівчинка, дзиґа. Природно, через яскраво виражений темперамент їй дуже важко висидіти 45 хвилин уроку. І дуже дивно, що освічений педагог — учитель зі стажем — не може цього зрозуміти. У результаті дівчинка щодня протягом чверті приносила в щоденнику незадовільні оцінки з поведінки - «1» або «2». Спочатку дівчинка болісно переживала це, багато плакала, але поступово вона звикла й перестала звертати на ці оцінки увагу. Учителька втратила авторитет в очах дитини. Батькам не зрозуміло, чого хоче домогтися цим учителька, адже вплинути на характер дівчинки в такий спосіб навряд чи вдасться. Що робити батькам у такій ситуації?»

1. Наскільки обґрунтованою здається вам ця скарга у вустах батьків дівчинки?

2. Які психологічні проблеми має дівчинка? Як це перевірити? Як допомогти їй вписатися в нову діяльність?

3. Про що б ви говорили із учителькою, якщо б трапилася розмова про індивідуальні особливості цієї дівчинки?

4. На що орієнтувати її батьків?

«Смертельний віраж»

З розповіді вчительки:

«У 7-му класі, де я є класним керівником, був учень, що дуже погано вчився, порушував дисципліну. Виховувався він у неповній родині. Батько його рано вмер, мати активно влаштовувала власне життя. Хлопчик був кинутий напризволяще долі. Один раз у розмові з матір'ю я порадила їй улаштувати сина в інтернат. Вона не погодилася, але ми з нею домовилися, що пристрахаємо хлопця інтернатом для того, щоб домогтися змін на краще в його поводженні й навчанні. І от «долякались» до того, що він залишає записку, що йде на горище вішатися. Він, щоправда, цього не зробив, але адміністрація школи звинуватила у всій історії тільки мене. Як мені пережити ця ганьбу?»

1. Дайте психологічну інтерпретацію цієї ситуації.

2.Про що ви будете говорити із класним керівником?

«Травма»

«Мій чоловік умер у день тринадцатиріччя сина. Після похорону син став дуже замкнутим, хоча до цієї події він ділився із мною своїми думками й враженнями. Замкнутий і неговіркий він скрізь: і вдома, і в школі, і в оточенні друзів. Таке враження, що він перестав цікавитися навіть тим, що до цих трагічних подій його захоплювало. Що зробити, щоб він став таким, яким був?»

1. Яку додаткову інформацію ви б хотіли одержати від матері?

2. Що б ви рекомендували в подібній ситуації?