Тема 5. Увага.

Цілі: сформувати у студентів уявлення про увагу як психічний феномен, роль уваги у пізнавальної діяльності людини. Виховувати інтерес до вивчення даної дисципліни, обраної спеціальності. Розвивати розумову самостійність та логічне мислення студентів.

Студенти повинні знати: визначення понять „увага”, „домінанта”, „мимовільна увага”, „довільна увага”, „післядовільна увага”; об’єм, розподіл, концентрація, стійкість, переключення уваги.

Студенти повинні вміти: визначати різні види уваги, надавати характеристику якостям уваги, користуватися на практиці методиками дослідження уваги.

План проведення заняття.

Обговорення теоретичних питань:

1. Поняття про увагу та її значення.

2. Фізіологічна основа уваги.

3. Види уваги, їх характеристика.

4. Властивості уваги.

5. Розлади уваги та їх корекція в навчально-виховному процесі.

Практична частина заняття.

Обговорення наступних питань:

• Чим обумовлена вибірковість людської уваги?

• Чи залежать коливання уваги від характеру діяльності?

• Як боротися з розсіюванням уваги?

  • Розкрийте механізми появи орієнтувальної реакції.

  • З’ясуйте фактори, які сприяють збільшенню стійкості та концентрації, обсягу уваги.

  • Розв’язування психологічних задач.

  • Проведення психодіагностичних методик.

Тематика рефератів.

1. Вікові та індивідуальні особливості уваги.

2. Як стати уважним?

Самостійна та індивідуальна робота студентів.

1. Підготуватися до практичного заняття.

2. Самостійно опрацювати літературу. Знайти відповіді на теоретичні питання.

3. Зробити конспект-відповідь на теоретичні питання практичного заняття.

4. Визначити поняття „уважність”, „неуважність”.

5. З’ясуйте причини неуважності.

6. Визначити умови ефективного формування уваги.

Література.

1. Максименко С. Д. Загальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.

2. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1977. – 479 с.

3. Психологія / За ред. О. В.  Винославської. – К.: ІНКОС, 2005. – 352 с.

4. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1968.

5. Практикум по общей психологии / Под ред. А. И. Щербакова. – М.: Просвещение, 1990. – С. 55 – 59.

Тема 6. Здібності.

Цілі: сформувати у студентів уявлення про здібності, структуру і види здібностей. Виховувати інтерес до вивчення даної дисципліни, обраної спеціальності. Розвивати розумову самостійність та логічне мислення студентів.

Студенти повинні знати: визначення поняття „здібності”, структуру і види здібностей, фізіологічну основу здібностей, зв’язок між здібностями і темпераментом, як формуються здібності.

Студенти повинні вміти: використовувати теоретичні знання на практиці, проводити діагностику здібностей.

План проведення заняття.

Обговорення теоретичних питань:

1. Поняття про здібності та їхня фізіологічна основа.

2. Структура здібностей.

3. Рівень та ступінь розвитку здібностей: обдарованість, талант, геніальність.

4. Формування здібностей людини.

5. Зв’язок між здібностями і темпераментом.

Практична частина заняття.

Обговорення наступних питань:

• Як можна визначити поняття „здібність”?

• Охарактеризуйте види здібностей?

• Якою є роль задатків у розвитку спеціальних здібностей?

• Поясніть значення сенситивних періодів у формуванні і розвитку здібностей особистості.

• Які методи використовують для діагностики здібностей?

• Якими є особливості розвитку здібностей у студентські роки?

• Які умови сприяють розвитку здібностей особистості?

  • Розв’язування психологічних задач.

  • Проведення психодіагностичних методик.

Тематика рефератів.

1. Здібності, обдарованість, талант учителя.

2. Розумові здібності і вік.

3. Професійні здібності і їх розвиток?