6. Школа і педагогіка Стародавнього Риму

Римська система виховання і освіти сформувалась до VI ст. до н.е. і змінювалась відповідно до змін в житті Римської рабовласницької держави.

Соціально-класове роз­шарування населення Давнього Риму наклало свій відбиток і на систему виховання. Для бідного населення тут існували елемен­тарні приватні і платні школи, для дітей привілейованих верств населення – граматичні школи (підвищеного типу). Елементарні школи обслуговували деяку частину небагатого і незнатного вільно народженого населення (плебеїв). Там вчили писати, читати і рахувати, знайомили з законами держави. Багаті і знатні люди надавали перевагу на­вчанню своїх синів грамоті в домашніх умовах.

В граматичних школах, також приватних і платних, навчалися діти знатних батьків. Учні вивчали граматику, латинську і грецьку мови, риторику (мистецтво красномовства з деякими відомостями з літератури та історії). У школах обох типів навчалися тільки хлоп­чики. Розвиток цих шкіл був спричинений необхідністю оволо­дінням ораторським мистецтвом тими, хто намагався зайняти ке­рівні посади в державі.

Для молоді з аристократичних сімей існували риторські школи, в яких вони навчалися укладати промови на задану тему і виголошувати їх. Вчителі риторського мистецтва давали одночасно знання з філософії, правознавства, грецької мови, математики, музики. Навчання в школах було платним. В середині першого тисячоліт­тя до нашої ери приватні граматичні й риторські школи були пе­ретворені в державні.

Практичне заняття 1

Тема: елементи педагогічних теорій у творах стародавніх мислителів

І. Перевірка засвоєння студентами теоретичних положень з теми заняття

План

1. Історія педагогіки як наука і як навчальний предмет: об’єкт, предмет, категорії, методологічна база, джерела і методи історії педагогіки.

2. Характеристика педагогічних ідей Сократа.

3. Система педагогічних поглядів Платона.

4. Проблеми навчання і виховання у спадщині Аристотеля.

5. Характеристика педагогічних рекомендацій М.Ф. Квінтіліана.

6. Порівняльна характеристика спартанської та афінської систем виховання.

7. Міста українського Причорномор’я Херсонес, Ольвія, Пантікапей – носії афінської системи освіти.

ІІ. Обговорення реферативного повідомлення «Виховання у первісному суспільстві».

ІІІ. Виконання практичних завдань (по групах на занятті):

1. Випишіть з «Фрагментів про виховання» Демокрита (Хрестоматия по истории зарубежной педагогіки : уч. пособ. [для студ. пед. ин-тов] / Сост. А.И. Пискунов. – М. : Просвещение, 1981. – С. 10–11) оригінальні для його часу думки про виховання дітей. Проаналізуйте та дайте оцінку цим думкам з позицій сьогодення.

2. Чи погоджуєтесь Ви з твердженням Демокрита: «Виховання дітей – справа ризикована»?

3. Як Ви розумієте думку Демокрита, що треба турбуватися не стільки про багато знання, скільки про всебічну освіту розуму? Як це питання розв’язує сучасна педагогіка?

   4. Завдання для самостійної роботи (домашній практикум):

Тема: Виховання і навчання в країнах Стародавнього Сходу

1. Опрацюйте поданий теоретичний матеріал (Зайченко І. В. Історія педагогіки : навч. посіб. [для студ. вищ. пед. навч. закл.] / Іван Васильович Зайченко. – [2-ге вид.]. – К. : Слово, 2008. – Т. 1. Історія зарубіжної педагогіки. – С. 64–108.);

2. Законспектуйте опрацьований матеріал за такою схемою:

Країна	Особливості виховання і навчання
Месопотамія
Стародавній Єгипет
Ізраїльсько-Іудейсько царство
Стародавній Іран
Стародавня Індія
Стародавній Китай