Тривалість педагогічного експерименту і його структура

Плануючи педагогічний експеримент, треба передбачити його іривалість, яка, крім іншого, залежить від специфіки предмета, мети і шндань дослідження, складності їх розв'язання.

Допоможуть досліднику визначити тривалість експерименту його її піні ія теорії предмета, природи педагогічного явища, що вивчаєть-

ся. Наприклад, можна передбачити, що дослідження проблем вихо­вання вимагає значно тривалішого експерименту, ніж навчання чи розвитку фізичних якостей.

Якщо досліджується вплив засобів фізичного виховання на роз­виток мислення, волі, емоційної та мотиваційної сфери, то експери­мент (за даними 11.1. Образцова) повинен тривати не менше року, а, зазвичай, протягом двох років, оскільки виявити зміни в психічній сфері особистості за нетривалий відрізок часу дуже складно. 'Ге ж можна сказати і про виховання особиспених якостей людини. Тут, зазвичай, теж треба один-два роки, щоб одержати суттєві позитивні зрушення. Розучування нескладних вправ забере менше часу, ніж визначення ефективних методів фізичної підготовки. Водночас, з відомих причин, дослідження різних рухових якостей буде вимагати різної тривалості експерименту. Дослідження ефективності трену­вання кваліфікованих спортсменів займе більше часу, ніж у початкі­вців, оскільки на досягнення достовірних зрушень перин витратять більше часу, ніж інші.

Досліджуючи проблеми фізичного виховання у системі освіти, при визначенні тривалості педагогічного експерименту необхідно враховувати структуру навчального року.

Передбачити тривалість педагогічного експерименту абсолютно точно не завжди вдається. Вона може змінюватися під час дослі­дження, враховуючи потребу продовжити, або скоротити його відпо­відно до результатів поетапного збору н обробки матеріалів, які про­водять після окремих етапів дослідження, або їх серій. Критерієм для припинення експерименту є одержання достовірних результатів, які повинні бути визначені па його початку. Наприклад, завершити екс­перимент з навчання можна тоді, коли пайелабший учень досягне позитивної оцінки.

Педагогічний експеримент передбачає не тільки проведення за­нять, а й реєстрацію їх ефективності. Тому його структура передба­чає таку послідовність процедур:

— вихідне дослідження (контрольний зріз);

- проведення занять протягом часу, який дозволяє одержати пе­вні зрушення (результат);

— проміжний контрольний зріз;

проведення занять;

завершальне контрольне дослідження.

Вихідні, проміжні і кінцеві контрольні дослідження мають за ме-і\ "її.ржати й оцінити певні показники залежно від мсти і завдань нк іпжепня, які свідчать про перебіг павчально-виховного процесу їм ноі о наслідки, і па цій основі оцінити ефективність експеримента-ііі.іи.іч чинника, введеного в цей процес. З цією метою використову-ііім.'/і методи збору поточної інформації.' Якщо фіксуються лише чим іш і кінцеві результат, то можна визначити зміни, що відбулися п ч,к експерименту, а якщо проводиться декілька проміжних зрізів, ні можна говорити про динаміку цих змін, їх перебіг. У процесі про-нс ь пня занять реалізуються задуми експериментатора, сформована ним методика, програма, технологія тощо.