-
Читання тексту учителем
Перед тим, як учитель розпочне читання тексту, він мусить поставити перед дітьми завдання, спрямоване на розвиток уваги, уважності, удосконалення пам’яті, виявлення почуттів, настрою, ставлення до прочитаного. Наприклад:
-
Послухайте текст. Запам’ятайте назви дійових осіб.
-
Запам'ятайте заголовок тексту, щоб вступити в діалог з автором на тему “Чому саме так?”
-
Подумайте, події яких років описано в тексті. Доведіть правильність думки.
-
Простежте за своїми почуттями у ході слухання тексту. Чи змінювались вони? Якщо так, то чому?
-
Слухаючи текст, подумайте, чи не траплялися такі ситуації з вами. Якщо так, то чим вони схожі?
-
Прослухавши текст, подумайте, чи всіх дійових осіб ви могли б обрати в друзі.
-
Уважно слухайте текст, щоб змогли послідовно назвати дії головного героя, за якими можна буде дати йому характеристику.
-
Подумайте, слухаючи текст, від чого хотів автор нас застерегти.
-
Прослухавши текст, подумайте, які б ви хотіли поставити запитання автору.
Завдання можуть бути різноманітні. Це залежить від змісту виучуваного тексту, від контингенту дітей класу, їхнього кругозору, від мети уроку та кінцевого результату, якого хоче досягти вчитель у роботі над змістом матеріалу, що вивчається.
Іv. Пояснення лексичного значення слів з прослуханого тексту за запитаннями дітей
У процесі читання учитель пояснює ті слова, лексичне значення яких легко зрозуміти з контексту. Наприклад:
Біла Церква (місто) розташована на березі Росі.
Бабуся сиділа біля Василька і куняла (дрімала) проти сонечка.
Синичка підлетіла, сіла на галузочку (гілочку) і подала голос (обізвалася).
“Ріпку” (казочку) він прочитав і попросив “Червону шапочку” (казочку).
Після читання учитель пояснює дітям ті слова, значення яких не зрозуміли окремі учні. Обов’язково треба запитувати в дітей, чи всі слова зрозумілі, бо незнання лексичного значення слів є причиною неповного розуміння змісту виучуваного матеріалу.
V. Етап первинного синтезу
На етапі первинного синтезу потрібно вчителеві переконатися шляхом постановки запитань, як діти в цілому сприйняли прочитаний ним текст, чи запам’ятали дійових осіб, чи орієнтуються у часі (роках) подій, описаних у творі, в яких кольорах сприйняли описані події, з яким почуттям слухали окремі частини тексту. До детального аналізу тексту не слід вдаватися.
Зразки орієнтовних запитань
-
У які роки (у який час) відбувалися події, описані в тексті?
-
Які дійові особи з тексту вам особливо запам’яталися за внутрішніми якостями?
-
Яких дійових осіб ви запам’ятали за описом зовнішності?
-
Хто зможе назвати дійових осіб у тому порядку, як вони з’являлися у творі?
-
Що вас найбільше вразило, схвилювало?
-
З яким настроєм ви починали слухати текст? Чи змінювався він протягом слухання? Як саме? Чим це було викликано?
-
Якби ви були письменником, чи залишили б незмінним заголовок тексту? Якщо ні, то запропонуйте свій і обґрунтуйте його вибір.
-
Які тексти на подібну тематику ви читали? Назвіть їхніх авторів.
-
Які кольори переважали б у художника, якби він малював картину за прочитаним текстом?
-
Перед тим, як приступити до аналізу тексту, які його частини вам би ще раз хотілося послухати?
-
Що б ви запитали у автора тексту, якби він зараз був присутній у нашому класі?
-
Що особливо запало вам у душу з прочитаного тексту?
-
Кому з дійових осіб ви надали би допомогу? Чому?
-
У кого є бажання прочитати текст так, як майстер художнього слова?
VІ. Самостійне перечитування тексту учнями
Після проведеної роботи на етапі первинного синтезу діти повинні ще раз самостійно перечитати текст і підготуватися до роботи на етапі глибокого аналізу.
Перечитувати текст, як доводить практика роботи, найкраще групами. Поділивши учнів на групи таким чином, щоб у кожній з них був лідер — чудовий майстер слова, учитель виносить завдання послухати текст у його виконанні, а потім абзацами (частинами, розділами) перечитати іншим учасникам групи з такою ж інтонацією і почуттям, як лідер. Ігрова форма перечитування — ефективний прийом розуміння змісту прочитаного.
На розсуд учителя можна перечитувати текст індивідуально кожним учнем, ланцюжком абзацами, окремими учнями частинами або двома учнями абзацами до половини тексту, а решту читають учні індивідуально.