Класифікація пухлин

На сьогоднішній день існує декілька класифікацій пухлин, але ми приводимо дві основні – TNM і гістогенетичну.

Класифікація tnm

T – tumor (пухлина). Відповідає певному розміру та величині первинної пухлини.

N – node (лімфатичний вузол). Визначає ступінь залучення лімфатичних вузлів у пухлинний процес.

M – metastasis (метастази). Наявність і розмір віддалених метастазів.

T (tumor)

Т₀ – ознаки первинної пухлини відсутні.

Т_is – пухлина в межах слизової оболонки.

Т₁ – пухлина в межах слизової і підслизової оболонок.

Т₂ – уражена серозна оболонка.

Т₃ – пухлина проростає через серозну оболонку, сусідні органи не зачеплені.

Т₄ – пухлина проростає у сусідні тканини.

N (node)

N₀ – метастази в лімфатичних вузлах відсутні.

N₁ – уражені лімфатичні вузли не далі 3 см від первинної пухлини.

N₂ – уражені регіональні лімфатичні вузли далі 3 см від первинної пухлини, але видаляються при операції.

N₃ – залучені лімфатичні вузли інших груп.

M (metastasis)

M₀ – віддалені метастази відсутні.

М₁ – наявність віддалених метастазів.

Визначення стадії пухлинного процесу

Стадія 0: Т_is, N₀, М₀.

Стадія 1: Т₁, N₀, М₀.

Стадія 2: Т ₂-₃, N₀, М₀.

Стадія 3: Т ₁-₃, N ₁-₂, М₀.

Стадія 4: будь-які Т і N при наявності М₁.

Додаткові символи та характеристики tnm

1. pTNM – патогістологічна класифікація (використовується після хірургічного втручання, патологоанатомічного та гістологічного дослідження). Її принципи аналогічні TNM.

2. G – ступінь диференціації пухлинних клітин: G₁ – висока, G₂ – середня, G₃ – низька, G_х – диференціація не піддається оцінці.

3. L – інвазія лімфатичних судин: L₀ – немає ознак інвазії, L₁ – інвазія поверхневих лімфатичних судин, L₂ – інвазія глибоких лімфатичних судин, L_х – інвазія лімфатичних судин не встановлена.

4. V – інвазія вен: V₀ – вени не містять пухлинних клітин, V₁ – пухлинні клітини виявлені в прилеглих венах, V₂ – пухлинні клітини виявлені у віддалених венах, V_х – інвазія вен не піддається оцінці.

5. r – рецидив (ставлять перед відповідним позначенням TNM).

6. P – глибина проростання пухлини в стінку кишки (визначається при гістологічному дослідженні операційного препарату): P₁ – пухлина інфільтрує тільки слизову оболонку, P₂ – пухлина інфільтрує підслизову оболонку, але не інфільтрує м’язову, P₃ – пухлина інфільтрує м’язову оболонку без ураження серозної, P₄ – пухлина проростає всі оболонки стінки кишки та виходить за її межі.

Гістогенетична класифікація

За цією класифікацією виділяють 7 груп пухлин:

1. Епітеліальні пухлини.

2. Пухлини екзо- й ендокринних залоз і епітеліальних покривів.

3. Мезенхімальні пухлини.

4. Пухлини меланінутворюючої тканини.

5. Пухлини нервової системи й оболонок мозку.

6. Пухлини системи крові.

7. Тератоми.

Механізми протипухлинного захисту

1. Механізми природної неспецифічної резистентності організму (не мають імунологічної специфічності та не вимагають попередньої імунізації):

1. NK-клітини (природні кілери).

2. LAK-клітини (лімфокін-активовані кілери).

3. Макрофаги (фагоцитоз і позаклітинна цитотоксичність).

Ці механізми ефективні, якщо кількість пухлинних клітин у пухлині становить до 10³.

2. Реакції набутого (специфічного) протипухлинного імунітету (зумовлені специфічними протипухлинними антитілами).

Ці механізми ефективні, якщо кількість пухлинних клітин у пухлині становить від 10³ до 10⁶.

Якщо ж кількість пухлинних клітин у пухлині перевищує 10⁶, то розвивається стан імунологічної депресії й описані вище механізми протипухлинного захисту пригнічуються.

Фактори, які впливають на ріст злоякісних пухлин

1. Васкуляризація пухлини (максимальна далекість пухлинних клітин від просвіту кровоносних судин не може бути більше 1-2 мм). Пухлинні клітини виділяють ангіогенін, який стимулює ріст і проростання капілярів у пухлину.

2. Гормони. Гормончутливими пухлинами є рак молочної залози, матки, яєчників, простати.

3. Стан механізмів протипухлинного захисту.

Фактори, які впливають на швидкість росту пухлини

1. Тривалість мітотичного циклу пухлинних клітин (від 20 до 60 годин).

2. Величина проліферативного пула (ростової фракції). У деяких пухлинах він досягає 30%.

3. Швидкість загибелі пухлинних клітин. У багатьох пухлинах на 100 утворених клітин доводиться 80-90 загиблих.

Причини загибелі пухлинних клітин

1. Дефіцит живильних речовин.

2. Висока чутливість до дії факторів, які ушкоджують пухлинні клітини.

3. Знищення захисними протипухлинними механізмами.