1.4. Перелік макро- та мікропрепаратів, які треба знати та замалювати в навчальному альбомі

Мікропрепарати:

1. Вовчаковий нефрит.

2. Амілоїдоз селезінки («сагова» та «сальна» селезінка).

3. Амілоїдоз печінки.

4. Амілоїдоз нирок.

5. Амілоїдоз легень.

Макропрепарати:

1. Тиреоїдит Хашимото.

2. Вовчаковий нефрит.

3. Ревматичний ендокардит.

4. Амілоїдоз селезінки («сагова» та «сальна» селезінка).

5. Амілоїдоз печінки.

6. Амілоїдоз нирок.

7. Амілоїдоз легень.

Заняття №11 Процеси адаптації і компенсації. Регенерація та репарація. Склероз

Мета заняття: вивчити структурні основи фізіологічної адаптації і компенсації. Інтерпретувати морфогенез, види та морфологічну характеристику регенераторного процесу.

Оснащення заняття: набір макро- та мікропрепаратів із різними патологічними процесами, тестові завдання.

1.1. Теоретичний матеріал до практичного заняття

Регенерація – це відновлення структурних елементів тканини замість загиблих. При цьому відновлюється і їхня функція.

Типи регенерації:

1. Клітинна регенерація (розмноження клітин мітотичним і амітотичним шляхом). Клітинної регенерації зазнають кістки, епідерміс, слизова ШКТ, дихальна та сечостатева системи, пухка сполучна тканина, епітелій, кровотворна система, лімфоїдна тканина, мезотелій.

2. Внутрішньоклітинна регенерація (збільшення числа та розмірів клітинних ультраструктур). Внутрішньоклітинну регенерацію зазнають міокард, кістякові м’язи, гангліозні клітини ЦНС.

3. Клітинна та внутрішньоклітинна (змішана). Такої регенерації зазнають печінка, нирки, підшлункова залоза, ендокринні залози, легені, гладкі м’язи, вегетативна нервова система.

Механізм регенерації містить у собі дві фази:

1. Фаза проліферації. У цю фазу відбувається розмноження молодих, недиференційованих клітин. Ці клітини називаються камбіальними або стовбуровими. Для кожної тканини характерні свої камбіальні клітини.

2. Фаза диференціації. У цю фазу відбувається дозрівання та структурно-функціональна спеціалізація клітин.

Види регенерації:

1. Фізіологічна.

2. Репаративна.

3. Патологічна.

Фізіологічна регенерація

Фізіологічна регенерація – це регенерація, яка відбувається протягом всього життя й характеризується постійним відновленням клітин, волокнистих структур, основної речовини сполучної тканини. Всі структури організму зазнають фізіологічної регенерації.

За допомогою фізіологічної регенерації відбувається постійна зміна покривного епітелію шкіри, слизових оболонок, секреторного епітелію екзокринних залоз, клітин, які вистилають серозні та синовіальні оболонки, клітин сполучної тканини, клітин крові тощо.

У тканинах і органах, у яких неможлива клітинна регенерація, відбувається фізіологічна регенерація внутрішньоклітинних структур.

Поряд з відновленням клітин і субклітинних структур відбувається біохімічна регенерація, тобто відновлення молекулярного складу всіх клітин тіла.

Репаративна регенерація

Репаративна (відбудовна) регенерація спостерігається при різних патологічних процесах, які призвели до ушкодження клітин і тканин. Репаративна регенерація – це посилена фізіологічна регенерація, однак, у зв’язку з тим, що репаративна регенерація ініціюється патологічними процесами, вона має якісні морфологічні відмінності від фізіологічної регенерації.

Види репаративної регенерації:

1. Повна.

2. Неповна.

Повна регенерація (реституція) – це заміщення дефекту тканиною, ідентичною загиблій. Така регенерація розвивається в тканинах із клітинним типом регенерації.

Неповна регенерація (субституція) – це заміщення дефекту сполучною тканиною з утворенням рубця. Така регенерація розвивається в тканинах з внутрішньоклітинним типом регенерації або, при великих дефектах, у тканинах із клітинним типом регенерації (наприклад, великі опіки шкіри, слизуватих та ін.).