Види пухлинного атипізму

1. Тканинний. Характеризується порушенням тканинних взаємовідносин, властивих даному органу, тобто паренхіми та строми. В одних випадках може переважати строма, в інших паренхіма. Тканинний атипізм характерний для доброякісних пухлин.

2. Клітинний атипізм. Ступінь клітинного атипізму буває різним: в одних випадках пухлинні клітини схожі на нормальні клітини органа, у якому вона розвилася, в інших – пухлинні клітини не мають нічого спільного за морфологічними ознаками з нормальними клітинами органа. Клітинний атипізм характерний для злоякісних пухлин.

3. Мітотичний атипізм. Для пухлинних клітин характерна патологія мітозу, тобто порушення поділу клітин.

4. Ультраструктурний атипізм. При електронно-мікроскопічному дослідженні пухлинні клітини мають неправильно сформовані або відсутні ультраструктури (мітохондрії, лізосоми тощо).

5. Біохімічний атипізм. У клітинах пухлини, як і в ембріональних, переважає анаеробний гліколіз, окисні процеси заміняються гліколітичними. Тканина пухлини багата на холестерин, глікоген і нуклеїнові кислоти.

6. Гістохімічний атипізм. Для клітин пухлини характерний свій «ферментний профіль». Пухлинні клітини виділяють ті або інші ферменти, які в нормі виділяє орган, з якого вони ростуть, але в більших кількостях (наприклад, при пухлині передміхурової залози підвищується рівень і активність кислої фосфатази, естерази та неспецифічної екзонуклеази тощо).

7. Антигенний атипізм. Пухлинні клітини містять на своїй поверхні антигени, на які реагують імунокомпетентні клітини організму.

Види росту пухлини

1. Експансивний. Пухлина росте «сама з себе», розсовуючи навколишні тканини. Паренхіма пухлини атрофується, розвивається колапс (спадіння) строми, й пухлина ніби оточується капсулою (псевдокапсулою). Експансивний ріст пухлини повільний і характерний для доброякісних пухлин. Однак, деякі злоякісні пухлини також можуть рости експансивно (рак нирки, щитоподібної залози, фібросаркома).

2. Інвазивний (інфільтруючий). Клітини пухлини вростають у навколишні тканини та руйнують їх. Інвазія відбувається в напрямку найменшого опору (по міжтканинним щілинам, за ходом судин, нервів). Пухлинні клітини руйнують стінки судин, проникають у кровоток. Якщо на шляху інвазії пухлини зустрічається капсула органа або інші щільні тканини, то пухлинні клітини спочатку поширюються по їхній поверхні, а після, проростаючи капсулу, проникають углиб органа. Межа пухлини при інвазивному рості визначаються нечітко. Інвазивний ріст пухлини швидкий і характерний для злоякісних пухлин.

3. Аппозиційний. Перетворення нормальних клітин у пухлинні в зоні росту пухлини.

4. Ендофітний. Це інфільтруючий ріст пухлини вглиб стінки порожнього органа. При цьому пухлина з поверхні слизової оболонки (наприклад, шлунка, сечового міхура, бронха, кишки тощо) непомітна, її вдається виявити тільки на розрізі.

5. Екзофітний. Це експансивний ріст пухлини в просвіт порожнього органа. Пухлина при цьому може заповнювати значну частину порожнини, з’єднуючись зі стінкою ніжкою.

6. Уніцентричний. Один осередок пухлини.

7. Мультицентричний. Кілька пухлинних осередків.

Ознаки доброякісних пухлин

1. Пухлини складаються з добре диференційованих клітин і зберігають структуру тканини, з якої походять.

2. Ростуть повільно, часто їхній ріст зупиняється, іноді спостерігається зворотний розвиток.

3. Мають капсулу та не проростають у навколишні тканини, а розсовують їх (експансивний ріст).

4. Не метастазують.

5. Добре піддаються хірургічному лікуванню, летальні випадки спостерігаються рідко.

Ознаки злоякісних пухлин

1. Клітини пухлин низькодиференційовані, їхня будова спрощена й атипічна.

2. Ріст швидкий, спонтанно не зупиняється.

3. Не мають капсули та проростають у навколишні тканини (інвазивний ріст).

4. Дають метастази.

5. При відсутності лікування призводять до смерті.

Метастазування пухлини

Метастазування – це здатність злоякісної пухлини давати вторинні вузли (метастази) у віддалені від первинної пухлини частини організму.

Види метастазів:

1. Гематогенні (поширення пухлинних клітин із током крові). Характерні для сарком.

2. Лімфогенні (поширення пухлинних клітин із током лімфи). Характерні для раків.

3. Імплантаційні (контактні) – поширення клітин по серозним оболонкам, прилеглим до пухлинного вузла.

Найчастіше в метастазах пухлина має ту саму будову, що й в основному вузлі. Метастатичні вузли ростуть швидше, ніж основний пухлинний вузол і тому нерідко крупніші за нього.

Час, необхідний для розвитку метастаз, може бути різним.

В одних випадках метастази з’являються дуже швидко, слідом за виникненням первинного вузла (наприклад, при меланомі), в інших – вони розвиваються через кілька років.