- •Основи охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону пращ
- •1.1.2. Основні положення закону україни «про охорону праці»
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни «про охорону праці»
- •1.1.4. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.5. Охорона праці жінок
- •1.1.6. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону пращ
- •1.1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Інструкції з охорони пращ
- •1.1.10. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.1.11. Міжнародне співробітництво у галузі охорони пращ
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони пращ на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони пращ
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони пращ в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків,
- •1.7. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни пращ
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень 2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.2.3. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.4. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень 2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Місцева вентиляція
- •2.4.3.3. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.4.5. Кондицюнування повітря
- •2.5. Системи опалення
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень
- •2.6.1. Значення освітлення для успішної трудової діяльності
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2.6.6. Штучне освітлення
- •2.6.6.1. Джерела штучного освітлення
- •2.6.6.3. Проектування систем штучного освітлення
- •2.6.6.4. Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.7. Вібрація 2.7.1. Параметри та види вібрації, її дія на організм людини
- •2.7.2. Нормування вібрації
- •2.7.3. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •2.7.4. Вимірювання параметрів вібрації
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук 2.8.1. Шум та його види
- •2.8.2. Фізичні характеристики шуму
- •2.8.3. Вплив шуму на організм людини
- •2.8.4. Нормування та вимірювання шуму
- •2.8.5. Заходи та засоби захисту від шуму
- •2.8.6. Інфразвук
- •2.8.7. Ультразвук
- •2.9. Іонізуючі випромінювання
- •2.9.1. Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •2.9.2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.9.5. Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання
- •2.10. Електромагнітні поля
- •2.10.1. Джерела електромагнітних полів радіочастот,
- •2.10.2. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини, рівні допустимого опромінення
- •2.10.3. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.11.1. Інфрачервоні випромінювання
- •2.11.2. Ультрафіолетові випромінювання
- •2.11.3. Лазерне випромінювання
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •3.1. Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування та процесів
- •3.1.1. Безпечність виробничого устаткування
- •3.1.2. Безпечність виробничих процесів
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки
- •3.2.1. Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.2. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.3. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •Група посудин за розрахунковим тиском
- •3.2.4. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура
- •3.2.5. Безпека при експлуатації котельних установок
- •3.2.6. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •3.2.7. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.8. Безпека при експлуатації балонів
- •3.2.9. Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки
- •3.3. Безпека при виконанні
- •3.3.1. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.2. Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •3.3.3. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •3.3.4. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.3.5. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •3.4.2. Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.3. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •3.4.4. Допустимі значення струмів і напруг
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •3.4.6. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж
- •3.4.7. Небезпека замикання на землю в електроустановках
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Конструкція електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •3.4.9. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічного персоналу
- •3.4.10. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •3.4.11. Захист від статичної електрики
- •3.4.12. Захист від атмосферної електрики (блискавки)
- •4.1 Сучасний стан щодо забезпечення пожежної безпеки. Основні причини пожеж
- •4.1.1. Стан забезпечення пожежної безпеки в україні та інших країнах
- •4.1.2. Основні причини пожеж
- •4.1.3. Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •4.2. Загальні відомості про процес горіння. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.2.1. Теоретичні основи процесу горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Оцінка об'єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо-та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •4.4. Концептуальні засади забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •4.4.1. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •4.4.2. Система запобігання пожежі
- •4.4.3. Система протипожежного захисту
- •4.5. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.1. Вогнестійкість будівель та споруд
- •4.5.2. Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
- •4.5.3. Протипожежні перешкоди та захист отворів у них
- •4.5.4. Протидимний та противибуховий захист будівель та споруд
- •4.5.5. Протипожежні розриви
- •4.6. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.7. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •4.7.1. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •4.7.2. Установки та засоби гасіння пожеж
- •4.7.3. Пожежні сигналізація, оповіщення та зв'язок
- •4.8. Організація забезцечення пожежної безпеки
- •4.8.1. Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •4.8.2. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.8.3. Державний пожежний нагляд
- •4.8.4. Завдання та види пожежної охорони
- •4.8.5. Вивчення питань пожежної безпеки
- •4.8.6. Порядок дій у разі пожежі
3.4.7. Небезпека замикання на землю в електроустановках
Замиканням на землю називається випадкове електричне з'єднання частин електроустановки, які знаходяться під напругою, із землею. Таке замикання може відбутись при пошкодженні ізоляції та переході фазної напруги мережі на заземлені корпуси електроустановок, при падінні на землю проводу під напругою та в інших випадках. Струм від заземлених корпусів, що опинились під напругою переходить у землю через електрод, який здійснює контакт з ґрунтом. Спеціальний металевий електрод, який для цього використовують прийнято називати заземлювачем. Струм, розтікаючись у ґрунті створює на його поверхні потенціали. Оскільки заземлювач може мати різні розміри та форму, то закон розподілу потенціалів визначається складною залежністю. Окрім того, електричні властивості ґрунту неоднорідні, особливо ґрунту з різними прошарками. Для того, щоб спростити картину розтікання електричного паля приймаємо, що струм стікає в землю через одинарний заземлювач напівсферичної форми, який знаходиться в однорідному ізотропному ґрунті з питомим опором , котрий значно перевищує питомий опір матеріалу заземлювача (рис. 3.16). Густина струмув точці А на поверхні ґрунту, що знаходиться на відстанівід заземлювача визначається як відношення струму замикання на землюдо площі поверхні півкулі радіусом:
(3.14)
Для визначення потенціалу точки А виділимо елементарний шар товщиною . Падіння напруги в цьому шарі становить . Потенціал точки А дорівнює сумарному падінню напруги від точки А до землі, тобто нескінченно віддаленої точки з нульовим потенціалом:
(3.15)
Напруженість електричного поля в точці А визначається із закону Ома, який виразимо наступною формулою:
(3.16)
Підставивши це значення, одержимо:
(3.17)
З формули (3.17) видно, що потенціали точок ґрунту в зоні розтікання змінюються за гіперболічним законом (рис. 3.16).
Зоною розтікання струму називається зона землі, за межами якої електричні потенціали, обумовлені струмом замикання на землю можна умовно прийняти за нуль. Як правило, така зона обмежується об'ємом півсфери радіусом приблизно 20 м.
Рис. 3.16. Розтікання струму в ґрунті через напівсферичний заземлювач
Рис. 3.17. Напруга доторкання до заземлених струмопровідних частин, що опинилися під напругою
Людина, що стоїть на землі чи на струмопровідній підлозі в зоні розтікання струму і доторкається при цьому до заземлених струмопровідних частин, опиняється під напругою доторкання. Якщо ж людина стоїть чи проходить через зону розтікання то вона може опинитися під напругою кроку, коли її ноги знаходяться в точках з різними потенціалами. В обох випадках можливе ураження людини електричним струмом. Розглянемо детальніше ці випадки.
Напруга доторкання. Для людини, що стоїть на землі і доторкається до заземленого корпуса, що опинився під напругою, визначити напругу доторкання можна як різницю потенціалів між руками та ногами
(3.18)
Оскільки людина доторкається до заземленого корпуса, то потенціал руки і є потенціалом цього корпуса або напругою замикання:
(3.19)
Ноги людини знаходяться в точці А і потенціал ніг дорівнює:
(3.20)
На рис. 3.17 показано три корпуси споживачів (електродвигунів), які приєднані до заземлювача . Потенціали на поверхні ґрунту при замиканні на корпус будь-якого споживача фазної напруги розподіляються за кривоюI. Потенціали усіх корпусів однакові, оскільки вони електричне з'єднані між собою заземлювальним провідником, падінням напруги в якому можна знехтувати. Для того, щоб визначити напругу доторкання необхідно від напруги замиканняUз відняти потенціал тої точки ґрунту, на якій стоїть людина. Якщо людина стоїть над заземлювачем то напруга доторкання дорівнює нулю, оскільки, потенціали рук та ніг однакові і дорівнюють потенціалу корпусів (напрузі замикання). При віддалені від заземлювача напруга доторкання зростає і у людини, що доторкнулася до останнього (третього) корпуса вона стає рівною напрузі замикання, оскільки в цій точці ґрунту потенціал ніг людини дорівнює нулю. Таким чином, напруга доторкання в межах зони розтікання струму є часткою напруги замикання і зменшується в міру наближення до заземлювача. В загальному випадку для заземлювачів будь-якої конфігурації
(3.21)
де — коефіцієнт напруги доторкання, який залежить від форми заземлювача і відстані від нього (приймається за таблицею).
Напруга кроку. Людина, яка опиняється в зоні розтікання струму, знаходиться під напругою, якщо її ноги стоять на точках ґрунту з різними потенціалами. Напругою кроку (кроковою напругою) називається напруга між двома точками електричного кола, що знаходяться одна від одної на відстані кроку (0,8 м) і на яких одночасно стоїть людина. На рис. 3.18 наведено розподіл потенціалів навколо одиночного заземлювача. Напруга кроку визначається як різниця потенціалів між точками 1 та 2, на яких стоять ноги людини:
(3.22)
Оскільки точка 1 знаходиться на відстані від заземлювача, то її потенціал при напівсферичному заземлювачі дорівнює
(3.23)
Точка 2 знаходиться на відстані деа — відстань кроку людини. В такому випадку її потенціал становить
(3.24)
Тоді
(3.25)
Із формули (3.25) та рис. 3.18 видно, що напруга кроку знижується в міру віддалення від точки замикання на землю та при меншій довжині кроку людини.
Хоча при напрузі кроку струм проходить через тіло людини по шляху «нога - нога», який є менш небезпечним за інші, однак відомо немало випадків ураження струмом, які спричинені саме кроковою напругою. Важкість ураження зростає із-за судомних скорочень м'язів ніг, що призводять до падіння людини, при цьому струм проходить по шляху «рука—ноги» через життєво важливі органи. Крім того, зріст людини більший за довжину кроку, що обумовлює більшу різницю потенціалів.
Рис. 3.18. Напруга кроку
У випадку обриву проводу лінії електропередач (рис. 3.19, а) забороняється наближатись до місця замикання проводу на землю в радіусі 8 м. Виходити із зони розтікання струму необхідно мілкими кроками, що не перевищують довжини ступні (рис. 3.19, б). Якщо необхідно наблизитись до місця замикання проводу на землю (наприклад для надання допомоги), то для запобігання ураження кроковою напругою необхідно вдягнути діелектричні калоші чи боти.
а б
Рис. 3.19. Вихід із зони замикання обірваного проводу на землю:
а — правильний напрямок виходу; б — сліди від взуття